Постанова № 30003774, 07.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2013 року № 2а-16107/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства "Інфо-Мережа" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002942260 від 08.08.2012 та №0002962260 від 08.08.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Інфо-Мережа" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002942260 від 08.08.2012 та №0002962260 від 08.08.2012.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що правочини укладені між позивачем та контрагентами ТОВ "Альтекс-Ф", ТОВ "Мірель Компані", ТОВ "Екорамбус" та ТОВ "Оренда Сервіс" не спричиняють реального настання юридичних наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав фінансово - господарські відносини з ТОВ "Альтекс-Ф", ТОВ "Мірель Еосмпані", ТОВ "Екорамбус" та ТОВ "Оренда Серві", які, за твердженням позивача, мали реальний характер, та за якими було отримано товар та послуги використані ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 17.12.2012 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником під час судового засідання аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 230/22-604/33747001 від 04.07.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засідання 24.01.2013 представник відповідача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні 24.01.2013 представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження та подали заяву, в якій просили здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження, за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 14.05.2012 по 25.06.2012 Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Інфо-Мережа" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.03.2012.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 735 621 грн. та порушення підпункту 16.1.11 пункту 16.1 статті 16, пункту 45.2 статті 45, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 592 155 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

ДП "Інфо-Мережа" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Альтекс-Ф".

Від Фастівської ОДПІ Київської області ДПС отримано акт № 18/23/2302-36261344 від 13.03.2012, відповідно до якого усі операції між ТОВ "Альтекс-Ф" та контрагентами - продавцями ТОВ "Спільне Інвестування", ТОВ "Укрдрім", ПП "Інвестиційна компанія "Декаролайн", за період серпень 2011 року, жовтень 2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків , а отже є "нікчемними "по ланцюгу до ДП "Інфо-Мережа."

ДП "Інфо-Мережа" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Мірель Компані".

Відповідно до акту ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС № 694/22-2/35920561 від 06.04.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мірель Компані" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "СТС Логістик Київ", ТОВ "Укрхолод", ТОВ "Флорена - плюс" за період серпень, жовтень - грудень 2011 року усі операцій між ТОВ "Мірель Компані" за 2011 рік не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є "нікчемними" по ланцюгу до ДП "Інфо - Мережа".

ДП "Інфо-Мережа" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Екорамбус".

Відповідно до акту ДПІ у Печерському район міста Києва № 298/22-2/37194379 від 24.05.2012 планової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Екорамбус" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "РАНГІРОА" за період з 01.07.2011 по 30.09.2011 перевіркою встановлено, що всі операції між ТОВ "Екорамбус" за 2011 рік не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є "нікчемними" по ланцюгу до ДП "Інфо - Мережа".

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що ТОВ "Альтекс-Ф", ТОВ "Мірель Компані" та ТОВ "Екорамбус" не мають достатніх трудових ресурсів, складських приміщень, виробничних потужностей для здійснення будь - якого виду діяльності, податковий орган дійшов висновку про те, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують сої податкові зобов'язання , з огляду на що угоди укладені між ДП "Інфо-Мережа" та зазначеними контрагентами мають ознаки нікчемності.

ДП "Інфо-Мережа" мало фінансово - господарські взаємовідносини з ТОВ "Оренда-Сервіс" за договором суборенди № 02/07-03 від 15.06.2011.

До ДПІ у Подільському районі м. Києва надійшов лист ДПІ у Деснянському районі міста Києва ДПС № 727/73-0210 від 24.12.2011, яким було надано копії матеріалів кримінальної справи № 73-00210 порушеної за фактом фіктивного підприємництва в т.ч. ТОВ "Оренда Сервіс", ТОВ "Оренда комфорт Україна", ТОВ "Кронос 2010" за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

В ході досудового слідства в зазначеній кримінальній справі встановлено, що вказані суб'єкти господарювання створені (придбані) та використовувались гр. ОСОБА_2 та невстановленими слідством особами в злочинних схемах спрямованих на отримання неконтрольованого доходу від надання діючим суб'єктам господарської діяльності послуг переведення безготівкових коштів в готівку, що призводить до незаконного збільшення у останніх валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Допитані в рамках кримінальної справи засновники ТВ "Оренда-Сіті" та ТОВ "Оренда Сервіс" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що підприємство зареєстрували за грошову винагороду, без мети здійснення господарської діяльності, реєстраційні документи не складали, збори засновників не проводили, статутний фонд підприємства не формували, печатку не отримували та нею не користувалися, документів фінансово - господарської звітності не складали та не підписували, документів податкової звітності не складали, товарів від імені підприємства не реалізовували та послуг не надавали, до діяльності підприємства відношення не мають.

Також досудовим слідством в кримінальній справі № 73-00210 встановлено, що ДП "Інфо - Мережа" під видом реальних фінансово - господарських операцій перераховувало грошові кошти в безготівковій формі на рахунки ТОВ "Оренда Сервіс", яке створено без мети здійснення реальної господарської діяльності, а з метою надання можливості іншим СПД ухилятись від сплати податків.

За результатами перевірки складено акт № 230/22-604/33747001 від 04.07.2012. на підставі якого прийнято податкові повідомлення - рішення №0002942260 від 08.08.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 919 527,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 183 906 грн. та №0002962260 від 08.08.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 740 194,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 148 039,00 грн.

Дочірнім підприємством "Інфо-Мережа" до Державної податкової служби в місті Києві була подана скарга на податкові повідомлення - рішення №0002962260 від 08.08.2012 та №0002942260 від 08.08.2012, яка рішенням № 6852/0/12-114 від 19.10.2012 про результати розгляду первинної скарги залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Дочірнім підприємством "Інфо-Мережа" до Державної податкової служби України була подана скарга на податкові повідомлення - рішення №0002962260 від 08.08.2012 та №0002942260 від 08.08.2012, яка рішенням № 51960/61-12/10-2115 від 13.11.2012 про результати розгляду скарги залишена без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

Дочірнє підприємство "Інфо-Мережа" не погоджуючись з податковими повідомлення - рішеннями №0002962260 від 08.08.2012 та №0002942260 від 08.08.2012 вважаючи їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та контрагентами ТОВ "Альтекс-Ф", ТОВ "Мірель Компані", ТОВ "Екорамбус" та ТОВ "Оренда Сервіс" реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Мірель Компані" за договором № ИФ005334 від 27.07.2011 та з ТОВ "Екорамбус" за договором № ИФ005936 від 01.07.2011, які є аналогічними.

Предметом зазначених договорів є здійснення поставки товару у відповідності з замовленням за цінами погодженими в специфікаціях.

Пунктом 3.6 договорів № ИФ005334 від 27.07.2011 та № ИФ005936 від 01.07.2011 встановлено, що при поставці товару здійснює надання наступної супровідної документації: накладних, товарно - транспортні накладних, належним чином засвідчених копіій посвідчень якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок, погодженого з покупцем примірника замовлення.

Отже, документами, які мають засвідчувати факт здійснення поставки товару за договорами № ИФ005334 від 27.07.2011 та № ИФ005936 від 01.07.2011 є наступна первинна документація: замовлення погоджені позивачем, специфікації, накладні, товарно - транспортні накладні, належним чином засвідчені копії посвідчень якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок

Позивачем на підтвердження здійснення поставки товару за договором № ИФ005334 від 27.07.2011 та № ИФ005936 від 01.07.2011 надано суду специфікації, видаткові накладні та закази на поставку, а за договором № ИФ005936 від 01.07.2011 - специфікація та видаткова накладна.

Доказів на підтвердження здійснення перерахування коштів за товар поставлений ТОВ "Мірель Компані" за договором № ИФ005334 від 27.07.2011 та з ТОВ "Екорамбус" за договором № ИФ005936 від 01.07.2011 позивачем суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження подальшого використання отриманого товару у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а також не було зазначено про неможливість надання відповідних доказів.

Таким чином, позивачем не надано суду, як достатніх первинних документів на підтвердження здійснення поставки товару за договорами № ИФ005334 від 27.07.2011 та № ИФ005936 від 01.07.2011, зокрема, товарно - транспортних накладних та належним чином засвідчених копій посвідчень якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок, так і доказів на підтвердження здійснення оплати за поставлений товар та використання його у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Альтекс - Ф" за договорами № 30/06/2 від 30.06.2012 та № 30/06/1 від 30.06.2012 предметом яких є надання послуг та виконання робіт щодо забезпечення торгових процесів на об'єкті - м. Київ, вул. Братиславська 14-б,

Пунктом 2.3 зазначених договорів встановлено, що після закінчення кожного календарного місяця сторонами підписується акт виконаних робіт/наданих послуг.

Згідно з пунктом 4.4 договорів № 30/06/2 від 30.06.2012 та № 30/06/1 від 30.06.2012 на підставі підписаного та узгодженого сторонами акту виконаних робіт/наданих послуг складається рахунок.

Пунктом 5.2 вказаних договорів встановлено, що щомісячна загальна вартість робіт та послуг, що виконуються/надаються відповідно до договору встановлюється за домовленістю сторін в протоколі погодження ціни.

Відповідно до пунктів 2 та 3 додаткових угод до договорів № 30/06/2 від 30.06.2012 та № 30/06/1 від 30.06.2012 перед початком виконання робіт/надання послуг та щоквартально проводить інвентаризація за результатами якої складається відповідний акт.

Отже документами, які маються підтверджувати факт надання послуг за договорами № 30/06/2 від 30.06.2012 та № 30/06/1 від 30.06.2012 є акт виконаних робіт/наданих послуг, рахунок, протокол узгодження ціни та акти інвентаризації.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем на підтвердження факту отримання полуг за договорами № 30/06/2 від 30.06.2012 та № 30/06/1 від 30.06.2012 надано суду акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), водночас в графі "Від замовника" зазначених актів містяться лише підписи різних осіб скріплені печаткою підприємства без зазначення посади та даних осіб, які їх вчинили.

Таким чином, з актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) є неможливим встановити, хто саме їх підписав, а отже встановити осіб, які прийняли товар.

Надані позивачем на підтвердження факту отримання послуг від ТОВ "Альтекс - Ф" рахунки - фактури та податкові накладні підписані від імені зазначеного підприємства ОСОБА_5, водночас в них не зазначено посаду зазначеної особи та в матеріалах справи відсутні документи на підтвердження її повноважень.

Отже, надані позивачем накладні та рахунки - фактури підписані особою на підтвердження повноважень якої у суду відсутні документи та вони складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", а саме, в них не зазначено посаду особи, яка їх підписала від імені "Альтекс - Ф".

З огляду на зазначене суд дійшов висновку по те, що оскільки акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), накладні та рахунки - фактури складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік" та з них неможливо встановити посаду особи, яка їх підписала, а також те, що у суду відсутні докази на підтвердження повноважень особи яка підписала накладні та рахунки - фактури, суд дійшов висновку про те, що вказані документи не можуть бути прийняті судом у якості первинних документів.

Актів складених за результатами інвентаризації проведеної відповідно до умов додаткових угод до договорів № 30/06/2 від 30.06.2012 та № 30/06/1 від 30.06.2012, як і доказів на підтвердження використання отриманих послуг за зазначеними договорами у власній господарській діяльності позивачем суду надано не було та не було зазначено про неможливість надання таких доказів.

Таким чином, позивачем на підтвердження реальності фінансово - господарських відносин з ТОВ "Альтекс - Ф" не було надано суду, первинної документації визначеної в договорах укладених з зазначеним підприємством, зокрема, актів інвентаризації, а надані документи не можуть бути прийняті судом у якості первинних, так і доказів на підтвердження факту використання отриманих послуг у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ТОВ "Оренда Сервіс" за договором оренди № 02/07-03 від 15.06.2011.

Відповідно до розділу 2 зазначеного акту приміщеня передається за актом прийому -передачі.

Підпунктом 4.3.3 пункту 4.3 договору № 02/07-03 від 15.06.2011 встановлено, що ТОВ "Оренда Сервіс" до 7 числі кожного місяця має надати акти виконаних робіт та розрахунок орендної плати.

Згідно з пунктом 4.6 зазначеного договору позивач має крім орендної плати відшкодовувати витрати на комунальні послуги згідно відповідних розрахунків.

Отже, документами, які мають підтверджувати фактичне надання послуг за договором № 02/07-03 від 15.06.2011 є акт прийому - передачі, акт виконаних робіт, розрахунок орендної плати та розрахунок відшкодування витрат за комунальні послуги.

Позивачем на підтвердження факти отримання послуг за договором № 02/07-03 від 15.06.2011 було надано суду акти прийому - передачі, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), розшифровки щодо електроенергії та платіжні доручення.

Платіжні доручення надані позивачем не містять посилань на договір № 02/07-03 від 15.06.2011 та в них зазначено, що оплата здійснювалась відповідно до певних рахунків.

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що рахунків зазначених в платіжних дорученнях суду надано не було, платіжні доручення надані позивачем не можуть бути належним доказом на підтвердження здійснення оплати за послуги отримані за договором № 02/07-03 від 15.06.2011.

Таким чином позивачем не надано суду відповідних первинних документі, а саме рахунків, на підтвердження факт отримання послуг за договором № 02/07-03 від 15.06.2011, а надані позивачем на підтвердження здійснення оплати за отримані послуги платіжні доручення не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу на підтвердження здійснення оплати за послуги отримані за договором № 02/07-03 від 15.06.2011.

З огляду на викладене, враховуючи те, що, як було встановлено судом, позивачем не надано достатніх первинних документів які відповідно до умов договорів укладених позивачем з контрагентами ТОВ "Альтекс-Ф", ТОВ "Мірель Компані", ТОВ "Екорамбус" та ТОВ "Оренда Сервіс" мали складатися підчас здійснення поставки товару та надання послуг, а також те, що надані позивачем первинні документи складено з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік", суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності договорів укладених з контрагентами ТОВ "Альтекс-Ф", ТОВ "Мірель Компані", ТОВ "Екорамбус" та ТОВ "Оренда Сервіс", а отже не доведено факт здійснення поставки товару та надання послуг та у позивача не було правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Інфо-Мережа" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002942260 від 08.08.2012 та №0002962260 від 08.08.2012 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов