Ухвала суду № 29997789, 14.03.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"14" березня 2013 р. Справа № 5009/3197/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши матеріали касаційної скарги першого заступника прокурора м. Києвана ухвалу та постановувід 21.01.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду від 23.10.2012 р. господарського суду Запорізької областіу справі№ 5009/3197/12 господарського суду Запорізької областіза заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Корал-Трейд М", м. Київдо боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Сітітранс", м. Запоріжжяпровизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Клименко О.Ю.

В С Т А Н О В И В :

Подана першим заступником прокурора м. Києва касаційна скарга від 11.02.2013 р. № 07/2/2-237вих13 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Так, відповідно до норм ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Першим заступником прокурора м. Києва не було належним чином дотримано вказаних вимог, оскільки в порушення вказаної норми, а також норм ст. 2 ГПК України, до поданої касаційної скарги не додано доказів направлення її копії органу, уповноваженому державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах у даній справі, - ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 ГПК України та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є підставою для неприйняття скарги до розгляду та повернення її господарським судом.

Крім цього, відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Як вбачається з касаційної скарги, вимоги скарги полягають у одночасному скасуванні постанови господарського суду Запорізької області від 23.10.2012 р. та ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2013 р. про припинення апеляційного провадження за скаргою заступника прокурора м. Києва на вказану постанову місцевого суду.

Таким чином, заявником касаційної скарги водночас оскаржуються два процесуальні документи суду першої та апеляційної інстанцій.

При цьому слід зазначити, що припиняючи апеляційне провадження за скаргою заступника прокурора м. Києва на постанову про визнання боржника банкрутом при прийнятті оскаржуваної ухвали, апеляційний суд, проаналізувавши право скаржника на апеляційне оскарження вказаної постанови, послався та застосував, у тому числі, норми ст.ст. 80, 91 ГПК України.

Скаржник же в касаційній скарзі навів обставини щодо правовідносин з боржником з питань податкового обліку, сплати останнім податків (зборів та обов'язкових платежів) та заперечував факти правомірності порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство боржника та визнання його банкрутом.

Отже, в порушення вищезазначених приписів п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України скаржником не зазначено, у чому полягає порушення, допущені апеляційним судом при прийнятті оскаржуваної ухвали про припинення апеляційного провадження за скаргою заступника прокурора м. Києва на постанову про визнання боржника банкрутом та які норми (назва нормативного акту, номер статті тощо) при цьому були порушені цим судом.

Крім цього, виходячи зі змісту ст.ст. 107, 11113 ГПК України, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: рішення місцевого господарського суду після перегляду їх в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

За приписами норм п. 7 ч. 1 ст. 106 та ч. 1 ст. 11113 ГПК України передбачено право на оскарження окремо від рішення ухвали про припинення провадження у справі (у даному випадку - припинення апеляційного провадження).

Отже, постанова місцевого господарського суду підлягає касаційному оскарженню тільки після перегляду цієї постанови в апеляційному порядку та прийняття відповідної постанови. Відсутність же здійснення такого перегляду по суті та постанови суду апеляційної інстанції виключає, згідно до вимог ст. 107 ГПК України, оскарження такої постанови суду першої інстанції в касаційному порядку.

Також, враховуючи повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги, передбачені нормами ст. 1119 ГПК України, сумісне касаційне оскарження (згідно однієї касаційної скарги) постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції про припинення апеляційного провадження з перегляду цієї постанови не допускається, а перегляд в касаційному порядку вказаної ухвали суду апеляційної інстанції про припинення апеляційного провадження з перегляду постанови суду першої інстанції здійснюється окремо.

У зв'язку з цим та враховуючи, що в касаційній скарзі одночасно заявлені вимоги про скасування, як постанови суду першої інстанції, так і ухвали про припинення апеляційного провадження з перегляду цієї постанови суду першої інстанції, а також вимоги про припинення провадження у справі, такі вимоги мають бути роз'єднані з подачею належно оформленої скарги, враховуючи положення ст. 107 ГПК України, лише на ухвалу суду апеляційної інстанції про припинення апеляційного провадження.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, оскарження водночас постанови місцевого господарського суду та ухвали апеляційного господарського суду про припинення апеляційного провадження з перегляду вказаної постанови суду першої інстанції є неможливим, а допущені скаржником порушення вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду відповідно до приписів п.п. 3, 6 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись нормами ст.ст. 65, 86, 80, 91, 106, 107, 110, 111, 1111, п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 1113, 1119, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу першого заступника прокурора м. Києва на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.01.2013 р. та постанову господарського суду Запорізької області від 23.10.2012 р. у справі № 5009/3197/12 повернути заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич