Рішення № 30004885, 14.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/8550-2012 14.03.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД»

до Державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними

відходами»

про стягнення 153 982, 50 грн.

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Локаш Д.Є. (довіреність від 03.10.2012р.);

від відповідача: Кравченко С.О. (довіреність № 164/04 від 12.11.2012р.);

14.03.2013р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД» (надалі ТОВ «Дельта Вілмар СНД», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними відходами» (надалі ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами», відповідач) безпідставно набутих грошових коштів з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних у розмірі 153 982, 50 грн..

Позовні вимоги мотивовано безпідставним заволодінням відповідачем коштами, сплаченими позивачем у якості авансу за послуги, оскільки від виконання послуг відповідач ухилився, вимогу повернути кошти не виконав.

Після направлення справи на новий розгляд постановою Вищого господарського суду України від 18.12.2012р. позовні вимоги підтримані, щодо чого позивачем надані письмові пояснення.

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені у відзиві на позов, що наявний у матеріалах справи, а також наданих на вимоги суду поясненнях з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України у постанові від 18.12.2012р.. Заперечення обґрунтовані тим, що спірні кошти отримано підприємством на підставі укладеного сторонами договору, а оплачені послуги не надано з вини самого позивача, що не довів направлення заявок на адресу відповідача; за умовами договору сплачені кошти не підлягають поверненню позивачу, оскільки положеннями договору № 323/У-11 від 11.04.2011р., у п. 3.4 визначена економічна (майнова) відповідальність замовника, що полягає у неповерненні сплачених коштів у обумовлених випадках, і за своєю природою є договірною штрафною санкцією.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2011 року між філією ДП «Національний центр поводження з небезпечними відходами» - «Одеський регіональний центр поводження з небезпечними відходами» Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, як виконавцем та ТОВ «Дельта Вілмар СНД», як замовником укладено договір № 323/У-11, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання надати послуги по збиранню, перевозці та прийманню на зберігання відходів, визначених у протоколі узгодження договірної ціни - додаток № 1 до договору, що є невід'ємною частиною даного договору, з їх подальшою утилізацією/видаленням, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги у встановленому цим договором порядку (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору позивач надає у письмовій формі відповідачу заявку на організацію послуг, вказаних в пункті 1.1 даного договору; у заявках (форма яких узгоджена у додатку № 2 до Договору) позивач вказує найменування, кількість відходів, що передаються відповідачу; заявки є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно з пунктом 2.2. договору виконавець на підставі поданої йому заявки виставляє позивачу рахунок на оплату послуг та рахунок на оплату транспортних витрат протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання заявки замовника.

За пунктом 2.3. договору виконавець зобов'язаний надати послуги, вказані в пункті 1.1. договору, протягом 14 робочих днів з моменту оплати послуг з утилізації/видалення відходів та транспортних витрат.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що виконавець протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання заявки замовника зобов'язаний надати останньому рахунок на оплату послуг на підставі кількості і видів відходів, вказаних в заявках позивача, і цін, затверджених сторонами в протоколі узгодження договірної ціни. Послуги виконавця не підлягають оплаті, а рахунок за надання послуг не виставляється, якщо вартість послуг перекривається сумою авансу, сплаченого замовником в порядку пункту 3.4. договору.

Відповідно до пункту 3.4. договору позивач протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання договору, але не пізніше 27 числа поточного місяця, перераховує відповідачу аванс у розмірі 137539, 58 грн. плюс ПДВ 20 % згідно чинного законодавства 27507,92 грн., всього до сплати 165047, 50 грн. на підготовку і бронювання потужностей, необхідних для надання відповідачем послуг за договором, на підставі рахунку відповідача.

У випадку ненадання замовником протягом дії цього договору заявок на утилізацію/видалення відходів та/або надання виконавцем послуг на суму меншу, ніж сплачена згідно з пунктом 3.4 договору, сплачена згідно зазначеного пункту сума не повертається замовнику, а залишається в розпорядженні виконавця для покриття ним своїх витрат та збитків, понесених у зв'язку з цим договором.

Згідно з пунктом 8.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року; за пунктом 8.2. договору дію договору може бути пролонговано за згодою сторін з обов'язковим підписанням додаткової угоди про це сторонами, при умові перегляду умов строків.

На виконання договору, 14.06.2011 року позивач перерахував відповідачеві аванс в розмірі 165 047, 50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 25637; позивачем до матеріалів справи додано одну копію заявки на виконання робіт за договором, датовану 02.12.2011 року, без доказів її направлення на адресу відповідача.

За період дії договору відповідачем було надано послуг на загальну суму 12 770 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг: № 156/АУ-11 від 30 червня 2011р. на суму 4730 грн., № 236/АУ-11 від 30 вересня 2011р. на суму 3476 грн., № 273/АУ-11 від 16.12.2011р. на суму 4 564 грн..

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Згідно з частиною сьомою статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

В силу положень договору (п. 8.1) договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року; за пунктом 8.2. договору дію договору може бути пролонговано за згодою сторін з обов'язковим підписанням додаткової угоди про це сторонами, при умові перегляду умов строків.

30.12.2011р. позивач, при врахуванні, що строк договору закінчується 31.12.2011р. а послуги за договором не були надані по сумі сплаченого авансу в розмірі 152 277, 50 грн., у листі за вих. № 5605, просив повернути зазначені кошти. Аналогічні вимоги були викладені позивачем у претензії за вих. № 365 від 27.01.2012р., і такі в копіях з доказами направлення відповідачу залучені до матеріалів справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у даній справі є стягнення сплачених коштів за ненадані відповідачем послуги по договору від 11.04.2011р., та враховуючи закінчення строку дії вказаного договору, позивачем заявлені вимоги про стягнення коштів підстава для сплати яких відпала.

Виходячи із вказівок вміщених у постанові Вищого господарського суду України по даній справі, які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи в силу положень ч.1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо наявності чи відсутності обумовлених законодавством підстав набуття спірних коштів відповідачем (що не є тотожними з підставами їх одержання); при цьому обов'язок особи повернути безпідставно набуте майно не пов'язується з неправомірністю поведінки учасників правовідносин.

Відповідно до статті 901 цього Кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, строки та у порядку, що встановлені договором; строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (статті 903, 905 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України надана послуга підлягає сплаті по-перше, за умови закріплення у договорі розміру, строку і порядку оплати, а по-друге, в нормі йдеться про обов'язок сплатити вже надану послугу.

У п. 3.4 договору сторони передбачили, що у випадку ненадання позивачем протягом дії цього договору заявок на утилізацію/видалення відходів та/або надання відповідачем послуг на суму меншу, ніж сплачена згідно пункту 3.4 договору, сплачена згідно зазначеного пункту сума не повертається позивачу, а залишається в розпорядженні відповідача для покриття ним своїх витрат та збитків, понесених у зв'язку з цим договором.

Таким чином, визначеною положеннями законодавства підставою набуття виконавцем коштів, сплачених замовником, є надання виконавцем замовнику послуги, спожитої в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності; а за умовами укладеного договору такою підставою є також витрати та збитки, понесені виконавцем у зв'язку з цим договором, що покриваються за рахунок сплаченого авансу.

Підставою одержання відповідачем коштів по сумі 152277, 50 грн. є укладений між сторонами договір, що обумовлює наявність обов'язку замовника здійснити оплату послуг авансом.

На вимоги суду (ухвала від 25.02.2013р.) відповідачем не надано документів підтверджуючих понесення витрат та/або збитків у зв'язку з договором № 323/У-11 від 11.04.2011р., не надано жодних пояснень щодо наявності таких на підприємстві взагалі.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Пункт 3 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає застосуванню у випадках, коли здійснене стороною належне виконання зобов'язання (в даному випадку сплата авансу) втратило правову підставу, зокрема, коли строк дії договору припинився, відтак закінчився час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та обов'язки відповідно до договору (частина 1 статті 631 Цивільного кодексу України).

Оскільки підстави з яких кошти в сумі 152277, 50 грн. перераховані позивачем на рахунок відповідача згодом відпали, враховуючи, що на вимогу позивача грошові кошти у вказаній сумі відповідачем не повернуті, суд вважає заявлені вимоги про їх стягнення з відповідача такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимогу про повернення суми авансу в розмірі 152277, 50 грн., згідно доданого до справи повідомлення про вручення рекомендованого відправлення, отримано відповідачем 08.02.2012р., у семиденний строк не виконано, грошових коштів не повернуто, що є підставою для стягнення нарахованих позивачем за період з 16.02.2012р. по 25.05.2012р. сум інфляційних збитків 456, 83 грн. та 3% річних - 1 248, 17 грн..

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 079, 65 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Національний центр поводження з небезпечними відходами» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська 39, ідент. код 25589850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вілмар СНД» (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Індустріальна 6, ідент. код 33268860) 152277, 50 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі двісті сімдесят сім гривень 50 копійок) безпідставно набутих грошових коштів, 456,83 грн. (чотириста п'ятдесят шість гривень 83 копійки) інфляційних втрат, 1248, 17 грн. (одну тисячу двісті сорок вісім гривень 17 копійок) 3% річних, 3 079, 65 грн. (три тисячі сімдесят дев'ять гривень 65 копійок) судових витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

дата підписання рішення 19.03.2013

Суддя Р.І. Самсін