Справа № 2-9/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 березня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
Головуючого судді Золотарьова О.Ю.
при секретарі Красновській М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Княжа Вієнна Іншуранс Груп" в особі Луганської обласної дирекції, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на ту обставину, що 30.04.2012 року о 18-00 год. на перехресті вулиць Совєтська та Дьоміна в м. Луганськ відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та автомобіля «Chery», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1
Згідно постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 01.06.2012 року по справі про адміністративне правопорушення № 1207/5295/12 винним у скоєнні зазначеної вище ДТП був визнаний ОСОБА_3
В наслідок вказаної ДТП автомобіль, що належить позивачу, отримав механічні пошкодження, в наслідок чого ОСОБА_1 завдана матеріальна шкода в розмірі 32 061 гривня із розрахунку вартості запасних частин та відновлювального ремонту на червень 2012 року.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 є застрахованою в Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».
03 травня 2012 року страхова компанія була повідомлена про страховий випадок.
04.08.2012 року ОСОБА_1 отримала від відповідача частку страхової виплати у розмірі 25955 грн., що на 6106 грн. менше належної до сплати суми в 32061 грн. 00 коп.
Позивач не згодна з виплатою страхового відшкодування в такому розмірі.
Крім того, послалася на заподіяння їй відповідачем моральної шкоди, яка полягає в заподіяних ОСОБА_1 душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв'язку з неможливістю відновлення та використання ушкодженого транспортного засобу, незручностей та нестатків, яких позивач змушена була зазнати в результаті невиконання своїх грошових зобов'язань відповідачем. У такому стані позивач відчуває щиросердечний дискомфорт та постійно перебуває в стані нервової напруженості, оскільки не знає коли саме зможе отримати належну їй по закону суму страхових виплат, яку відповідач повинен сплатити у повному обсязі. У позивача погіршилися відносини з її родиною, вони стали більш напруженими, стали більш частіші сварки з цього приводу.
Моральну шкоду позивач оцінила в 10000 грн.
Також позивач була змушена звернуться за юридичною допомогою до адвоката. За надані адвокатом юридичні послуги позивачем було сплачено 350 грн.
Посилаючись на наведене, положення Цивільного кодексу України, позивач просила суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 6 106 грн. 00 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп., а також судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 350 грн. 00 коп. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 214 грн. 60 коп.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та посилаючись на доводи позовної заяви та умови договору страхування просили задовольнити позов в повному обсязі. В подальшому позивачем подано заяву про розгляд справи в її відсутність.
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову (а.с. 20-23, 47-50). Також представник відповідача просив справу розглядати в його відсутність, в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи в судовому засіданні просив справу розглянути згідно вимог законодавства, в подальшому до суду не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлений.
Заслухавши учасників справи, що з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, суд прийшов до наступного висновку.
Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ним позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, яка в частині 1 вказує на підстави звільнення від доказування, зокрема, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що 30.04.2012 року о 18-00 год. на перехресті вулиць Советська та Дьоміна в м. Луганськ відбулась ДТП, за участю автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 (а.с. 10) та автомобіля «Chery», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 (а.с. 7).
Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська ОСОБА_3 визнаний винним у ДТП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 15).
Внаслідок ДТП автомобіль «Chery», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження (а.с. 9).
Відповідно до висновку № 451/27-12 від 08.06.2012 року вартість матеріального збитку т/з «Chery», державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 - 32061,56 грн., в тому числі ПДВ 5343,59 грн., що сторонами справи не заперечується.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 є застрахованою у Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (а.с. 8). Згідно полісу № АВ 1859151 ліміт відповідальності становить за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю - 100000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн., франшиза - 500 грн.
Згідно платіжного доручення № 29878 від 04.09.2012 року ОСОБА_1 відповідачем перераховано страхове відшкодування в сумі 26217,97 грн. (а.с. 14).
Спір між сторонами виник з приводу виплати відповідачем суми страхового відшкодування з утриманням податку на додану вартість, при цьому відповідач вказує, що утриманий податок буде відшкодовано страховиком після надання документів по здійсненні ремонтних робіт у платника податку на додану вартість.
Позивач з цим не згодна та вважає, що відповідач має виплатити повну суму та моральну шкоду.
Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Виходячи з норм ст.ст. 15 п. 15.3, 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов укладеного між ОСОБА_3 і ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» договору страхування, у зв'язку з страховим випадком, що стався 30.04.2012 року, останнє має відшкодувати ОСОБА_1 витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом її автомобіля, розраховані у встановленому порядку.
У справі нема доказів про те, що позивач провела ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля, та що вона сплатила їх вартість без урахування податку на додану вартість. Ні норми права, що регулюють спірні правовідносини, ні умови договору страхування між ОСОБА_3 та ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не містять приписів, що при визначенні розміру страхового відшкодування страховик має виходити з розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля, без урахування податку на додану вартість. Тож є неправомірним обчислення ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» належної ОСОБА_1 страхової суми, виходячи з розміру витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля, без урахування податку на додану вартість у сумі 5343,59 грн.
При вирішенні питання щодо заявлених позивачем вимог по стягненню саме з відповідача 10000 грн. моральної шкоди, суд враховує положення ст. 611 ЦК України про те, що таке відшкодування за рахунок страхової компанії може бути застосоване лише у передбачених законом або договором випадках порушення нею зобов`язань і виходить з того, чи передбачено укладеним договором страхування можливість такого відшкодування страховиком. Оскільки така можливість договором (полісом) не передбачена, на підставі п. 22.3 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, не може бути покладений на страхову компанію, яка є відповідачем у справі.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 350 грн., які вона витратила на правову допомогу задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачений вичерпний перелік випадків, коли особа має право розраховувати на таке відшкодування, серед них участь особи, яка надає правову допомогу, у судовому засіданні, під час окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення із матеріалами справи в суді. Так, як вбачається з квитанції, позивач сплатила 350 грн. адвокату ОСОБА_4 (а.с. 16), який участі в судових засіданнях не брав, процесуальні дії поза судовим засіданням не здійснював, інтереси позивача в судовому засіданні представляла інша особа (а.с. 19).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що страхову виплату відповідачем здійснено не у належному розмірі, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 64,38 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 979 990 ЦК України, Законом України „Про страхування" суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код 24175269) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 5343,59 грн. (п'ять тисяч триста сорок три гривні 59 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код 24175269) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 64,38 грн. (шістдесят чотири гривні 38 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов
Судове рішення № 30002467, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська) було прийнято 19.03.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-9/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: