Ухвала суду № 29998551, 13.03.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Кондора Р.Ю. і Леска В.В.,

при секретарі Сочка І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тячівського районного суду від 17 січня 2013 р. за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі відділення Ужгородського регіонального управління до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (надалі - Банк) звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у жовтні 2012 р.

Просило стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 251275.94 грн. кредитної заборгованості, 2512.76 грн. судового збору та звернути стягнення на предмет застави.

На обґрунтування зазначало, що 28.12.06 р. уклало з ОСОБА_2 кредитний договір №2006/840-МК/121 на суму 25000 доларів США грн. терміном до 05.10.2009 р. зі сплатою 15 % річних за користування кредитними коштами, а в якості забезпечення виконання цього договору з ОСОБА_3 було укладено договір поруки та договір застави № МК121/01 автотранспорту (сідлового тягача DAF 95 XF 380, 1998 р. випуску, сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2), який належить ОСОБА_4

Однак, узятих на себе зобов'язань ОСОБА_2 не виконав. Станом на 23.08.12 р. заборгованість склала 32807.34 долари США, тобто 251275.94 грн., із яких:

- 140473.46 грн. - заборгованість за кредитом;

- 9803.53 грн. - заборгованість по відсотках;

- 32442.63 грн. - пеня за прострочення строків виконання зобов'язань;

- 10953.37 грн. - штраф.

Рішенням Тячівського районного суду від 17.01.13 р. позов задоволено частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 251275.94 грн. кредитної заборгованості та 2520.76 грн. судових витрат. У решті позову відмовлено (а.с.63-65).

Апелянт просить скасувати це рішення та ухвалити нове про відмову в позові. Доводить про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Указує на пропуск строку позовної давності.

Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не виконав узятих на себе договірних зобов'язань, а підстави для звернення стягнення на заставлене майно відсутні.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, із таких мотивів.

За правилами ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 зводяться по суті до питання строку позовної давності.

Згідно з положеннями ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як видно з матеріалів справи, 28.12.06 р. Банк уклав із ОСОБА_2 кредитний договір №2006/840-МК/121 на строк по 20.12.11 р. (п.1.3 Договору), а до суду з цим позовом звернувся 17.10.12 р. (а.с.5-6),

Тобто, строк позовної давності позивачем не пропущено.

Окрім того, відповідно до вимог ст.ст. 526 ч.1, 530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Установлено та не заперечується, що ОСОБА_2 не виконував узятих на себе договірних зобов'язань.

Доводи апеляційної скарги про те, що в лютому 2009 р. настав строк виконання Договору, суперечать положенням ч.5 ст. 261 ЦК, відповідно до яких за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307ч.1 п.1, 308, 31 3, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

2. Рішення Тячівського районного суду від 17 січня 2013 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: