Рішення № 30007109, 18.03.2013, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 1322/1657/2012

Провадження № 2/455/35/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 березня 2013 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

у складі головуючої -судді Ніточко Л.Й.

при секретарі Сенеті Г.Н.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації - Дем»янчук С.М.,

третьої особи - директора Торчиновицької загальноосвітньої середньої школи 1-11 ступенів - Лабецької Марії Ігорівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Старосамбірського районного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації (надалі - УОМтаС Старосамбірської РДА), третя особа - директор Торчиновицької загальноосвітньої середньої школи 1-11 ступенів (надалі - Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів) - Лабецька Марія Ігорівна, про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03.10.2012 року звернувся до суду з позовом до УОМтаС Старосамбірської РДА про виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, в якому зазначає, що 13.08.2010 року УОМтаС Старосамбірської РДА видано наказ №117-к, яким його прийнято на посаду вчителя географії Торчиновицької ЗСШ І-II ступенів, 25.08.2010 року він приступив до роботи. Пройшов тарифікацію по школі.

13.09.2010 року, прийшовши на роботу, дізнався, що УОМтаС Старосамбірської РДА видано наказ №192-к від 07.09.10 року «Про скасування наказу ОСОБА_1», тобто наказу № 117-к від 13.08.2010 року.

Адміністрацією не було оформлено йому трудову книжку, не проведено з ним розрахунку.

Він звернувся з позовом до суду, але пропустив місячний строк звернення, тому рішенням Старосамбірського районного суду від 20 липня 2011 року йому було відмовлено в позові з формальних підстав, хоча в описовій частині рішення суд зазначає, що судом встановлено факт його незаконного звільнення.

Неодноразово звертався до директора школи Лабецької М.І. та до УОМтаС Старосамбірської РДА про виплату заробітної плати, оформлення трудової книжки і проведення з ним розрахунку, але йому було відмовлено.

23.01.2012 року звернувся до суду з позовом про виплату заробітної плати за вересень 2010 року.

Рішенням Старосамбірського районного суду від 30.08.2012 року зобов"язано ВО Старосамбірської РДА виплатити йому заробітну плату за період з 08 вересня 2010 року по 13 вересня 2010 року.

20 вересня 2010 року згідно виконавчого листа з ним було проведено остаточний розрахунок.

Просить зобов"язати управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, тобто, з 14 вересня 2010 року по 20 вересня 2012 року.

При проведенні попереднього судового засідання позивач вніс уточнення до позовної заяви, в якій зазначає, що остаточний розрахунок з ним проведено 20 вересня 2012 року, просить стягнути з УОМтаС Старосамбірської РДА в його користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, тобто, з 14 вересня 2010 року по 20 вересня 2012 року. Також позивачем у судовому засіданні було внесено уточнення до позовної заяви, яке полягало в заміні назви відповідача у зв»язку з реорганізацією відділу освіти - з відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації на управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації, та вказання у вимозі позовної заяви конкретної суми, яку необхідно стягнути з відповідача в користь позивача - 14 076 гривень 81 копійку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і дав суду пояснення, аналогічні, викладеним в позовній заяві, в уточненні до первинної позовної заяви(а.с.48-49) та в поясненні на заперечення відповідача(а.с.52). Також додатково суду пояснив, що наказом ВО № 192-к від 07.09.2010 року, який визнано всіма судами незаконним, його звільнено з роботи. Йому не було з вини власника повністю виплачено зарплату за період з 08.09.2010 року по 13.09.2010 року, чим порушено ст.ст. 47,116 КЗпП України, так як виплата всіх сум, що належить йому, проводиться в день звільнення, що є згідно ст. 117 КЗпП України підставою для виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Вважає, що строк звернення до суду по питанню стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні ним не пропущений. Посилається на те, що рішенням Старосамбірського районного суду від 30.08.2012 року зобов»язано відповідача виплатити йому зарплату за період з 08.09.2010 року по 13.09.2010 року, 20.09.2012 року згідно виконавчого листа, виданого на підставі згаданого рішення, з ним було проведено розрахунок і виплачено зарплату, що відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.02.2012 року невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника є триваючим правопорушенням, для встановлення початку строку звернення до суду визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата працівникові сум при звільненні, та факт проведення з ним остаточного розрахунку, а також посилається на те, що при вирішенні трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався, або повинен був дізнатись про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних сум, фактично з ним розрахувався. ОСОБА_1 ствердив, що саме 30.08.2012 року він зрозумів, що йому не вірно було проведено розрахунок, а також цього ж дня довідався про останню дату свого звільнення.

Представник управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації Демянчук С.М. вимоги позивача не визнала та дала суду пояснення аналогічні, викладеним в запереченні проти позову(а.с.32-33) та в доповненні до заперечення(а.с.23).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Лабецька М.І., директор Торчиновицької ЗСШ 1-11, заперечила проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що дирекція школи виконала належно всі свої обов»язки, табель обліку виходу на роботу був поданий відповідачу вчасно, жодних норм чинного трудового законодавства не порушувала.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третю особу, оцінивши та оголосивши письмові матеріали справи, оглянувши цивільну справу № 1322/113/12 за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Старосамбірської РДА, третя особа - директор Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів - Лабецька Марія Ігорівна, про виплату заробітної плати за період - з 07 вересня по 29 вересня 2010 року, та відшкодування моральної шкоди, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

З Положення про управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації та виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( долучені до справи) відомо, що управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації є правонаступником всіх прав та обов»язків, всього майна відділів освіти та у справах сім»ї, молоді та спорту районної державної адміністрації.

Наказом № 117-к від 13.08.2010 року ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду вчителя географії Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів(а.с.3).

Наказом №192-к "Про скасування наказу ОСОБА_1" від 07.09.2010 року відповідач скасував наказ № 117-к від 13.08.2010 року про прийняття на роботу ОСОБА_1, як такий, що суперечить частині 2 статті 26 Закону України "Про загальну середню освіти", оскільки прийняття ОСОБА_1 на посаду вчителя географії Торчиновицької ЗСШ І-ІІ ступенів відбулось без відповідного подання директора Торчиновицької ЗСШ І-ІІ ступенів, а також у зв"язку з розглядом у Верховному Суді України кримінальної справи за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1"(а.с.4).

З данимнаказом позивача було ознайомлено 13 вересня 2010 року. В цей же день йому було вручено і копію цього наказу.

У вересні 2010 року позивачу було нараховано заробітну плату в сумі 286 гривень 79 копійок за період з 25 серпня 2010 року по 07 вересня 2010 року включно. Відповідно сума до виплати - 257 гривень 55 копійок, відповідачем була перерахована на рахунок позивача в Кредобанк 29.09.2010 року (платіжне доручення № 1910 від 29.09.2010 року), що підтверджується довідками відповідача( цив.справа № 1322/113/12, а.с.10).

Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 станом на 01.09.2010 року становила 616 гривень 25 копійок (а.с.55).

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 20.07.2011 року ОСОБА_1 було відмовлено в позові до відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації щодо визнання наказу № 192-к "Про скасування наказу ОСОБА_1" від 07.09.2010 року незаконним та про зобов»язання відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації та дирекції Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів допустити його до роботи вчителя географії Торчиновицької ЗСШ 1-11 ступенів відповідно до наказу № 117-к від 13.8.2010 року у зв»язку з пропуском строку для звернення до суду(а.с.5-9).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 квітня 2012 року рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 20.07.2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2011 року залишено без змін(а.с.10-16).

23.01.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом до відділу освіти Старосамбірської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача - директор Торчиновицької ЗСШ І-ІІ ступенів, про виплату заробітної плати за період - з 07 вересня по 29 вересня 2010 року, та відшкодування моральної шкоди(цив. справа № 1322/113/12, а.с.1-2,48-50), посилаючись на те, що відповідач 29 вересня 2010 року йому виплатив частково зарплату - з 25.08.2010 року по 07.09.2010 року в сумі 286 гривень 79 копійок. З чим він не згідний. До суду ним було подано розрахунок заборгованої йому зарплати за період з 08 по 29.09.2010 року в сумі 490 гривень 87 копійок (цив.справа № 1322/113/12, а.с.133).

Рішенням суду від 30.08.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, а саме: зобов'язано ВО Старосамбірської РДА виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за період з 08 вересня 2010 року по 13 вересня 2010 року включно, моральну шкоду в розмірі 200.00 (двісті) гривень (а.с.17-21).

В судовому засіданні було з»ясовано та не заперечували сторони, що в порядку виконання рішення суду від 30.08.2012 року з позивачем 20 вересня 2012 року було проведено остаточний розрахунок: нараховано заробітну плату в сумі 112 гривень 05 копійок за період з 08 по 13.09.2010 року (а.с.51,64); виплачено в сумі 91 гривні 82 копійки ( відомість на виплату грошей за вересень 2012 року і видатковий касовий ордер № 933 від 20.09.2012 року долучені до справи).

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

За змістом п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі часткового задоволення позовних вимог працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд визначає розмір такого відшкодування з урахуванням розміру спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Тобто, застосування принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є правом суду.

Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Конституційного суду України від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 « У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу» роз'яснено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого починається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

За змістом ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

24 жовтня 2011 року Верховним Судом України було переглянуто рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2011 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до приватного підприємства «Укрвертикаль» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме - ст. 117 КЗпП України.

Постановою Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року зазначене рішення касаційної інстанції в частині вирішення позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Скасовуючи рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховний Суд України виходив із того, що розмір відшкодування за затримку розрахунку повинен визначатися з врахуванням суми заборгованості із заробітної плати, на яку позивач мав право при звільненні, співмірності й істотності цієї суми порівняно з середнім заробітком позивача та інших конкретних обставин справи (постанова Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-39цс11).

Оскільки правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, є аналогічними правовідносинам у цивільній справі, що переглядалася Верховним Судом України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень ст. 117 КЗпП України, то суд при прийнятті рішення, крім положень ст.ст. 116,117 КЗпП України, застосовуватиме вищевказану постанову Верховного Суду України від 24 жовтня 2011 року.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що в день звільнення ОСОБА_1, тобто 13.09.2010 року, управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації не провело з ним повного розрахунку по заробітній платі, не повідомило йому письмово про нараховані суми, належні йому при звільненні, чим порушило вимоги ст.116 КЗпП України. 29.09.2010 року ОСОБА_1 частково було виплачено заробітну плату в сумі 257 гривень 55 копійок за період з 29.08.2010 року по 07.09.2010 року. Повний розрахунок з ним було проведено 20.09.2012 року за період з 08.09.2010 року по 13.09.2010 року в сумі 112 гривень 05 копійок на виконання рішення суду від 30.08.2012 року. Строк звернення до суду по питанню стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні позивачем не порушено.

Крім цього, між сторонами був наявний спір щодо розміру належних позивачу сум при звільненні, про що свідчить рішення суду від 30.08.2012 року, згідно якого спір вирішено на користь ОСОБА_1 частково, що надає можливість суду застосувати принцип співмірності при визначенні розміру відшкодування позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Виходячи із розмірів середнього заробітку позивача (616 гривень 25 копійок) і заборгованості установи по заробітній платі на яку позивач мав право при звільненні, та, враховуючи співмірність й істотність зазначених сум у порівнянні між собою, суд вважає, що розмір відшкодування за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку, тобто з 14 вересня 2010 року по 20 вересня 2012 року, слід визначити в сумі 125 гривень 00 копійок, яку слід стягнути з управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації.

Такий висновок суду щодо застосування принципу співмірності в тому числі, ґрунтується і на висновках, визначених Верховним Судом України в постанові від 16.01.2012 року у справі №6-54цс11).

Крім того, відповідно до п. 1.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Тому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача - управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 214 гривень 60 копійок.

А тому, керуючись ст.ст. 10,11,60, 61, 88,209,212,214-215, ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, ст. ст. 116, 117, ч.1 ст. 233 КЗпП України, Рішенням Конституційного суду України від 22.02.2012 року № 4-рп/2012 « У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу», ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 1.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації, юридична адреса: поштовий індекс - 82000, м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 40, Старосамбірського району Львівської області, р/р 35417003005792 у Головному управлінні Державного казначейства у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 02144720, в користь ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 125 гривень.

Стягнути з управління освіти, молоді та спорту Старосамбірської районної державної адміністрації, в дохід держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Решту вимог залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення виготовлено 18.03.2013 року

Суддя Л.Й. Ніточко