ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2013 року Справа № 803/309/13-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області Державної податкової служби (далі - Шепетівська ОДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» (далі - ТзОВ «Торгово-виробнича компанія») про стягнення податкового боргу в сумі 347 449,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Торгово-виробнича компанія» є платником земельного податку. Станом на 27 листопада 2012 року за відповідачем рахується податковий борг зі сплати земельного податку в сумі 347 449,80 грн., з яких основний платіж - 334 656,11 грн., штрафні санкції - 12 781,54 грн., пеня - 12,15 грн.
З метою погашення заборгованості Володимир-Волинською ОДПІ відповідно до статті 59 Податкового кодексу України (ПК України) було сформовано і надіслано відповідачу податкову вимогу, однак вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Позивач просить стягнути з відповідача кошти у сумі 347 449,80 грн. для погашення податкового боргу із земельного податку з рахунків у банку, що обслуговують платника податків, та за рахунок готівки, що йому належить.
У судове засідання представник позивача не прибув; у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить стягнути податковий борг до місцевого бюджету Полонського району Хмельницької області (а.с.46).
Представник відповідача в судове засідання теж не прибув; у письмовому клопотанні просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги не визнає (а.с.63).
Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Частиною першою статті 41 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених вище обставин розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Судом встановлено, що ТзОВ «Торгово-виробнича компанія» 04 вересня 2009 року зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області як юридична особа. Підприємство перебуває на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку з 31 серпня 2010 року у Полонському відділенні Шепетівської ОДПІ, має відкриті рахунки у банках. Зазначені обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-8), довідками позивача від 28 листопада 2012 року № 5032/10/18 (а.с.9-10),
Відповідач є платником орендної плати за землю до місцевого бюджету в силу статті 288 Податкового кодексу України (ПК України).
Згідно з підпунктами 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.
Довідкою позивача від 27 листопада 2012 року № 4992/10/19-0 підтверджується, що ТзОВ «Торгово-виробнича компанія» станом на 27 листопада 2012 року має податковий борг з орендної плати за землю у сумі 347 449,80 грн. (а.с.12, 59).
Податковий борг з орендної плати за землю виник через неповну сплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно в податковій декларації для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік № 5157 від 21 червня 2012 року з річною платою у сумі 360 131,26 грн. (а.с.20-21), а також у податковому повідомленні-рішенні Шепетівської ОДПІ від 05 жовтня 2012 року № 0001291503 у сумі 10 597,76 грн. (а.с.30), платежів згідно з рішеннями про розстрочення податкового боргу від 31 січня 2012 року № 526/10/240 у сумі 120 043,72 грн.(а.с.22), від 21 червня 2012 року № 3040 у сумі 147 312,06 грн. (а.с.19), платежів на підставі рішення від 07 вересня 2012 року № 3828/10/19-0 про скасування розстрочення податкового боргу, встановленого рішенням від 21 червня 2012 року № 3040, (а.с.25), та рішення від 14 серпня 2012 року № 3540/10/19-0 про скасування розстрочення податкового боргу, встановленого рішенням 31 січня 2012 року № 526/10/240 (а.с.19), процентів за користування розстроченням у сумі 3 521,07 грн., пені на борг минулих років (з 31 листопада 2011 року по 02 лютого 2012 року) у сумі 12,15 грн.
Так судом встановлено, що 31 січня 2012 року за заявою відповідача та відповідно до рішення від 31 січня 2012 року № 526/10/240 укладено договір про розстрочення під проценти згідно із встановленим графіком протягом лютого-грудня 2012 року сплати грошового зобов'язання у сумі 147 312,06 грн., з них 143 308,44 грн. основного платежу та 4 003,63 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 04 жовтня 2011 року № 0003071503 (а.с.17, 18-19). Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
Разом з тим, у зв'язку із недотриманням умов договору, рішенням позивача від 14 серпня 2012 року № 3540/10/19-0 скасовано розстрочення податкового боргу, встановлене рішенням від 31 січня 2012 року № 526/10/240 (а.с.19, зворот). З розрахунку заборгованості за період з 20 липня по 16 листопада 2012 року слідує, що за рішенням про розстрочення податкового боргу підлягає до сплати 12 879,37 грн., а за рішенням про скасування розстрочення податкового боргу - 78 168,23 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 04 жовтня 2011 року № 0003071503 на суму 4 003,63 грн. - 2 183,78 грн, нараховані проценти за користування розстроченням - 1 218,59 грн. (а.с.13).
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання у сумі 360 131,26 грн. у податковій декларації для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2012 рік № 5157 від 21 червня 2012 року, при цьому щомісячний платіж становить у січні - листопаді 2012 року по 30 010,93 грн., а в грудні 2012 року - 30 011,03 грн. (а.с.20-21).
Відповідно до пункту 288.7 статті 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу. А згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
За правилами пункту 54.1 статті 54 ПК України сума грошового зобов'язання та/або пені, визначена у податковій декларації, вважається узгодженою.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з 20 липня по 16 листопада 2012 року за податковою декларацією № 5157 за червень-вересень 2012 року належить до сплати по 30 010,93 грн., всього 120 043,72 грн. (а.с.13).
21 червня 2012 року ТзОВ «Торгово-виробнича компанія» було подано заяву про розстрочення податкового боргу в сумі 120 043,72 грн. (а.с.22). На підставі рішення від 21 червня 2012 року № 3040/10/050 між позивачем і відповідачем укладено договір про розстрочення під проценти податкового боргу в сумі 120 043,72 грн. на строк з 23 липня по 21 грудня 2012 року згідно з графіком (а.с.22-24). Через невиконання відповідачем умов договору рішенням позивача від 07 вересня 2012 року № 3828/10/19-0 скасовано розстрочення, встановлене рішенням від 21 червня 2012 року № 3040/10/050 (а.с.25). З розрахунку заборгованості за період з 20 липня по 16 листопада 2012 року вбачається, що відповідно до рішення про розстрочення від 21 червня 2012 року № 3040/10/050 підлягає до сплати 40 014,58 грн., а відповідно до рішення про скасування розстрочення - 80 029,14 грн., проценти за користуванням розстроченням 2 302,48 грн. (а.с.13).
На підставі акта від 05 жовтня 2012 року № 491/155 камеральної перевірки своєчасності сплати ТзОВ «Торгово-виробнича компанія» узгоджених у податкових деклараціях з орендної плати за землю податкових зобов'язань (а.с.26-29) Шепетівською ОДПІ сформовано податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2012 року № 000129150305, яким на підставі статті 126 ПК України визначено штрафні санкції у сумі 10 597,76 грн. (а.с.30-31).
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. При зверненні до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається узгодженим в день набрання законної сили судовим рішенням (пункт 56.18 статті 56 ПК України).
Доказів скасування в адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2012 року № 000129150305 відповідач не надав. Визначена ним сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
Наявність заборгованості у сумі 347 449,80 грн., порядок її виникнення і нарахування платежів підтверджується розрахунком позивача від 15 березня 2013 року (а.с.59), описом опреацій по платежу "орендна плата", витягом з облікової картки відповідача (а.с.47-58).
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, несплачені узгоджені суми грошового зобов'язання відповідача набули статусу податкового боргу.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України). Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу: відповідачу надіслано податкову вимогу від 15 серпня 2012 року № 59 (а.с.11). Вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу, загальна сума якого становить 347 449,80 грн.
В подальшому відповідно до пунктів 95.1 - 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг і ним не надано доказів у спростування доводів позивача, вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом прийняття постанови про стягнення з рахунків ТзОВ «Торгово-виробнича компанія» у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить йому, в доход місцевого бюджету коштів у сумі 347 449,80 грн. для погашення податкового боргу.
Керуючись статтями 11, 71, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 57, 95, 285-288, 290 Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія» у банках, обслуговуючих платника податків, та за рахунок готівки, що належить йому, в доход місцевого бюджету Полонського району Хмельницької області кошти у сумі 347 449,80 грн. (триста сорок сім тисяч чотириста сорок дев'ять грн. 80 коп.) для погашення податкового боргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В.Каленюк
Судове рішення № 30007796, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 18.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 803/309/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: