Ухвала суду № 30002506, 14.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17046/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Беспалова О.О.,

суддів Губська О.А., Грибан І.О.,

при секретарі Кравчук М.В.,

за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Вельд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС, в якому просило скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 08 серпня 2012 року № 0007492203, видане відповідачем про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 110 889,00 грн., з яких 889 711,00 грн. - основний платіж, 222 178,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2012 року № 0010362203, видане відповідачем про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму: 0,00 грн. - основний платіж, 222 177,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова суду підлягає залишенню без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача з 12.07.2012 року по 18.07.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства в частині правомірності формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, які підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 25.07.2012 року № 542/22-3-31606857 (а.с. 26-33), яким встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України.

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 08 серпня 2012 року № 0007492203, яким збільшено суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 110 889,00 грн., з яких 889 711,00 грн. - основний платіж, 222 178,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с. 7) та податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2012 року № 0010362203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 222 177,00 грн. (а.с. 9).

Так, між позивачем та ТОВ «А-Квін» було укладено договір від 04 березня 2011 року № ПТ040311 про поставку товарів (а.с. 50-53). При поставці товарів згідно умов даного договору були складені видаткові накладні (а.с. 127-159) та податкові накладні (а.с. 160-212). На підставі зазначених податкових накладних позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Разом з тим, з акту перевірки та заперечень відповідача вбачається, що накладні відображені ТОВ «Вельд» у реєстрі отриманих податкових накладних були зареєстровані постачальником ТОВ «А-Квін» з порушенням вимог п.201.10 ст. 201 ПК України (зареєстровані пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки).

Як вбачається з акту перевірки всі вказані податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі до 14 лютого 2012 року включно (а.с. 30).

З акту перевірки також вбачається, що позивачем 16 лютого 2012 року було подано та зареєстровано декларацію з податку на додану вартість за січень 2012 року. Тобто на момент подання декларації і формування податкового кредиту за січень 2012 року податкові накладні, які були реєстровані контрагентом позивача з запізненням, були внесені до Єдиного реєстру.

Так, відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246.

Враховуючи те, відповідачем не доведено відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі на момент формування позивачем податкового кредиту за січень 2012 року, а також те, що відповідачем не доведено безпідставність формування позивачем податкового кредиту, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем було неправомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведено законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а позивачем обґрунтовано свої позовні вимоги колегія суддів згодна з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О.А.

Суддя Грибан І.О.

(Повний текст ухвали виготовлено 19.03.2013 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.