Ухвала суду № 30000479, 12.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р.Справа № 2а-1670/8078/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача Гнатенка С.І.

представника відповідача Луговської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2013р. по справі № 2а-1670/8078/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

10 січня 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 20 серпня 2012 року №0011992301/1204.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, та посилаючись на невірне застосування і порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування заявлених вимог, відповідач вказує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що договірні відносини між позивачем та його контрагентом ТОВ "Металург-2010" не мають ознаки реальності та не створюють юридичних наслідків для позивача, оскільки ТОВ "Металург-2010" та його основним постачальником за даними відповідача порушено вимоги чинного податкового законодавства у сфері проведення фінансово-господарської діяльності.

Відповідач також зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що під час проведення перевірки ТОВ "Металург-2010" не надано товарно-транспортних накладних, що засвідчують фактичне перевезення товарів, придбаних ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", а також сертифікатів якості.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби - без задоволення, посилаючись на правомірність висновків суду, їх відповідність обставинам справи та вичерпність.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №360709 (а.с.59) пройшов процедуру державної реєстрації та набув статусу суб'єкта господарської діяльності - юридичної особи. До видів діяльності ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" за КВЕД-2010 відносяться: виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу; виробництво чавуну, сталі та феросплавів; лиття чавуну; лиття сталі; загальна медична практика; будівництво житлових і нежитлових будівель (копія довідки АБ №492676 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - а. с. 60).

З 24 липня 2012 року по 30 липня 2012 року Кременчуцькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" по питанню взаємовідносин з ТОВ "Металург - 2010" за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2012 року.

06.08.2012 року за результатами перевірки складено акт №2612/22/05756783 (а.с.13-25), яким встановлено порушення підприємством позивача п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено ПДВ за січень 2012 року у сумі 1 360,00 грн.

20.08.2012 року на підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0011992301/1204, яким ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 2040,00 грн. (1 360,00 грн. - за основним платежем та 680,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.12).

За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення - рішення залишене без змін, а скарги платника податків - без задоволення (а.с.26-32).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем включено до складу податкового кредиту за звітний період січня 2011 року кошти, сплачені за договором з ПП "Металург-2010" на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договору, укладеному з метою здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції правомірним, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 1998 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2011 року між ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупець) та ТОВ "Металург - 2010" (постачальник) було укладено договір поставки товару №0721-СН (а.с.44-46), згідно з яким постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю визначений цим договором товар (насоси Г12-26 у кількості 2 шт.), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктами 7.1 та 7.2 вказаного договору передбачено, що умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору. Поставка здійснюються на умовах СРТ (а.с.44-46).

Позивачем до складу податкового кредиту звітного періоду січня 2011 року включено суми податку на додану вартість у розмірі 1360,00 грн., сплаченого в ціні товарів, отриманих від контрагента ТОВ "Металург-2010".

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договору з ТОВ "Металург-2010" позивачем прийнято та оплачено товар насос Г12-26 у кількості 2 шт., що підтверджується видатковою накладною №2001-1 від 25.01.2012р. (а.с.48), рахунком-фактурою №СФ-30121 від 30.12.2011р. (а.с.49), прибутковим ордером (а.с.98). ТОВ "Металург-2010" виписано позивачу податкову накладну№196 від 25.02.2012р. на загальну суму 8160,00 грн., в тому числі ПДВ - 1360,00 грн. (а.с.47).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Колегія суддів зазначає, що ТОВ "Металург-2010" при оформленні податкової накладної на виконання договору з позивачем дотримано всіх встановлених Законом умов, податкова накладна складена належним чином, містить всі необхідні реквізити, підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період січня 2011 року сум ПДВ, сплачених в ціні товарів за договором з ТОВ "Металург-2010".

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на той факт, що на час проведення перевірки позивачем не надано документів, які б підтверджували факт передачі товарів від продавця покупцеві, а також транспортування, розвантажування, зокрема товарно-транспортних накладних, колегія суддів вважає такими, що висновків суду не спростовують, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно з п. 8.26 Правил, вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких проводиться оприбуткування поставленого товару та не є єдиним та безумовним документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей.

В даному випадку факт отримання позивачем від ТОВ "Металург-2010" товарів підтверджується первинною бухгалтерською документацією.

Крім того, за умовами договору №0721-СН від 30 грудня 2011 року, поставка товару здійснюється відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2000 року) на умовах СРТ.

Згідно умов зазначених правил, "C"-терміни передбачають, що продавець повинен укласти договір на перевезення, не приймаючи, проте, на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, що мають місце після відвантаження та відправлення товару (CFR, CIF, CPT і CIP). При цьому "C"-терміни вимагають від продавця укласти договір перевезення на звичайних умовах за свій власний рахунок. Безпосередньо термін СРТ означає - фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення). Тобто, за умовами СРТ правил продавець повинен докласти всіх необхідних дій для належного виконання ним договору купівлі-продажу в тому числі шляхом укладення договору перевезення та передання товару перевізникові, тобто організувати перевезення й нести відповідні витрати.

З наведеного вбачається, що позивач, який за договором №0721-СН від 30 грудня 2011 року мав статус покупця товару, звільнений від обов'язку забезпечити транспортування придбаного товару та відповідно не може підтвердити факт його поставки шляхом надання товарно-транспортних накладних.

Щодо тверджень відповідача у апеляційній скарзі про те, що ТОВ "Металург-2010" допущено порушення вимог чинного податкового законодавства, що свідчить про нереальний характер фінансово-господарських відносин з підприємством позивача, колегія суддів зазначає наступне. Враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентом позивача порушено умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податків, фінансові санкції за збільшення суми податкового кредиту, по операціям з таким контрагентом.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2013р. по справі № 2а-1670/8078/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 15.03.2013 р.