Постанова № 30000862, 13.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року 810/14/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за липень 2012 року та зобов’язання прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ за липень 2012 року, а саме: Додаток №2 до декларації щодо розрахунку суми бюджетного відшкодування за травень 2012 року в зв’язку із виправленням виявлених помилок щодо бюджетного відшкодування заявлених сум ПДВ у розмірі 158 531,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив у прийнятті уточнюючого розрахунку після проведення перевірки з посиланням на п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечив, з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, та просив суд у задоволенні позову відмовити у зв’язку з наступним.

На думку відповідача, предметом оскарження є лист Податкового органу, яким Товариство повідомлено, що його уточнюючому розрахунку присвоєно статус «Не визнано як податкову звітність», тобто даний лист носить інформаційних характер і не є актом індивідуальної дії, що виключає можливість його оскарження у судовому порядку.

Крім того, відповідач зазначає, що Товариство мало скористатись правом на подання заперечень на Акт перевірки, а оскільки термін подання таких заперечень не сплив, тому на момент надсилання уточнюючого розрахунку перевірка ще тривала.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «Інтер-ГТВ» 17.08.2012 подано до Податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року, довідка про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2), непогашення розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4).

У період з 10.10.2012 по 19.10.2012 проводилась документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ «Інтер-ГТВ» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012 року, про що складено відповідний акт від 19.10.2012 № 3611/15-3/31781365.

Даною перевіркою встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: Товариством невірно визначено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, яка визначається як різниця між сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, що в свою чергу призвело до завищення бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 158531,00 грн.

Даного висновку Податковий орган дійшов у зв’язку з тим, що частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена ТОВ «Інтер-ГТВ» постачальникам та /або до державного бюджету, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 158531,00 грн., у тому числі травень 2011 року у сумі 158531,00 грн.

З вказаним актом перевірки ознайомлені генеральний директор та головний бухгалтер Товариства, примірник акту отримали 19.10.2012.

При цьому, представник позивача у судовому засіданні наголосив, що підписи генерального директора та головного бухгалтера Товариства під зауваженням щодо не згоди з висновками, викладеними в акті, та подання заперечень на акт відсутні.

26.10.2012 Товариство надіслало уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками 2-4 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

Так, у додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість – у довідці про залишок суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду – звітний (податковий) період, у якому виникла сума з травень 2011 року самостійно виправлено на травень 2012 року.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що дана помилка є механічною, оскільки на перевірку і надавались всі первинні документи за травень саме 2012 року, у зв’язку з чим, Податковий орган і встановила вказане вище порушення.

Проте, листом від 30.10.2012 № 5198 Податковий орган повідомив Товариство про присвоєння уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками 2-4 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року статусу «Не визнано як податкова звітність», у зв’язку з тим, що звітність заповнена всупереч п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, а саме: платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом. З урахуванням вказаного, податковий орган запропонував Товариству надати нову звітність оформлену належним чином.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Саме на дану норму Податкового кодексу України послався відповідач надаючи уточнюючому розрахунку від 26.10.2012 статусу «Не визнано як податкова звітність», оскільки перевірка ще тривала.

Позивач, в свою чергу, вважає, що застосуванню підлягає п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України, оскільки перевірка закінчилась ще 19.10.2012.

Так, згідно з п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Таким чином, законодавець забороняє подання уточнюючих розрахунків саме в момент проведення перевірки.

Строки проведення документальних позапланових перевірок встановлені статтею 82 Податкового кодексу України.

Водночас, у п. 82.2 Податкового кодексу України зазначено, що тривалість перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, встановлена у статті 200 Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачається, що перевірка, оформлена Актом від 19.10.2012 № 3611/15-3/31781365, призначена та проведена на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Пунктами 200.10 та 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що 200.10. протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Таким чином, податковим законодавством встановлений термін в межах, якого податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Водночас, статтею 81 Податкового кодексу України регламентовані загальні умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Зокрема, у пункті 81.1 цієї статті імперативно встановлено, що наказ на перевірку має містити обов’язкові реквізити, де, серед іншого, вказано дата початку та тривалість перевірки.

Як зазначалось вище, документальна позапланова виїзна перевірка проводилась у період з 10.10.2012 по 19.10.2012.

З огляду на викладене, суд не бере до уваги доводи відповідача щодо тривалості перевірки до закінчення строку на подання платником податків заперечень на Акт перевірки.

Також, доводи відповідача щодо неможливості оскарження в судовому порядку листа Податкового органу від 30.10.2012 № 5198 не знаходять свого підтвердження.

Так, суд звертає увагу, що Товариством оскаржені саме дії відповідача щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за липень 2012 року, а не вказаний лист.

Факт неприйняття уточнюючого розрахунку з додатками до декларації з ПДВ за липень 2012 року встановлений судом. Підстави неприйняття суперечать вимогам чинного податкового законодавства, оскільки в даному випадку Податковий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України).

З огляду на викладене, суд вважає адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» 26 жовтня 2012 року, до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

Зобов’язати Білоцерківську об’єднану державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками, поданих товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» 26 жовтня 2012 року, до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ГТВ» судовий збір у розмірі 33 (тридцять три) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 березня 2013 р.