Ухвала суду № 30000770, 14.03.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мазур Ю.Ю.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року справа №2а/1270/9580/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі № 2а/1270/9580/2012 за позовом Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року позовні вимоги Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби від 23.11.2012 року №0000592270. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що раніш відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 02.08.2012 року позивачу було визначено грошове зобов'язання у розмірі 572491,25 грн., в тому числі за основним платежем 457993 грн. та штрафна санкція в розмірі 25% в сумі 114498,25 грн. Оскільки через повторність порушення були підстави накласти на позивача штраф в розмірі 50 % суми основного зобов'язання, то відповідач 23.11.2012 року на законних підставах прийняв ще і спірне податкове повідомлення-рішення №0000592270 про накладення на позивача штрафу в розмірі ще 25 % в сумі 114498,25 грн. При прийнятті постанови, суд першої інстанції не врахував, що позивачем були дійсно допущені порушення податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Укртехносплав», в результаті яких, через відсутність реального здійснення господарської операції, позивачем було завищено податковий кредит та занижено суму сплаченого ПДВ. Вказане порушення і стало підставою для накладення штрафу.

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку у відповідача, є платником податку на додану вартість.

Посадовими особами відповідача в період з 17.07.2012 року по 23.07.2012 року була проведено перевірка позивача, про що складений акт № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року про результати позапланової невиїзної перевірки ВТО "Будівельник" з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Укртехносплав" за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року. Відповідно до висновків акту перевірки господарські взаємовідносини позивача та ПП "Укртехносплав" є такими, що вчинено без реального настання правових наслідків та є недійсними.

02.08.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 572491,25 грн., з яких 457993,00 грн., за основним платежем та 114498,25 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 р. по справі №2а/1270/6152/2012 податкове повідомлення-рішення № 0000342270 від 02.08.2012 року було скасовано. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.11.2012 року по справі №2а/1270/6152/2012 постанова Луганського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2012 в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000342270 від 02.08.2012 року залишена без змін.

Зазначеними рішеннями встановлено, що висновки Ленінської МДПІ, зроблені в акті перевірки № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року, не відповідають дійсності, оскільки податкові накладні, виписані на адресу ВТО «Будівельник» від імені ПП «Укртехносплав», підтверджують реальності господарської операції - підписані, заповненні без порушенням вищенаведених норм оформлення податкової накладної, тому вони вважаються дійсними, а відтак мають юридичну силу і підлягають включенню позивачем до складу податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000342270 від 02.08.2012 року про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 572491,25 грн., з яких 457993,00 грн., за основним платежем та 114498,25 грн. штрафна (фінансова) санкція, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Не дивлячись на це, 23 листопада 2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення № 0000592270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 114489,25 грн., з яких 0,00 грн. - за основним платежем та 114498,25 грн. штрафна (фінансова) санкція (арк. справи 26).

Як вбачається зі спірного податкового повідомлення-рішення та розрахунку штрафної санкції, суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 114498,25 грн. було збільшено відповідачем у зв'язку із встановленням на підставі акту перевірки № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року порушення позивачем п. 198.1, п. 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України та виходячи з суми нарахованого йому основного зобов'язання з ПДВ в розмірі 457993 грн.

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки судовим рішенням скасовано повідомлення-рішення про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, винесеного на підставі акту перевірки № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року, у відповідача відсутні були підстави для нарахування позивачу штрафної санкції в розмірі 114498,25 грн. на підставі того ж акту перевірки.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог в частині визнання дії податкового органу по проведенню перевірки, складанню акту перевірки та винесенню податкового повідомлення-рішення, суд виходив з того, що зазначені дії є способом реалізації наданих суб'єкту владних повноважень компетенції та самі по собі не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків.

В частині відмови в задоволені решти позовних вимог постанова суду першої інстанції не оскаржується.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позову зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Пунктами 109.1 та 109.2 ст. 109 Податкового кодексу України визначено, що податковим правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується самим відповідачем, оскаржуваним податковим повідомленням-рішення від 23.11.2012 №0000592270 до позивача були застосовані штрафні санкції, передбачені ст. 123 ПК України за порушення встановлені Актом перевірки № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року виходячи із визначеної в ньому суми несплаченого ПДВ.

Згідно з приписами п. 116.2 ст. 116 Податкового кодексу України, за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Тобто, відповідач фактично за правопорушення, встановлені актом перевірки № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року застосував до позивача двічі штрафні санкції, а саме податковим повідомлення-рішенням від 02.08.2012 року № 0000342270 у розмірі 114498,25 грн. та від 23.11.2012 року № 0000592270 у розмірі 114498,25 грн.

Враховуючи те, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року про скасування податкового повідомлення-рішенням від 02.08.2012 року № 0000342270, залишеною в цій частині без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.01.2012 року по справі №2а/1270/6152/2012, встановлено безпідставність визначення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем, а висновки Ленінської МДПІ, зроблені в акті перевірки № 341/22-706/31673296 від 23.07.2012 року, визнані необґрунтованими, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 23.11.2012 року №0000592270, оскільки відповідач застосував до позивача штрафні санкції за відсутності факту вчиненого податкового правопорушення та визначення додаткової суми основного податкового зобов'язання з боку контролюючого органу.

Крім того, на вимогу суду апеляційної інстанції, викладену в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано жодних доказів на підтвердження наявності підстав застосовувати до позивача штрафні санкції в розмірі 50 % несплаченої суми податкового зобов'язання, тобто повторності вчинення платником податків порушення протягом 1095 днів, про що могли б свідчити докази узгодження у передбаченому законом порядку суми податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням № 0000092220 від 07.06.2012 р. тощо.

В частині відмови в задоволенні позову висновки суду відповідають вимогам законодавства та обставинам справи і сторонами не оспорюються.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду 28 січня 2013 року у справі № 2а/1270/9580/2012 за позовом Виробничо-торгівельного об'єднання «Будівельник» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова