Рішення № 30009167, 18.03.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 2608/19910/12

пр. № 2/759/1461/13

18 березня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів, в якому вказав на те, що з відповідачем по справі вона перебував в шлюбі, який в даний час розірвано. Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем та знаходиться на його утриманні. Після розірвання шлюбу з відповідачем, 24.10.2012 року було укладено договір між батьками про спільне виховання та утримання дітей. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 4379. Відповідно до даного договору відповідачка передала дітей позивачу на утримання. Відповідач вважає, що витрати на виховання двох малолітніх дітей на місяць складають 5480 грн., згідно його розрахунку. Крім того, витрати на відпочинок дітей з метою їх оздоровлення становить приблизно по 6000 грн. на півроку. Восени 2013 року молодша дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, має піти до школи, що потягне за собою значні витрати, в тому числі і на підготовчі заняття для дошкільнят, які вона повинна відвідувати з початку 2013 року. Враховуючи витрати на дітей та доходи відповідача, позивач просить стягнути аліменти з відповідача на його користь на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі, що становить 50 % від місячного заробітку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до повноліття дітей.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с. 24), про причини своєї неявки суд повідомив через канцелярію суду 18.03.2013 року про можливість розгляду справи у її відсутності, зазначивши, що заперечень проти позову не має (а.с.25).

Суд, вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами наявними у матеріалах справи, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 2002 року по 2009 рік (а.с. 5, 6).

Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 3, 4).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2010 року стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину починаючи з 27.08.2009 року і до їх повноліття (а.с.13-15).

24.10.2012 року між позивачкою та відповідачем було укладено договір про спільне виховання та утримання дітей (надалі договір). Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 4379 (а.с. 7).

Згідно п. 3.1. даного договору, позивач ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання по утриманню дітей.

Крім, того згідно п. 6 договору, сторони домовилися про те, що за необхідності стаціонарного лікування або обстеження дітей мати зобов'язується частково виплатити батькові грошові кошти для здійснення цього лікування чи обстеження у державному або (за попереднім узгодженням з матір'ю ) у не державному лікувальному закладі.

Сторони домовилися також про те, що для забезпечення літнього відпочинку дітей мати зобов'язується надавати матеріальну допомогу у розмірі не менше 50 % від вартості такого відпочинку (оплата провадиться матір'ю у триденний строк з моменту документального підтвердження батьком вартості відпочинку) або самостійно організовувати літній відпочинок дітей.

Сторони домовились про обов'язкову участь у додаткових витратах на дітей, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дітей, їх хворобою тощо) за взаємним погодженням розміру цих витрат та порядком їх фінансування (наперед або покриватися після фактичного понесення разово, періодично або у розмірі який визначається додатковою угодою до цього договору, посвідченого нотаріально. У разі недосягнення згоди сторонами щодо розміру цих витрат або порядку їх покриття спір вирішується в судовому порядку, згідно чинного законодавства України).

Інших умов утримання дітей даним договором не передбачено.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента визначені змісту договору, а ч.1 ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст.141 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Статтями 180,181 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Отже, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, або за рішенням суду.

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини, 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, 4) інші обставини, що мають істотне значення, і розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

В даному випадку норми закону передбачають обов'язковість батьків утримувати своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Малолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають разом з батьком, позивачем по справі, перебуває на його утриманні, а відповідач не приймає участі в матеріальному забезпеченні дітей, тому з нього повинні стягуватися аліменти в судовому порядку, розмір яких суд визначає в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) і до повноліття дітей щомісячно, починаючи з 06.12.2012 року - з моменту подачі позову до суду, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В силу ст.367 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти за один місяць в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) негайно.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по справі в розмірі 214 грн. 60 коп., понесені судом по предмету спору про стягнення аліментів, бо позивач при подачі позову до суду по закону був звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 179, 209, 212, 214, 215, 218, 223, 292, 294, 367 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1) аліменти на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, зареєстрований: АДРЕСА_2) на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 06 грудня 2012 року і до досягнення дітьми повноліття, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_1) на користь держави судові витрати по справі в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок (отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник