Постанова № 30004481, 12.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 р. Справа №805/2399/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-30 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крилової М.М.

при секретарі Фоміній О.Д.

за участю:

представника позивача Кітаєва С.М.,

представника відповідача Дружиніної О.М.,

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Правознавець» до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Правознавець» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 02.03.2008 року рішенням засновників було введено процедуру ліквідації товариства та призначено ліквідаційну комісію. У зв'язку з винесенням рішення Донецького окружного адміністративного суду по справ №2а-8364/10/0570 від 02.06.2010 року про припинення юридичної особи загальними зборами засновників було продовжено строк ліквідаційної процедури. У грудні 2012 року голові ліквідаційної комісії стало відомо, що Червоногвардійсним ВДВС накладено арешт на рахунки боржника, у зв'язку з чим направлено заяву до відповідача про закриття виконавчого провадження, зняття арешту та передачі виконавчих документів ліквідаційній комісії. 18.02.2013 року отримано відповідь від відповідача про відмову у передачі виконавчих листів ліквідаційній комісії, яку позивач вважає безпідставною з огляду на те, що ст.67 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку, у разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим законом. Позивач посилається на те, що невиконання відповідачем ст.67 Закону України «Про виконавче провадження» робить неможливим розрахунки підприємства з кредиторами та процедуру ліквідації підприємства.

На підставі зазначеного просив зобов'язати відповідача передати виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Правознавець» на користь Регіонального управління фонду державного майна України суми заборгованості ліквідаційної комісії ТОВ «Правознавець».

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні прози позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», частиною третьою статті 6, частиною першою статті 12, статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом. Так, згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до частини першої статті 12 цього Закону сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 82 Закону України «Про виконавче провадження»).

Судом встановлено, що на виконанні у Червоногвардійському відділі державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню наказу/дублікату/№44/22 Господарського суду Донецької області від 21.09.2009 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Правознавець» на користь Державного бюджету України суми боргу 4471,20 грн., державного мита у розмірі 102 грн.

Постановою Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 04.10.2012 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного вище виконавчого документу.

Головою ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Правознавець» на адресу Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції надісланий лист з вимогами припинити виконавче провадження та передати виконавчі документи ліквідаційній комісії. При цьому, позивач вимоги обґрунтовував посиланням на ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповіддю від 01.02.2013 року №207/2-13 Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відмовив у вчинені заявлених дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для закінчення виконавчого провадження.

Суд вважає таке рішення відповідача обґрунтованим з огляду на наступне.

Перш за все суд вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно із зазначеним вище правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб'єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативного акта, а також необхідною умовою довіри до держави і права.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, законність як загальна засада судочинства покладає на суд обов'язок розглядати і вирішувати судові справи на підставі закону з урахуванням його цілей й у встановленому ним порядку.

Суд не приймає посилань позивача на положення п.7 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону України від 5 липня 2012 року N 5076-VI з огляду на наступне.

Так, дійсно, положення п.7 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону України від 5 липня 2012 року N 5076-VI встановлювали, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Разом з тим, як зазначалось, виконавче провадження по примусовому виконанню наказу/дублікату/№44/22 Господарського суду Донецької області від 21.09.2009 року відкрито 04.10.2012 року, тому виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню положення Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону України від 02.10.2012 р. N 5405-VI.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції, виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом.

Як вбачається з листа Господарського суду Донецької області від 04.02.2013 року №01-26/3, що наданий відповідачем, в провадженні Господарського суду Донецької області відсутня справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Правознавець».

З наведеного виходить, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Правознавець» не визнано банкрутом, а тому відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження та передання виконавчого документа ліквідаційній комісії.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на викладене, суд вважає, що порушень законодавства з боку відповідача не встановлено, тому у задоволені позову слід відмовити у повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Правознавець» до Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 12 березня 2013 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 15 березня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крилова М.М.