Постанова № 29997898, 13.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Справа № 5009/86/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКозир Т.П. суддівГубенко Н.М. Гольцової Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн"на рішення від та на постанову відгосподарського суду Запорізької області 05.09.2012 Донецького апеляційного господарського суду 20.11.2012у справі№ 5009/86/12господарського судуЗапорізької областіза позовомЗапорізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій областідоТовариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн"простягнення неустойки в розмірі 36 259,14 грн.у судовому засіданні взяли участь представники:- прокуратури - позивачаГорошук С.С.; Радоуцька І.О.;- відповідачаповідомлений, але не з'явився;ВСТАНОВИВ:

Запорізький транспортний прокурор в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн" про стягнення неустойки у розмірі 36 259, 14 грн. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 22.05.2010 по 05.12.2011 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог - т. 2 а. с. 26-27).

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2012 у справі № 5009/86/12 (суддя Колодій Н.А.) позов задоволено. За рішенням стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн" на користь Державного бюджету України 33 831, 03 грн. неустойки за період з 22.05.2010 по 27.10.2011.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2012 у справі № 5009/86/12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Марченко О.А., судді Раніонова О.О., Татенко В.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2012 у справі № 5009/86/12 скасовано в частині відмови щодо стягнення неустойки в розмірі 2 428,11грн.; позов Запорізького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілайн" про стягнення неустойки в розмірі 2 428,11грн. задоволено; абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2012 у справі № 5009/86/12 викладено у наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілайн" на користь Державного бюджету України неустойку в розмірі 36 259,14грн. за період з 22.05.2010 по 27.10.2011"; в іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2012 у справі № 5009/86/12 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальність "Юнілайн" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 05.09.2012 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2012 у справі № 5009/86/12, та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн" неустойки за період з 22.05.2010 по 05.12.2011 на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.

В силу ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина 2 статті 785 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

При цьому преюдиціальністю є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність судового акта, який вступив в законну силу.

Враховуючи наведене, здійснивши розгляд справи, суди попередніх інстанцій встановивши, що постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 21/175/10-10/5009/2488/11 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн" про стягнення неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та зобов'язання повернути об'єкт оренди - зобов'язано ТОВ "Юнілайн" повернути Державному підприємству "Бердянський морський торговельний порт" за участю Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, орендоване майно, загальною площею 113,23 кв.м., що розташоване за адресою: м. Бердянськ, вул. Горького, 6 шляхом підписання акту приймання-передачі; стягнуто з ТОВ "Юнілайн" на користь Державного бюджету України неустойку за період з 19.12.2008 по 21.05.2010 в розмірі 36 669, 52 грн.; пунктом 2.5 договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" встановлено, що у разі припинення цього договору орендоване майно повертається орендарем орендодавцю або балансоутримувачу (за вказівкою орендодавця) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю; пунктом 5.8 даного договору передбачено, що у разі розірвання договору оренди № 1757/д від 21.12.2005, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства повернути орендодавцеві (балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на дату передачі його в оренду; відповідно до акту прийому-передачі державного нерухомого майна орендованого за договором оренди № 1757/д від 21.12.2005 Товариство з обмеженою відповідальність "Юнілайн" 27.10.2011 передало, а Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" 27.10.2011 прийняло орендоване майно; перевіркою Запорізької транспортної прокуратури встановлено, що спірне приміщення повернуто 27.10.2011; дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення неустойки за період з 22.05.2010 по 27.10.2011.

Водночас, судом апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, правомірно зазначено те, що позивачем неправомірно віднесено платежі, у призначенні яких зазначено "оплата оренди державного майна" в рахунок погашення неустойки, без згоди платника (відповідача), тобто змінено цільове призначення платежів. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки у розмірі 36 259, 14 грн.

Посилання відповідача, викладені в касаційній скарзі, на ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.

Не приймаються також до уваги доводи скаржника про те, що він повинен сплачувати неустойку з 13.07.2011, тобто з дати прийняття постанови Донецьким апеляційним господарським судом від 13.07.2011 у справі № 21/175/10-10/5009/2488/11, оскільки згідно з ч. 2 ст. 785 ГПК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. До того ж, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2011 у справі № 21/175/10-10/5009/2488/11 стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 19.12.2008 по 21.05.2010 (вказана постанова є приюдиціальною в силу приписів ст. 35 ГПК України).

Всі інші доводи касаційної скарги про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України.

Таким чином, застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни постанови апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність "Юнілайн" залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2012 у справі № 5009/86/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Н.М. ГУБЕНКО

Л.А. ГОЛЬЦОВА