Рішення № 30012797, 18.03.2013, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 0502/3939/2012

РІШЕННЯ

ім'ям України

"18" березня 2013 р.

Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарі Никифорової Т.О.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Ганул А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

28.11.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 з липня 2007 року до 02.07.2012 року працював на посаді вокинавця робіт в Структурній одиниці «Амвросіївське управління» ТОВ Фірма «Промбудремонт» та був звільнений за згодою сторін. Заробітна плата ОСОБА_1 не виплачена, тому він просить стягнути на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 27981 грн. 23 коп., компенсацію за невикористану за 2007-2012 роки відпустку в розмірі 8298 грн. 08 коп., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, а також моральну шкоду в розмірі 27981 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити в повному обсязі. При цьому позивач посилається на те, що розмір заробітної плати він розрахував, виходячи з того розміру, який йому в усній формі було обіцяно під час прийняття на роботу. Також позивач просить стягнути на його користь моральну шкоду, оскільки був змушений простосовуватися до життя без грошей.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково, посилаючись на те, що підприємство дійсно має заборгованість із заробітної плати перед позивачем, проте розмір заборгованості значно менший, ніж зазначено позивачем. Крім того, представник відповідача посилається на те, що ця заборгованість виникла з причин того, що робота, яку виконало підприємство, не прийнята не оплачена замовником, в результаті чого підприємство опинилося в скрутному матеріальному становищі.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

31.07.2006 року позивача прийнято на роботу в ТОВ Фірма «Промбудремонт» на посаду начальника цеху, 02.04.2007 року переведено на посаду виконавця робіт Структурної одиниці «Амвросіївська дільниця ТОВ Фірма «Промбудремонт». 02.07.2007 року Структурна одиниця «Амвросіївська дільниця ТОВ Фірма «Промбудремонт» переіменована в «Амвросіївське управляння ТОВ Фірма «Промбудремонт». 02.07.2012 року позивача було звільнено на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. Тобто, позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах, що підтверджується поясненями сторін та трудовою книжкою позивача.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства або уповноваженним ним органом, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства або уповноваженний ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

Статтєю 43 Конституції України передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх належних йому до виплати сум здійснюється підприємством в день звільнення.

З пояснень сторін вбачається, що в день звільнення заробітна плата з компенсацією за невикористану щорічну відпустку позивачу виплачена не була.

З розрахунку Структурної одиниці ТОВ Фірма «Промбудремонт» вбачається, що відповідач має перед позивачем заборгованість із заробітної плати разом з компенсацією за невикористану відпустку в розмірі 6431 грн. 68 коп.

Позивач з таким розміром заробітної плати не погоджується, посилаючись на те, що розмір його заробітної плати був значно більший. Проте, суд не може погодитись з тим розміром заборгованості, який нараховано позивачем, оскільки вважає такий розрахунок необгрунтованим.

Так, статтєю 96 КЗпП України передбачено, що основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розмірі надбавок, доплат, премій встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації. Конкретний розмір тарифних ставок (окладів) встановлюється власником або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем надано копію штатного розпису, згідно з яким оклад витконавця робіт (виконробу) станом на 01.01.2012 року складає 1170 грн. Позивачем доказів іншого розміру його заробітної плати суду не надано.

В той же час, суд вважає, що розмір заборгованості визначений відповідачем невірно. Суд враховує, що заборгованість із заробітної плати визначається на підставі нарахованої заробітної плати, а всі належні до сплати відрахування із заробітної плати будуть здійснюватися при фактичному отриманні заробітної плати позивачем. Крім того, відповідно до вимог ст. 106 КЗпП України за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. За правилами ст. 50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. З наданого відповідачем розрахунку заборгованості вбачається, що в лютому 2012 року позивачем відпрацьовано в надурочний час 124 години, в березні 2012 року - 180 годин, проте заротібна плата визначена без врахування вимог ст. 106 КЗпП України. Таким чином, розмір заборгованості із заробітної плати складає 9550 грн. 40 коп., а саме:

- за лютий 2012 року - 2819 грн. 20 коп.:

за 160 годин роботу в нормальний робочий час 1170 грн.

за 124 години роботи в надурочний час 1649 грн. 20 коп. (6 грн. 65 коп. на

годину х 2 = 13 грн. 30 коп., 13 грн. 30 коп. х 124 години = 1649 грн. 20 коп.)

- за березень 2012 року - 3564 грн.:

за 160 годин роботу в нормальний робочий час 1170 грн.

за 180 години роботи в надурочний час 2394 грн. (6 грн. 65 коп. на годину х 2

= 13 грн. 30 коп., 13 грн. 30 коп. х 180 години = 2394 грн.)

- за квітень 2012 року - 1190 грн.,

- за травень 2012 року - 1190 грн.,

- за червень 2012 року 787 грн. 20 коп.

В наданому відповідачем розрахунку заборгованості зазначено, що позивачем не використано 16 днів відпустки. При цьому з наданих відповідачем наказах про надання позивачу щорічної відпустки вбачається, що позивачем не використано 40 днів відпустки. Доказів того, що позивач за період часу з 31.07.2007 року по 02.07.2012 року не використав саме 16 днів відпустки суду не надано. За таких обставин суд ввадажє, що стягненню підлягає компенсація за 40 днів невикористаної щорічної відпустки, яка складає 2851 грн. 20 коп.

Таким чином, загальна належна до виплати при звільненні позивачу сума складає 12401 грн. 60 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженним ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У судовому засіданні встановлено порушення відповідачем законодавства про працю, а саме - порушення вимог ст. 116 КЗпП України.

З пояснень позивача вбачається, що систематична невиплата йому заробітної плати, а також невиплата її при звільненні змусила пристосовуватися до нових умов життя, змінювати свої звички. Це знайшло прояв у необхідності економити на придбанні продуктів харчування, одягу, предметів першої необхідності, оскільки заробітна плата є єдиним джерелом існування позивача. Це принижувало його гідність. Невиплата зароботаних позивачем коштів змусила його звернутися до суду, що поглибило страждання позивача. Позивач був змушений шукати інші можливості для отримання заробітку, що призвело до зміни життєвих звичок. Все це свідчить про наявність у позивача моральної шкоди. Проте, суд вважає зазначений позивачем розмір моральної шкоди завеликим. Виходячи з вимог розумності і справедливості, суд вважає сумму в 2000 грн. достатньою для відшкодування моральної шкоди позивача.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженного ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В судовому засіданні встановлено, що позивач був звільнений 02.07.2012 року. Належні при звільненні суми до деперішнього часу йому не виплачені. Тому середній заробіток обчислюється, виходячи із заробітної плати позивача за травень та червень 2012 року. Заробітна плата за ці два місяці складає 1977 грн. 20 коп., фактично відпрацьовано позивачем 280 годин. Середньоденна заробітна плата позивача перед звільненням складала 56 грн. 48 коп. З дня звільнення по день розгляду справи минуло 179 робочих днів. Тому середній заробіток складає: 179 днів х 56 грн. 48 коп. = 10109 грн. 92 коп. Проте, враховуючи наявність спору про розмір належних до виплати сум, а також те, що спір вирішено на користь працівника частково, суд вважає справедливим визначити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України, в розмірі 50% від нарахованого судом середнього заробітку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 21, 50, 96, 97, 106, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ Фірма «Промбудремонт» про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 12401 (дванадцяти тисяч чотирьохсот однієї) гривні 60 копійок, середній заробітнок за час затримки в розмірі 5054 (п`яти тисяч п`ятдесяти чотирьох) гривень 96 копійок та моральну шкоду в розмірі 2000 (двох тисяч гривень); загалом - 19456 (дев`ятнадцять тисяч сотириста п`ятдесят шість) гривень 56 копійок.

Стягнути з ТОВ Фірма «Промбудремонт» (код ЄДРПОУ № 31738990, р/р 260034136 в ДОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 335076) на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двохсот чотирнадцяти) гривень 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

СуддяЕ.А. Радченко