Рішення № 30010603, 18.02.2013, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

18.02.2013

Справа № 2029\5254\12

№\п 2\644\347\13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

"18" лютого 2013 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Матвієвської Г.В.,

при секретарі - Скоропляс Л.Ю.,

з участю : позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Четверта Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом про встановлення факту ухилення ОСОБА_3 від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця ОСОБА_4, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого ОСОБА_3 четвертою Харківською Державною нотаріальною конторою, усунення ОСОБА_3 від права на спадкування та визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частину будинку в порядку спадкування.

В обґрунтування позову позивач та її представник ОСОБА_2 вказали на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4, яка доводиться матір'ю позивача - ОСОБА_1 та відповідача - ОСОБА_3 Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка протягом встановленого законом строку звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Звертаючись до нотаріальної контори позивачка вважала, що вона має успадкувати все майно, що залишилось після смерті матері, оскільки ще за життя спадкодавець в присутності позивача та свідків зверталася до нотаріальної контори, з метою посвідчення договору довічного утримання чи дарування. Однак нотаріус повідомив, що для здійснення нотаріальних дій з приводу укладення договору довічного утримання спочатку необхідно узаконити самовільні будівлі. В подальшому покійна ОСОБА_4 зверталася до відповідних органів влади з заявами про узаконення самовільно збудованих будівель.

ОСОБА_1 зазначає, що з 2005 року постійно проживає та користується спадковим майном, доглядає за його станом, сплачує комунальні платежі за весь будинок.

Не маючи юридичної освіти, не розуміючись на правових питаннях, позивач вважала, що вона є повноправною власницею спірного майна. При цьому ОСОБА_1 не розуміла чому відповідні органи відмовляють їй в оформленні правовстановлюючих документів на все майно, тому в червні 2011 року звернулася за юридичною консультацією до юридичного управління ДП завод „Електроважмаш", де працює прибиральницею.

В рамках надання юридичної консультації юрисконсультами ДП завод „Електроважмаш" було підготовлено та направлено запит до четвертої Державної нотаріальної контори про надання дублікату договору дарування чи довічного утримання за яким ОСОБА_4 передала у власність, або на інших умовах договору довічного утримання, ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1.

Згідно відповіді наданої нотаріальною конторою від 22.06.2011 вих.№ 01-16/1914 позивач дізналася, що згідно даних алфавітних книг договорів за 2004-2005 роки, запитуваного ОСОБА_1 договору довічного утримання чи дарування Четвертою Державною нотаріальною конторою не посвідчувалося.

Відповідь на свій запит позивач отримала в серпні 2011 року, тоді ж ОСОБА_1 дізналася, що окрім неї до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернулася її рідна сестра - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач вважає, що відповідач не має права на спадкування вказаного майна та просить суд встановити факт ухилення ОСОБА_3 від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину № від , усунути ОСОБА_3 від права на спадкування та визнати за нею право власності на Ѕ частину будинку в порядку спадкування.

Свої доводи та міркування обґрунтовує такими доказами.

З травня 2000 року відповідач з ними не проживала, оскільки рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 25.05.2000 року по справі №2-1318/2000 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_1 про визнання позбавленою права користування житловим приміщенням відповідач була визнана позбавленою права користування житловим приміщенням розташованим за адресою АДРЕСА_1 з тих обставин, що відповідач систематично не сплачувала за комунальні послуги, порушувала громадський порядок, ображала інших жильців приміщення.

ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що за життя матері, відносини між нею та відповідачкою були поганими, відповідачка та її співмешканці неодноразово били матір, на підтвердження чого надала копії висновків судово-медичної експертизи, копії іншої медичної документації, а також пояснила, що її матір за життя неодноразово зверталась до правоохоронних органів зі скаргами на дії відповідачки, у зв'язку з побиттям, образами, пошкодженням майна та порушенням громадського порядку. Пояснила, що відповідачка погрожувала рідній матері фізичною розправою, принижувала її, на підтвердження чого надала до матеріалів справи копію погрожувальної записки, написаної ОСОБА_3 своїй матері ОСОБА_4. Окрім того ОСОБА_3 зловживала спиртними напоями та затівала скандали, висловлювалася в адресу матері нецензурною лайкою.

На думку позивача ОСОБА_1 всі вище перелічені обставини призвели до того, що її матір - ОСОБА_4 була змушена звернутися до суду з позовом про визнання доньки позбавленою права користування житловим приміщенням.

Після того як 25.05.2000 року відповідачка була позбавлена права користування житловим приміщенням зі спадкодавицею вона не спілкувалася, її адреса проживання чи місцезнаходження були невідомі. Відомо, лише, відповідачка працювала на овочевому ринку біля станції метро "Пролетарська", про що повідомила особисто коли в нетверезому вигляді.

Позивач вважає, що таке відношення та постійне пригноблення рідною дочкою безперечно вплинули на стан здоров'я ОСОБА_4, що призвело до наявності цілої низки хвороб, та необхідності постійного (пожиттєвого) приймання ліків, періодичного стаціонарного лікування, в обгрунтування вказаних доводів надала до суду виписку із амбулаторної картки ОСОБА_4, що протягом 1979 по 2004 рр. спостерігалась в поліклініці ДП завод "Електроважмаш", де працювала прибиральницею та численними лікарняними (листи непрацездатності).

Будучи людиною похилого віку, перебуваючи протягом останнього року життя в тяжкому стані здоров'я матір позивача та відповідача була у безпорадному стані, потребувала постійного лікування, у зв'язку з хворобою серця та гінекологічними хворобами, догляду та матеріальної допомоги, адже заробітна плата прибиральниці мізерна, а останні півтора року життя вона майже весь час була на лікарняному.

За життя мати хотіла поновити відносини з відповідачкою, наголошує позивач, але де вона проживала не знала, а коли сестра з'являлася в нетверезому стані розмовляти про добрі родинні відносини та необхідність догляду та допомоги не хотіла, натомість погрожувала та принижувала. Але Відповідачка до своїх обов'язків доньки ставилися негативно та у протягом тривалого часу навмисно та свідомо позбавляла матір гідних умов життя, належної матеріальної, фізичної та моральної допомоги.

Позивач зазначає, що Враховуючи стан здоров'я матері, скрутне матеріальне становище, оскільки вона теж працює прибиральницею, необхідність постійного догляду та моральної підтримки матір потребувала допомоги Відповідачки.

Враховуючи тривале ухилення Відповідачки від надання допомоги спадкодавцю, зазначила позивач, вона була змушена:

- запозичувати грошові кошти на ліки та достатнє харчування для матері;

- заощаджувати для себе на харчуванні, одязі;

- працювати неповний робочий день;

У зв'язку з поведінкою відповідачки, зазначила позивач, її мати постійно зазнавала душевних страждань, постійно покладала надію, що Відповідачка змінить своє ставлення до неї.

Вважає, що Відповідачка під час тяжкої хвороби матері, яка була у безпорадному стані, мала можливість, але свідомо ухилялася від надання спадкодавцю будь-якої матеріальної та моральної підтримки, що підтверджують свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Після смерті матері, зазначає позивач, вона разом з сім'єю, проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1, за весь цей час Відповідачка не доглядала за спільним майном, комунальні платежі не сплачувала, свідоцтво про право на спадщину, як їй стало відомо, отримала лише в 2011 році.

Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, допитавши свідків, вивчивши письмові докази, приходить до наступного.

Згідно з приписами ст.1301 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках передбачених законом."

Законодавством України передбачено, що не мають права на спадкування особи, які визначені у ст. 1224 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування за законом батьки після дитини (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи , які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Відповідно до ч. 5 ст.1224ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані."

Відповідно до положень п.6 Постанови пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 „Про судову практику у справах про спадкування", правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови у позові про усунення від права на спадкування.

Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного кодексу не були зобов'язані утримувати спадкодавця.

Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 була людиною похилого віку, мала поганий стан здоровя та з 1992 року потребувала пожиттєвого приймання препаратів для покращення коронарного кровообігу та гіпотензивних препаратів, страждала від ішемічної хвороби серця, гіпертонічної хвороби (криз 2 порядку), міоми спини, гострого середнього отиту, посттравматичного артрозу, також страждала від гінекологічних хвороб - клімактерична кровотеча, фіброміома матки; 05.02.2004 ОСОБА_4 перенесла гострий задньо-боковий інфаркт міокарду, після чого додатково страждала від нестабільної стенокардії, постінфарктного кардиосклерозу, головного болю та кровотечі з носу. Останній рік життя весь час знаходилась на стаціонарному лікувані, та потребувала сторонньої допомоги, що підтверджується лікарняними листами, іншою медичною документацією, наявною в матеріалахсправи та показаннями свідків.

Окрім того ОСОБА_4 неоднаразово піддавалась побиттю, зі слів померлої та свідків, своєю дочкою ОСОБА_3 та її співмешканцями, у звязку з чим зверталась в 1993 році до міліції та судово-медичних експертів, в результатті побиття отримала ушиблену рану лобної області справа та діагноз гостра поясничнокресцова люмбоішиалгія. В 1998 році неодноразово зверталася до поліклініки ДП завод „Електроважмаш" зі скаргами на стан здоровя у звязку з побиттям співмешканцем відповідачки та відповідачкою, про що містяться відповідні зиписи в амбулаторній картці ОСОБА_4, того ж року додатково також було двічі перенесено ушиб грудної клітини, термічний ожог лівого стегна. 19.09.1998 року медиками ДП завод „Електроважмаш" було поставлено діагноз закритий перелом грудної клітини, ОСОБА_4 скаржилася, що знову побила дочка.

Вказані обставини підтверджуються документальними відомостями вих. №572-99 від 19.09.2011 наданими головним лікарем Медико-санітарного підрозділу ДП завод „Електроважмаш" Демяненко О.А., наданими на запит юридичного управління заводу та складеними на підставі медичної амбулаторної картки ОСОБА_4, Також судом досліджено надані позивачем оригінал амбулаторної картки ОСОБА_4, листків непрацездатності, довідок про стан здоров'я, виписки із медичних карток, даних про наявні діагнози, акт-судово-медичного обстеження ОСОБА_4 від 18.11.1998 №3812/С та акт-судово-медичного обстеження ОСОБА_4 від 05.04.1998 №1082-С.

В ході розгляду справи свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили суду, що за життя ОСОБА_4 відносини між нею та відповідачкою по справі були вкрай негативними. Всі свідки підтвердили, що ОСОБА_4, мала погане здоров'я, а протягом останнього року життя постійно хворіла, була змушена дотримуватися ліжкового режиму через перенесений інфаркт та хворе серце, гіпертонію, постійне запаморочення голови, нестабільний тиск, наявні хвороби жіночих органів. У зв'язку з викладеним ОСОБА_4 не могла прати собі одяг, готувати їжу, самостійно митися, особливо з урахуванням того, що на той час в будинку не було проведено водопостачання та не було ванної кімнати. Зокрема, свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона приходила до ОСОБА_4 на її прохання щось пошити чи полагодити якусь річ на швейній машинці, якої у покійної не було, та й через стан здоров'я вона не могла зробити цього самостійно. Коли вона приходила до ОСОБА_4 та жалілася її, що дочка ОСОБА_3 її б'є та показувала їй синці та ушиби на тілі, плакала, говорила, що змалечку була змушена самостійно виховувати та доглядати за онуками - дітьми відповідачки, покійна просила від відповідачки матеріальної допомоги та догляду, в якому відповідачка їй відмовила. Протягом останнього року життя ОСОБА_4 не могла себе доглянути через стан здоров'я, в цьому їй допомагала її дочка ОСОБА_1, яка прала речі, прибирала, готувала їжу, доглядала за старенькою матірю. Свідок ОСОБА_6, яка протягом тривалого часу працювала з ОСОБА_4 на ДП завод „Електроважмаш" та знала покійну ще з молодості, підтвердила, що через скрутне матеріальне становище, вона з чоловіком допомагала ОСОБА_4 матеріально - постійно займали кошти, іноді надавали допомогу безоплатно, також підтвердила, що відповідачка зловживала спиртними напоями, про це їй відомо бо ОСОБА_3 розпивала напої разом з її дочкою. Пояснила суду, що ОСОБА_4, ділилася з нею своїми переживаннями як з матір'ю, говорила, що в неї болить серце за поведінку дочки ОСОБА_3, що хоче налагодити з нею відносини, однак дочка не тільки їй не допомагала, а ще й залишила на утримання матері своїх двох дітей, які після смерті бабусі пішли жити до батька. Свідок ОСОБА_8, що знав покійну, бо працював на ДП завод „Електроважмаш" також підтвердив суду, що відповідачка не виконувала належним чином обов'язки доньки, коли приходила до матері завжди була в нетверезому вигляді, виражалася нецензурною лайкою, на прохання матері допомогти матеріально відмовляла, натомість діставала кошти зі свого гаманця, хизувалася тим, що в неї є гроші, бо коли не пила працювала продавчинею на ринку біля станції метро „Пролетарська", однак на прохання матері про матеріальну допомогу відмовляла, а інколи приходила та вимагала від матері кошти на алкогольні напої. Коли матір відмовлялася дати їй кошти, погрожувала побиттям, ображала та писала погрожувальні записки. В 2004 році відповідачка умисно відрізала світло та пошкодила в будинку електропроводку.

Свідки зазначали, що на протязі життя ОСОБА_3 до своїх обов'язків дочки ставилася негативно та у кінцевий термін життя матері свідомо та навмисно позбавляла її гідних умов життя, належної матеріальної та фізичної допомоги, якої вона вкрай потребувала, при цьому Відповідачка мала можливість допомагати матері матеріально, бо працювла, до того ж покійна ОСОБА_4 просила про допомогу доньку як особисто так і просила знайомих нагадати їй про хвору матір як побачать її на ринку.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим МВРАЦС №4 ХОУЮ 05.12.2005 року. Позивачка, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим 14.12.1966 року Мартовською селищною радою Чугуївського району, спадкоємцем першої черги після її смерті, спадщину прийняла та отримала раніш свідоцтво про право на спадщину за законом на 1\2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 05.06.2007 року за р. № 2-2150, спадкова справа № 788\2005 року у 4 ХДНК, а 1\2 частина цього спадкового майна залишалася відкритою за донькою спадкодавця - ОСОБА_3. Позивач поховала матір самостійно, на поховання була змушена зайняти кошти, також допоміг з похованням ОСОБА_8 При цьому свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підтвердили, що відповідачка в похованні матері участі не приймала.

Таким чином, суд вважає, що є правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.1224 , 1268-1270 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування».

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Четверта Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати встановленим факт ухилення ОСОБА_3 від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця - ОСОБА_4.

Усунути ОСОБА_3 від права на спадкування спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадщину № 4-1139 , видане 24.06.2011 року ОСОБА_3 Четвертою Харківською Державною нотаріальною конторою по спадковій справі № 788\2005 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будинку з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту оголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: