Ухвала суду № 30015004, 21.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2013 р. справа № 2а/812/505/12 №812/8420/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29 жовтня 2012 року у справі №2-а/812/505/12 (№812/8420/12) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

27.09.2012р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя під час проведення перерахунку пенсії по ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визнати з 01.09.2011 року право на самостійний вибір варіанту оптимізації періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії та зобов'язати відповідача із вказаного періоду згідно з заявою позивача виключити період (з 01.09.2006р. по 31.07.2011 року), у зв'язку з чим провести повторний перерахунок індивідуального коефіцієнту заробітної плати та обчислити новий розмір основної пенсії.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу. Враховуючи, що виключення конкретного періоду є його правом, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, проте перерахунок було проведено без виключення періоду з 01.09.2006р. по 31.07.2011 року. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29 жовтня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами адміністративного позову. Так, на думку заявника апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції суперечать принципам адміністративного судочинства, зокрема, принципу верховенства права та принципу законності.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Комнарському районі м.Запоріжжя та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії продовжував працювати.

05.09.2011 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по стажу та заробітку. Відповідачем було проведено перерахунок на підставі заяви, проте, на думку позивача, при проведенні перерахунку відповідач не виконав умови ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає виключення періоду до 60 календарних місяців підряд.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що виключення періоду відбувається при зверненні за призначенням пенсії, а не при перерахунку. Крім того, позивачем не вказано яким чином виключення періоду може вплинути на розмір пенсії та яким чином порушено його право відповідачем.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній до 01.10.2011р., для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Відповідно до абз.3 ч.1 даної статті, за вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.

Отже, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відновленої після рішення Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22 травня 2008 року, за вибором особи, яка звернулась за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком. За його заявою, поданою 05 вересня 2011 року, управлінням Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя був проведений перерахунок пенсії як працюючому пенсіонеру, відповідно до ст.ст.40,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У своїй заяві позивач просив лише перерахувати йому розмір пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не вказуючи при цьому про необхідність виключення певного періоду часу з його страхового стажу.

Оскільки за змістом норми, яка міститься у абзаці 3 частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виключення певного періоду зі страхового стажу проводиться лише за вибором особи, яка звернулася для обчислення пенсії, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність дій управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 та відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку по суті позовних вимог, та враховуючи, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, а відповідно до ч.2 ст.200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань, суд апеляційної інстанції вважає за можливе залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 29 жовтня 2012 року у справі №2-а/812/505/12 (№812/8420/12) залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов