Рішення № 29997759, 18.03.2013, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

справа № 2322/3101/12

. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03. 2013 рік смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд, в складі головуючого судді Калашника С.І.

секретаря судового засідання - Соломка Л.М..

позивача - ОСОБА_1

представника співвідповідача - ОСОБА_2

співідповідача - ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

Розглянувши в відкритому судовому засіданні залі суду смт.Чорнобай, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 ,ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В вересні місяці 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 зазначивши ,що являється власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0.1534 га., яка розташована по вул.Пушкіна-13 в смт.Чорнобай Чорнобаївського р-ну Черкаської області та межує з земельною ділянкою відповідача який проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 селища Чорнобай.

Зі слів позивача, відповідач порушила її право на вільне користування належною їй земельною ділянкою , оскільки побудувала забір який проходить по її земельній ділянці внаслідок чого частина городу /20см/ відійшла до відповідача.

В судовому засіданні підтримала заявлений позов , просить його задовольнити в повному обсязі та пояснила ,що під вимогою усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою ,має на увазі зобов»язання перемістити збудований забір на 20 см. в сторону земельної ділянки відповідача

Відповідач та залучений ухвалою суду /ас.-36/ співвідповідач , в судове засідання з»явились , заперечують відносно заявленого позову та просять відмовити в його задоволенні оскільки вважають ,що збудований забір знаходиться на межі належних їм земельних ділянок. Представник відповідачів звернула увагу суду ,що земельна ділянка їх довірителів також має трохи меншу площу чим зазначено в державному акті ,а тому вважає ,що збудований забір знаходиться на земельній ділянці відповідачів.

Суд заслухавши пояснення сторін ,дослідивши матеріали справи вважає ,що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Змістом ст. 125 та 126 ЗК України обумовлено поняття право власності на земельну ділянку та порядок його набуття., диспозицією ст.321таст. 386 ЦК України визначено непорушність права власності ,а ст.1167 ЦК України передбачено відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Судом встановлено ,що позивач у відповідності до Державного акта серії АБ№ 867362 від 14.12.2005 року ,являється власником земельної ділянки по вул. Пушкіна № 13 смт. Чорнобай площею-0.1534 га. яка межує з земельною ділянкою площею -0.2374 га.та належить співвідповідачу та на якій розміщено житловий будинок з надвірними спорудами в якому проживає мати останнього ,тобто відповідач по справі. Право власності співвідповідача на дану земельну ділянку ,підтверджено Державним актом серії ЯА№ 215434.

Враховуючи ,що між суміжними земельними ділянками знаходився старий забір через дірки в якому птиця сторін проникала в їхні двори і внаслідок чого відбувалися постійні сварки, що підтверджено матеріалами справи /а.с.-33-34/ співвідповідач самостійно ,без узгодження з позивачем меж та будучи впевнений ,що не порушує межу, поставив новий забір з бетонних стовпчиків та металевої сітки ,який на думку позивачки збудований на її городі,що й спонукало останню звернутися спершу з заявою до землевпорядника селищної ОСОБА_5 ,а потім і до суду.

В ході судового слідства ,факт порушення співвідповідачем меж земельної ділянки підтверджено :-протоколом узгоджувальної комісії селищної ОСОБА_5 від 10.07.2012 року/а.с-8-9 / яким зафіксовано факт вторгнення співвідповідача на 20 см на земельну ділянку позивачки, протоколом узгоджувальної комісії /а.с.65/ від 06.12.2012 року яким встановлено ,що в земельну ділянку співвідповідача на 50 см. вклинився його сусід:-ОСОБА_6А який будучи допитаний в судовому засіданні в якості свідка пояснив суду ,що не має правоустановчого документа на земельну ділянку якою користується ,оскільки не звертався з заявою по питанню приватизацієї землі і просто користується наданою в користування селищною ОСОБА_5 земельною ділянкою площею-0.15 га.

Допитані за клопотанням представника відповідачів в судовому засіданні колишній чоловік відповідачки :-ОСОБА_7 та її син :ОСОБА_8 , підтвердили лиш факт не приязнених стосунків сторін. Даних ,які б спростовували показання позивача ними не було надано ,що підтверджено протоколом їх допиту зафіксованим на звукозаписуючий пристрій .

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка землеупорядчик селищної ОСОБА_5 ОСОБА_5 надав пояснення ,що неодноразово виїзджав на місце розташування земельних ділянок сторін в складі комісії де проводились переобміри земельних ділянок та в процесі чого було встановлено відповідні межі .Внаслідок переобміру було встановлено ,що співвідповідач втиснувся на 20 см. на територію земельної позивача внаслідок побудованого паркану.В земельну ж ділянку співвідповідача розміщену по сусідству з позивачем на цілих -50 см. ,з іншого боку , втиснувся вже інший сусід співвідповідача ОСОБА_6 ,яким земельна ділянка не приватизовувалась і надана йому селищною радою в користування ,тому співвідповідач має право на відповідне звернення до суду на дії сусіда ОСОБА_6 ,а не відновлювати розмір земельної ділянки за рахунок ділянки позивача.

Суд не вважає ,як належний доказ, що може бути використаний на користь відповідачів відповідь районного Держкомзему на їх звернення з листом в даний орган/а.с.-64 / , оскільки даним документом зазначено ,що відділ Держкомзему не має відповідного знаряддя та пристроїв для вимірів ділянок і рекомендує звернутись за вирішенням спору до органів самоврядування ,або до суду.

Таким чином суд вважає ,що право позивача порушено на вільне володіння всією належною їй у відповідності до Державного акта земельною ділянкою та підлягає судовому захисту.

Суд вважає ,що саме діями співвідповідача /будував новий забір і являється власником двору/ порушено права позивача та завдано моральної шкоди ,яка знайшла своє відображення в душевних стражданнях при зверненні до узгоджувальної комісії та суду та, які мають бути відновлені саме за його рахунок, а не його матері, яка просто проживала в даному будинковолодінні .

З позиції розумності та справедливості ,суд вважає ,що моральна шкода має бути стягнута в розмірі-500 гр.00 коп. ,а не в розмірі 1.500 гр 00 коп.

Понесені судові витрати при зверненні до суду підлягають стягненню за рахунок також лише співвідповідача. Витрати на правову допомогу не підлягають задоволенню через не надання позивачем підтверджуючих про це документів.

Керуючись ст.124 Конституції України 125-126 ЗК України, ст.ст,321, 386 ,1167 ЦК України-2003 року ст.ст.10,11 ,209 ч.3, 212-215 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов»язати ОСОБА_3 ,жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 усунути перешкоди в користуванні належною земельною ділянкою ОСОБА_9 ,шляхом зміщення паркану на 20 см.на земельну ділянку співвідповідача ,відмовивши в зобов»язанні вчинити дані дії гр.-ку ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 ,жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 -107гр.30 коп. судового збору понесені нею при зверненні до суду та 500 гр.00 коп. моральної шкоди , відмовивши в її стягненні в розмірі -1.500 гр.00 коп., в стягненні правової допомоги та відмовивши в стягненні даних витрат з ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м.Черкаси

через районний суд на протязі 10 днів з дня проголошення рішення ,а особою ,що брала участь в розгляді справи ,але не була присутня на часть постановлення рішення -в той же строк ,з часу отримання копії рішення.

Суддя Чорнобаївського районного суду С. І. Калашник