Постанова № 30012281, 05.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року (15 год. 25 хв.)Справа № 808/655/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Максименко Л.Я. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль», м. Василівка Запорізької області

до: Василівського відділення Токмацької ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби, м. Василівка Запорізької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале виробничо-комерційне підприємство «Ассоль» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Василівського відділення Токмацької ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000521600 від 24.09.2012.

В обґрунтування позову посилається на те, що висновки податкового органу про завищення суми податкового кредиту суперечать вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, оскільки позивач подав до Василівського відділення Токмацької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за липень 2012 року до якої було додано додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» зі скаргою в адресу ТОВ «Мелітопольський завод турбокомпресорів» про порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 80 від 20.07.2012 на загальну суму 75 420,00 грн. в т.ч. ПДВ 12 570,00 грн. Зазначає, що факт прийняття звітності підтверджено квитанцією в електронній формі у текстовому форматі. Посилаючись на положення абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач зазначає, що підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту є саме заява із скаргою, а не копії первинних документів. При цьому позивач не заперечує той факт, що ним було несвоєчасно подано копії первинних документів, але вважає, що його право на податковий кредит не залежить від строку надання копій первинних документів. Також посилається на те, що при поданні податкової звітності в електронному вигляді фізично неможливо виконати вимогу абз. 11 п. 201 ст. 201 ПК України про подання до такої звітності копій первинних документів, так як неможливо додати до файлу, який було відправлено електронними засобами зв'язку, паперові копії документів.

Крім того, на думку позивача, податковим органом порушено принцип співрозмірності між вчиненим підприємством правопорушенням та покаранням за нього. Вказує, що згідно п. 120.1 ПК України за неподання податкової звітності позивач мав би сплатити лише 170,00 грн., а за своєчасне подання декларації разом із скаргою (п. 201.10 ст. 201) без первинних документів стало підставою для донарахування податкового зобов'язання в сумі 18 855,00 грн. Вказане, на думку позивача, спонукає платника податків до бездіяльності відносно декларування своїх податкових зобов'язань.

Представник позивача у судове засідання 05.03.2013 не прибув, факсимільним зв'язком надіслав клопотання вх. № 10088, в якому просить суд розглянути справу за його відсутності у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 04.03.2013 вих. № 1111/10/10-06 посилається на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності ПМВКП «Ассоль» з податку на додану вартість за липень 2012 року встановлено порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 12 570 грн. по контрагенту ТОВ «Мелітопольський завод турбокомпресорів». Вказує, що ПМВКП «Ассоль» до Василівського відділення Токмацької ОДПІ 17.08.2012 подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2012 разом із додатком № 8, але без надання визначених п. 201.10.ст. 201 ПК України копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку із придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Зазначає, що оскільки ПМВКП «Ассоль» недотримано вимоги абзацу 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, право покупця (позивача) на включення суми ПДВ в розмірі 12 570 грн. до податкового кредиту згідно з податковою накладною № 80 від 20.07.2012 по контрагенту ТОВ «Мелітопольський завод турбокомпресорів» не виникає. На підставі викладено просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, клопотанням від 05.03.2013 вх. № 10045 просить суд розглянути справу за його відсутності у порядку письмового провадження. Проти позову заперечує повністю з підстав, викладених у запереченнях.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, сторони мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних у справі матеріалів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

07.09.2012 головним державним податковим ревізором-інспектором сектору оподаткування юридичних осіб Василівського відділення Токмацької ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби Чеботою В.М. на підставі п. 200.10 ст. 200 V ПК України, в порядку ст. 76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за період липень 2012 року ПМВКП «Ассоль» , про що складено акт № 152/16/20470908.

Перевіркою встановлено, що ПМВКП «Ассоль» в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України до Василівського відділення Токмацької ОДПІ Запорізької області ДПС подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року разом із додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» без надання копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. У зв'язку із тим, що ПМВКП «Ассоль» недотримано вимоги абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України (подання заяви без документів), підприємством завищено суми податкового кредиту по податковій декларації за липень 2012 року на 12 570,00 грн. згідно податкової накладної № 80 від 20.07.2012 по контрагенту ТОВ «Мелітопольський завод турбокомпресорів», що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2012 року.

24.09.2012 Василівським відділенням Токмацької ОДПІ Запорізької області на підставі акту перевірки від 07.09.2012 № 152/16/20470908 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000521600, яким ПМВКП «Ассоль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 18 855,00 грн., в т.ч. 12 570,00 грн. за основним платежем та 6 285,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 24.09.2012 № 0000521600 без змін.

Посилаючись на протиправність податкового повідомлення-рішення від 24.09.2012 № 0000521600 ПМВКП «Ассоль» звернулось із позовом до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або

ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку

на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг,

не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього

Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником

особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової

накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця

та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий

період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ПМВКП «Ассоль» до Василівського відділення Токмацької ОДПІ 17.08.2012 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року (реєстраційний № 9049979798), 20.08.2012 подано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» (реєстраційний № 9050587685) без надання визначених пунктом 201.10 ст. 201 ПК України копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

21.08.2012 ПМВКП «Ассоль» подало до Василівського відділення Токмацької ОДПІ супровідний лист з копією податкової накладної від 20.07.2012 № 80 отриману від ТОВ «Мелітопольський завод турбокомпресорів», яка відображена в додатку 8 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

Лише супровідним листом від 11.09.2012 за вих. № 11/09/1 ПМВКП «Ассоль» направило до податкового органу копію видаткової накладної № 469 від 20.07.2012 від ТОВ «Мелітопольський завод турбокомпресорів».

Таким чином, оскільки ПМВКП «Ассоль» недотримано вимоги абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг у встановлений Кодексом термін звітного податкового періоду, у позивача, як покупця не виникло право на включення суми ПДВ у розмірі 12 570,00 грн. до податкового кредиту згідно податковою накладною № 80 від 20.07.2012 по контрагенту ТОВ «Мелітопольський завод турбокомпресорів» у липні 2012року.

Доводи позивача про те, що підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту є саме заява із скаргою, а не копії первинних документів суд спростовує з посиланням на положення того ж самого абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України. Вказана норма передбачає, що підставою для включення суми податку до податкового кредиту є дійсно заява із скарга на такого постачальника. Однак, цією ж нормою визначено, що до заяви повинні бути додані відповідні підтверджуючі документи. Тобто, законодавець чітко визначив, що лише самої заяви та скарги на постачальника є недостатньо, бо говорячи про протиправність дій продавця покупець в свою чергу має підтвердити факт здійснення господарської операції (підтвердити сплату податку або придбання товарів/послуг). Відповідні підтверджуючі документи, в даному випадку, позивачеві не додані, про що він сам і не заперечує.

Щодо посилань позивача на те, що подати первинні бухгалтерські документи в електронному вигляді платник податків не має змоги суд зазначає, що копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, мав змогу подати окремо, у порядку, визначеному для подання податкової звітності у паперовому вигляді.

Також суд зазначає, що говорячи про порушення з боку податкового органу принципу співрозмірності позивач невірно трактує його зміст, оскільки в даному випадку саме підприємство мало вчиняти відповідні дії та прийняти рішення щодо декларування у звітному періоді суми податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Мелітопольський завод турбокомпресорів» чи ні. Податковий орган, в свою чергу, виявивши допущені з боку платника податків порушення, мав діяти лише в межах та у спосіб визначені законодавством, як того вимагає положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, а саме - донарахувати податкові зобов'язання та відповідно застосувати штрафні санкції.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем за допомогою долучених до справи документів доведено факт допущеного з боку позивача порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПК при декларуванні суми податкового кредиту у декларації за липень 2012 року по контрагенту ТОВ «Мелітопольський завод турбокомпресорів», а тому прийняття податкового повідомлення-рішення від 24.09.2012 № 0000521600 є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування не вбачаються.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль».

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» до Василівського відділення Токмацької ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко