Постанова № 30002479, 13.03.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/697/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Лебідь Т.М.,

за участю:

представників позивача - Ващенко О.Л., Ротар В.М.,

представника відповідача - Батюта З.Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Пром" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0001262312 від 29.11.2012 року, яким йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 289 123 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 72280,75 грн. та №0001282312 від 29.11.2012 року, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 624 362,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 124 872,50 грн. Просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001272312 від 29.11.2012 року в частині завищення ТОВ "Квант Пром" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 22 967 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №4046/22-1/32370933 від 15.11.2012 року щодо порушення ТОВ «Квант - Пром» п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 289 123 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 272 967 грн.; п.198.3 , п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 499 490 грн. та занижено від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 162 395 грн. за відповідні звітні періоди. Наголошував на тому, що оскаржувані рішення відповідачем винесені безпідставно та протиправно, суперечать чинному законодавству та підлягають скасуванню. Такі свої твердження обґрунтовував тим, що господарські операції з ТОВ «Нафтосервіс» зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, а зазначені в акті факти не відповідають дійсності. Наголошував на тому, що транспортування куплених труб у контрагента відбувалось за допомогою залізничного транспорту, що підтверджується належними доказами, які були надані податковому органу в ході перевірки. Чому останнім їх не було взято до уваги при формуванні висновків перевірки, ТОВ «Квант -Плюс» не відомо. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суми валових витрат та податкового кредиту сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер. Відтак, оскільки в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, оскаржувані рішення відповідача є необґрунтованими, протиправними та підлягають скасуванню.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, надали додаткові пояснення по суті справи.

Представник відповідача проти позову заперечувала , просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Стверджувала про те, позивачем для перевірки не було надано товарно - транспортних накладних на підтвердження транспортування купленого у ТОВ «Нафтосервіс» товару. Надані у ході перевірки документи від вказаного контрагента не містять інформацію про те, для кого було поставлено товар, що ставить під сумнів реальність такої поставки. В дійсності товар позивачем не придбавався, тому, на думку відповідача, платником податків було безпідставно завищено валові витрати у відповідному звітному періоді. Наголошувала на відсутності актів - передачі товару від ТОВ «Нафтосервіс» за наявності виписаних у м. Дніпропетровськ видаткових накладних. Відповідач наголошував на тому, що не підтверджено жодними доказами повноваження посадових осіб, ким підписані означені видаткові накладні, не підтверджено факт відрядження до м. Дніпропетровська посадових осіб позивача. У залізничних накладних не зазначено хто отримував товар, що є порушенням правил оформлення перевізних документів. Податковий орган стверджував , що товарно - транспортні накладні оформлені неналежним чином, відсутні угоди про перевезення вантажу між позивачем та перевізником ТОВ «Нью Кепітал Транс», а тому не достатньо підстав вважати, що товар від ТОВ «Нафтосервіс» було фактично передано ТОВ «Квант Пром», а потім по ланцюгу постачання - до ТОВ НВП «Комплект - Ліга» в м. Лохвицю в кількості і за номенклатурою , визначених у відповідних накладних. Ставлячи під сумнів реальність оподаткованих операцій щодо купівлі труб, відповідач вважає оскаржувані рішення законними та обґрунтованими в силу безпідставного завищення позивачем валових витрат та від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант Пром», зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 20.02.2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 32370933. (а.с. 9-10).

Позивач взятий на податковий облік як платник податків ДПІ у м. Полтаві з 26.02.2003 року , зареєстрований платником податку на додану вартість 28.02.2003 року, про що видане свідоцтво № 033414 . ( а.с.12-13).

Відповідно до копії довідки АБ № 492387 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ "Квант Пром» одним із видів діяльності позивача є оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва. (46.63 КВЕД).

ДПІ у м. Полтаві в період з 12.10.2012 року по 15.11.2012 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Квант Пром» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт №4046/22-1/32370933 від 15.11.2012 року , в якому вказано на порушення позивачем вимог:

- п.138.2, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 289 123 грн. за другий квартал 2012 року та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2012 року в сумі 272 967 грн.;

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий, березень , травень 2012 року на суму 499 490 грн. та занижено від'ємне значення з податку на додану вартість за червень 2012 року в сумі 162 395 грн.

20.11.2012 року позивачем було подано до ДПІ у м. Полтаві заперечення щодо означеного акту перевірки, за результатами розгляду якого та дослідження накладної від 22.06.2012 року щодо транспортування труб безшовних, висновки акту змінено в частині визначення від'ємного значення з ПДВ, зокрема було збільшено від'ємне значення ПДВ за червень 2012 року на суму 57 932 грн. В результаті вказаного сума від'ємного значення ПДВ становить 220 327 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві були винесені податкові повідомлення-рішення від 29.11.2012 року №0001262312 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 289 123 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 72280,75 грн. та №0001282312, яким донараховано податок на додану вартість в сумі 624 362,50 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 124 872,50 грн. , № 0001272312, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 272 967 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ "Квант - Пром" в порядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів податкової служби. За результатами розгляду скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись податковими повідомленнями-рішеннями №0001262312 та №0001282312 повністю та з № 0001272312 в частині завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 22 967 грн., позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням та перевіряючи їх на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувані рішення, відповідач виходив зі встановленого, як на його твердження, порушення платником п. 138.2, 138.8 ст. 138, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується із наявністю в діях платника порушень норм податкового законодавства, чинного на час існування відповідних правовідносин.

Норми, про порушення яких позивачем стверджував податковий орган, викладені в законі наступним чином.

Згідно п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України, 138.8., собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну ).

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку про те, що підприємством занижено податок на прибуток на суму 289 123 грн. за другий квартал 2012 року та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2012 року в сумі 22 967 грн. ( завищення від'ємного значення в сумі 250 000 грн. у рядку "Адміністративні витрати" податкової декларації позивач визнає та у позові не оскаржується).

За приписами підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 вказаного Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ТОВ «Квант Пром» фактично не здійснювало придбання товару (труб безшовних ) у ТОВ «Нафтосервіс» , оскільки, на думку контролюючого органу, такі операції не підтверджені доказами транспортування вантажу та передачі його відповідальним посадовим особам, відповідач стверджує про заниження податку на додану вартість за лютий, березень , травень 2012 року на суму 499 490 грн. та заниження від'ємного значення з ПДВ за червень 2012 року в сумі 220 327 грн.

Суд знаходить вказані висновки податкового органу необґрунтованими та помилковими, не погоджується із наявністю в діях платника порушень норм податкового законодавства, з огляду на наступне.

У ході перевірки ДПІ у м. Полтаві встановлено укладення у періоді, що перевірявся, між ТОВ «Квант Пром» ( Покупець) та ТОВ «Нафтосервіс» (Постачальник) договору поставки №05 від 20.02.2012 року, за умовами якого Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає товари промислового призначення ( труби) з визначенням ціни, асортименту, номенклатури, що визначаються у додатках цього договору. (т.1, а.с.118-124)

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даних угод представником позивача надано суду податкові накладні, видаткові накладні, сертифікати якості, видані виробниками означених труб, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, розрахунки. (т.1.а.с. 126-129,222-237,238-240,242 ) На підтвердження отримання купленого товару надано витяг із журналу реєстрації довіреностей, картки складського обліку. (т.1.а.с. 215-221)

Оплата купленого товару підтверджується платіжними дорученнями, які були досліджені податковим органом у ході проведення перевірки. (т.1, а.с. 205-213). Відтак, реальність оплати купленого товару відповідачем під сумнів не ставиться.

На підтвердження реальності оподаткованих операцій суду було надано докази транспортування куплених труб безшовних, зокрема, надано подорожні листи, товарно - транспортні накладні та накладні, оформлені залізницею, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на підтвердження перебування у власності позивача власних вантажних автомобілів. (т.1 а.с.162,144-148, 158, 214) Означеними документами спростовуються посилання податкового органу на недоведеність факту перевезення товару, а від так і реальність господарських операцій.

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того належне оформлення податкових накладних не заперечувалось і самим податковим органом. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

Твердження податкового органу про неналежне оформлення товарно - транспортних накладних щодо перевезення куплених труб не може виключати факт реальної поставки означеного вантажу, оскільки його оприбуткування та подальшу реалізацію було підтверджено належними доказами. Виключно ці доводи не можуть бути підставою для визначення валових витрат необґрунтованими, а податковий кредит - недійсним у відповідних звітних періодах.

Суд зазначає, що позивачем було спростовано посилання відповідача на відсутність повноважень у ОСОБА_4 на підпис у накладних, зокрема долучено до матеріалів справи накази про прийняття останнього на роботу. (т.1 а.с. 217-218)

У ході розгляду справи представником позивача було пояснено та підтверджено доказами, що куплені труби безшовні були використані у господарській діяльності ТОВ «Квант Пром». Зокрема, мала місце їх поставка за відповідними договорами від 29.03.2012 року №29/03/02 та від 06.07.2012 року №0607 ТОВ НВП «Комплект -Ліга», ТОВ «Бурова компанія «Укрбудсервіс». На підтвердження означеного суду було надано договори поставки зі специфікаціями , накладні, довіреності на отримання товару посадовими особами контрагентів позивача, докази транспортування вантажу. ( т.1, а.с. 241, 242, 243-246,149, 150,131-135)

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на прибуток у відповідних звітних періодах сформовані за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ТОВ "Квант Пром" сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагентів, що зареєстровані на дату вчинення господарських операцій платниками податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товарів від ТОВ «Нафтосервіс» , їх подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд вважає, що позивачем спростовано належними доказами посилання податкового органу на відсутність доказів транспортування купленого товару, що ставить під сумнів і реальність такої поставки від ТОВ «Нафтосервіс». Надано відповідні докази повноважень осіб, що підписали первинні бухгалтерські документи. З наявних у матеріалах справи доказів можливо ідентифікувати куплений товар в силу наявності сертифікатів якості, можливо встановити ланцюг його постачання та доведено, що саме куплений товар у ТОВ «Нафтосервіс» був поставлений ТОВ НВП «Комплект -Ліга», ТОВ «Бурова компанія «Укрбудсервіс».

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 0001262312 від 29.11.2012 року, № 0001282312 від 29.11.2012 року визнати протиправними та скасувати; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 0001272312 від 29.11.12 в частині завищення від"ємного значення об"єктом оподаткування податком на прибуток у розмірі 22 967,0 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-Пром" витрати зі сплати судового збору у сумі 2 294,0 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 березня 2013 року.

Суддя І.С. Шевяков