Рішення № 29996105, 13.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2013 р. Справа № 19/102-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт»,

смт. Гостомель, Київська область;

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські

нафтопродукти», м. Київ;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр

факторингових послуг», м. Київ;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», м. Київ;

про визнання недійсними договорів.

Cуддя Т.П. Карпечкін

за участю представників сторін:

від позивача: Дахно Я.П. (довіреність № 305 від 22.01.2013 р.);

Глівая С.В. (довіреність № 709 від 01.09.2012 р.);

від відповідача 1: Степаненко О.А. (довіреність № 03-09/12 від 03.09.2012 р.);

від відповідача 2: не з'явились,

від третьої особи: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ірпіньнафтопродукт» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі - відповідач 2) про визнання недійсними договорів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір № 7/2012 від 13.12.2012 р., укладений між відповідачами, про передачу (відступлення) 14018268,50 грн. ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» по своїй природі є договором факторингу, оскільки містить усі ознаки та істотні умови договору факторингу, а саме: передбачає передачу грошових коштів в розпорядження відповідачу 2 за плату. Проте, відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», факторинг віднесено до фінансових послуг, які можуть надавати лише банк або фінансова установа, а відповідач 1 не є таким, а відповідно не може виступати фактором за договором. Відтак, зазначений договір передачі (відступлення) цесії підлягає визнанню недійсним, згідно вимог ст. 227 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивача належним чином не було повідомлено про здійснені переуступки права вимоги, чим порушено права останнього на належне виконання зобов'язань щодо сплати коштів за основним договором.

Також, договір відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги, посвідченим Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим № 2052 за договором застави від 15.07.2010 р., посвідченим Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1535, який посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим номером № 2059, укладений всупереч вимогам Цивільного Кодексу, Закону України «Про заставу» та умовам договору застави від 15.07.2012 р.

Ухвалою суду від 27.12.2012 р. порушено провадження у справі № 19/102-12 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.01.2013 р.

При цьому, порушуючи провадження у справі господарський суд Київської області виходив з наступного.

Як визначено в п. 20.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. При цьому стороною, зобов'язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов'язок існує на момент подання позову.

У позивача на момент подання позову до суду, з огляду на умови осопрюваного Договору № 7/2012 від 13.12.2012 р., що укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» та ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукт», виникло зобов'язання сплатити кошти останньому. Отже, даний спір повинен розглядатись господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, тобто за місцезнаходженням позивача.

Під час розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримували з підстав, наведених у позові та додаткових поясненнях, поданих по справі.

Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на обставини, зазначені у відзивах на позов.

Ухвалами від 04.01.2013 р., від 28.01.2013 р. та від 04.03.2013 р. розгляд справи відкладався.

В засіданнях суду 06.02.2013 р. та 11.02.2013 р., на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви.

Крім того, ухвалою суду від 20.02.2013 р. залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство «Сведбанк».

Також, за клопотанням відповідачів, відповідно до вимог ч. 7 ст. 811 ГПК України, було здійснено фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів - програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».

Присутні в судовому засіданні 13.03.2013 р. представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача 1 в судове засідання 13.03.2013 р. не з'явився. Проте, через канцелярію суду від відповідача 1 надійшло клопотання, в якому останній підтримує свої заперечення проти позову, які були викладені у раніше поданому суду відзиві, та просить розглянути справу за відсутності представника відповідача 1.

Представник відповідача 2 заперечив проти задоволення позову, з підстав, наведених у раніше поданому суду відзиві.

Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, витребувані документи не подав, вимоги ухвали суду від 20.02.2013 р. та від 04.03.2013 р. не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників третьої особи суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від третьої особи не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача 1 та третьої особи, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2010 р. між ПАТ «Сведбанк» (далі - банк) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі -позичальник) було укладено Кредитний договір № 10К-Н (далі - кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 кредитного договору передбачено, що розмір ліміту кредитної лінії на дату підписання даного договору складає 23 770 335,00 грн. Розмір ліміту кредитної лінії змінюється відповідно до графіку змін розміру кредитної лінії, наведеного у додатку № 2, що є невід'ємною частиною цього договору (далі - Графік).

Строк користування кредитною лінією: з 15.07.2010 р. по 31.05.2013 р. включно з урахуванням графіку.

Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить: 6,75% річних починаючи з 15.07.2010 р. по 14.08.2010 р. включно; 14,5% річних починаючи з 15.08.2010 р.;

16,5% річних у разі порушення позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 4.1.1, 6.1.10, 6.4 та 6.6 цього договору.

Так, на виконання умов Кредитного договору ПАТ «Сведбанк» надав позивачу грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі 23760411,90 грн.

У відповідності до умов кредитного договору та враховуючи часткові сплати позивачем сум кредиту, 07.12.2011 р. сторонами було укладено Додатковий договір № 4 до кредитного договору, відповідно до якого розмір ліміту кредитної лінії становить 18181885,19 грн., а також укладено Додаток № 4 (Графік), яким визначено розмір та строки сплати наданого кредиту з урахуванням погодженого ліміту кредитної лінії.

Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 15.07.2010 р. між ПАТ «Сведбанк» (далі - іпотеко держатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі - іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку майно, а саме: автозаправну станцію з будівлями та спорудами, загальною площею 312,60 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, стм. Гостомель, вул. Чкалова, 31-А. Даний договір посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1529.

15.07.2010 р. між ПАТ «Сведбанк» (далі - іпотекодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі - іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку майно, а саме:

- комплекс, літера «А» - 90,8 м2 та споруди, загальною площею 90,8 м2, який знаходиться за адресою: Київська область, Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 2;

- земельну ділянку площею 0,20 га, кадастровий номер 3223755100:08:004:0010, що розташована за адресою: Київська область, Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 2. Договір посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1524.

15.07.2010 р. між ПАТ «Сведбанк» (далі - іпотекодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі - іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку автозаправну станцію, загальною площею 44,4 м2, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе б/н. Даний договір також посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1527.

15.07.2010 р. між ПАТ «Сведбанк» (далі - іпотекодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі - іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер 7120910100:01:002:0305, що розташована за адресою: Жашківська міська рада. Цей договір посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1533.

15.07.2010 р. між ПАТ «Сведбанк» (далі - заставодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі - заставодавець) було укладено Договір застави, відповідно до якого, з урахуванням договору №1 від 22.07.2011р. про внесення змін та доповнень, на забезпечення виконання заставодавцем Основного зобов'язання (кредитного договору) по поверненню заставодержателеві суми кредиту, сплати процентів за користування ним, неустойки, іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання, застовадавець передав у заставу рухоме майно, а саме:

- сідловий тягач - Е «MAN NUTZFAHRZEUGE», шасі №WMAHO5ZZZ1M316776, реєстраційний номер АІ 8526 АЕ;

- напівпричип-рефрижератор - Е «SCHMITZ SKO 24», шасі №WSMS7480000418671, реєстраційний номер АІ 3528 ХХ;

- вантажний сідловий тягач - Е «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ3M357195, реєстраційний номер AI 5424 AI;

- напівпричіп-рефрижератор - «MIROFRET TRS 3», шасі №VS9SA3NS5XA013307, реєстраційний номер AI 3498 XX;

- вантажний сідловий тягач - «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ2M334466, реєстраційний номер AI 2508 AK;

- напівпричіп-рефрижератор - «LATRE DESOT», шасі №YE730PF38WH200256, реєстраційний номер AI 5927 XX;

- напівпричіп-рефрижератор - «BURG BPO 12-27TCZ», шасі №XLK301227X0027219, реєстраційний номер AI 5928 XX;

- сідловий тягач - Е «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ1M316863, реєстраційний номер AI 2945AC;

- сідловий тягач - Е «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ1M316845, реєстраційний номер AI 2947AC;

- напівпричіп-платформа - Е «RENDERS NS4G31», шасі №WRA3SS434YCML1227, реєстраційний номер AI 2521XX. Договір посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1535.

Крім того, 31.03.2011 р. між ПАТ «Сведбанк» (далі - іпотеко держатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі - іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку автозаправну станцію, загальною площею 77,7 м2, яка знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, вул. Леніна, 15-А. Договір посвідчено 31.03.2011р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1043.

Однак, 13.12.2012 р. між ПАТ «Сведбанк» (далі - клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі - фактор) укладено Договір факторингу № 40Ф-Н (далі-договір факторингу), відповідно до якого клієнт передав (відступив) на користь фактора, а фактор набув право вимоги до боржника за Кредитним договором № 10 К-Н від 15.07.2010 р.

13.12.2012 р. ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі - кредитор) та ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» (далі - новий кредитор) уклали Договір № 7/2012, відповідно до якого кредитор передав на користь нового кредитора, а новий кредитор набув право вимоги до боржника за кредитним договором.

Пунктами 3.2, 4.3 та 3.3 договору про відступлення права вимоги передбачено, що за цим договором кредитор відступає право вимоги до боржника за кредитним договором новому кредиторові, внаслідок чого кредитор передає, а новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за кредитним договором.

Сторони встановили, що загальний розмір заборгованості боржника, право вимоги повернення якої відступається кредитором новому кредитору за даним договором, становить 14018268,50 грн., та складається із сум заборгованості по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом та пені.

Разом з відступленням права вимоги за кредитним договором кредитор відступає новому кредиторові право вимоги за договорами забезпечення, якими забезпечується виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме:

- Договором застави від 15.07.2010 р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1535;

- Іпотечним договором від 15.07.2010 р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1529;

- Іпотечним договором від 15.07.2010 р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1527;

- Іпотечним договором від 15.07.2010 р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1524;

- Іпотечним договором від 15.07.2010 р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1533;

- Іпотечним договором від 31.03.2011 р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 31.03.2011 р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 1043.

13.12.2012 р. між ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» укладено договори про відступлення прав вимоги за договорами про відступлення права вимоги, посвідченими 13.12.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. за реєстровими номерами 2053, 2054, 2055, 2056, 2057, за вищезазначеними іпотечними договорами та договір про відступлення права вимоги за договором про відступлення права вимоги, посвідченим 13.12.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. за реєстровим номером 2052 за вищевказаним договором застави, які посвідчені 13.12.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. за реєстровими номерами 2063, 2062, 2064, 2060, 2058 та 2059 відповідно.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьої, п'ятою, шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно частин 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-IV), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Так, згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, відповідно до приписів даної правової норми, саме банк або інша фінансова установа може бути кредитодавцем за кредитним договором.

Згідно ст. 1077 Цивільного кодексу України, у редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Як зазначено вище, за Договором від 13.12.2012 р., що укладений між відповідачами, ТОВ «ТД «Білоруські нафтопродукти», відповідно пп..4.1.1. п.4.1 розділу 4 договору, в день укладання відповідачами Договору № 7/2012 від 13.12.2012 р., повинно було оплатити ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» боргу по кредиту в сумі 11080836,38 грн. без ПДВ, та 2937432,12 грн. на протязі 10 днів з моменту (дня) укладання сторонами Договору № 7/2012 від 13.12.2012 р., а ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» передати відповідачу 1 право вимагати від позивача виконання грошового зобов'язання по погашенню відповідних сум.

Отже, виходячи з умов Договору № 7/2012 від 13.12.2012 р. між відповідачами виникли зобов'язання, що випливають з договору факторингу, де фактором є ТОВ «ТД «Білоруські нафтопродукти», а клієнтом - ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг».

Визначення сторін у договорі факторингу, встановлені ст. 1079 Цивільного кодексу України, згідно якої, в редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Як випливає з Договору № 7/2012 від 13.12.2012 р., укладеного між відповідачами, відповідач 1, на момент укладення спірної угоди право здійснювати факторингові операції не мав, оскільки у ТОВ «ТД «Білоруські нафтопродукти» відсутнє свідоцтво державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про реєстрацію фінансової установи, а тому слід вважати щодо даний договір укладено в супереч чинному законодавству.

Як визначено у п.17 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), згідно зі статтею 227 ЦК є оспорюваним.

Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси, а також органами державної влади, які відповідно до закону здійснюють контроль за видом діяльності, яка потребує ліцензування.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника якщо, інше не встановлено договором або законом.

Однак, як передбачено ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Також, Законом України «Про іпотеку», зокрема ст. 24 передбачено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.

Умовами п. 5.2. Договору № 7/2012 від 13.12.2012 р. передбачено, що новий кредитор (ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти»), протягом п'яти календарних днів після переходу до нього права вимоги зобов'язаний повідомити у письмовій формі боржника (ТОВ «Ірпіньнафтопродукт») про відступлення права грошової вимоги новому кредиторові за зразком, наведеним в Додатку № 2 до договору. Повідомлення підписується спільно представниками Сторін та скріплюється їх печатками.

Крім того, вказаним пунктом Договору № 7/2012 від 13.12.2012 р. передбачено, що у разі неповідомлення новим кредитором боржника, новий кредитор самостійно несе ризик настання наслідків, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.4. договорів відступлення права вимоги, посвідчених 13.12.2012 р. та зареєстрованих за номерами 2058, 2060, 2061, 2062, 2063, новий іпотекодержатель протягом п'яти календарних днів з моменту набуття чинності цими договорами зобов'язаний надіслати іпотекодавцю письмове повідомлення за формою, встановленою Додатком № 2 до Договору № 7/2012 від 13.12.2012 р.

Крім того, ч. 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, виходячи зі змісту вказаних норм цивільного законодавства та враховуючи умови спірних договорів, основною умовою, за якою виникає обов'язок боржника - ТОВ «Ірпіньнафтопродукт», здійснити платіж факторові (ТОВ Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» та ТОВ «ТД «Білоруські нафтопродукти»), є одержання останнім письмового повідомлення із зазначенням в ньому грошової вимоги та відомостей про фактора.

Під час розгляду справи, відповідачі зазначили, що 13.12.2012 р. спільно ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» надіслали повідомлення на адресу позивача, відповідно до якого перші інформували про укладення Договору про відступлення права вимоги, у зв'язку з чим просили здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором на рахунок ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти». Крім того, вказаним повідомленням відповідача було проінформовано про відступлення права вимоги за іпотечними договорами та договором застави на користь ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти».

На підтвердження факту направлення та отримання позивачем вказаного повідомлення відповідачами до справи надано опис вкладення у цінний лист від 13.12.12. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний лист був отриманий 18.12.12. особою з прізвищем Литвинчук О.Г. Дана обставина також підтверджується довідкою за вих. № 45 від 04.03.2013 р., наданою Центром поштового зв'язку № 12 » Київської обласної дирекції УКДППЗ «Укрпошта.

Натомість, позивач заперечує, що на підприємстві ТОВ «Ірпіньнафтопродукт» працює особа з прізвищем Литвинчук О., що підтверджується штатним розписом по товариству станом на 01.11.2012 р. та 01.12.2012 р., а також звітністю про суми нарахованої заробітної плати, відповідно якого в таблиці 6 (відомості про нарахування заробітної плати), зазначено перелік осіб, що працюють на ТОВ «Ірпіньнафтопродукт», станом на 01.11.2012 р., 01.12.2012 р. Даний звіт подано до УПФ у м. Ірпені Київської області, про що свідчить квитанція № 2 до звіту.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, судом встановлено, що повідомлення відповідачів від 13.12.2012 р., яким останні інформували позивача про укладення Договору про відступлення права вимоги та відступлення права вимоги за іпотечними договорами і договором застави на користь ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти», у зв'язку з чим просили здійснювати погашення заборгованості за кредитним договором на рахунок ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти», було вручено особі, яка не є працівником позивача.

Отже, відповідачі не довели факту належного повідомлення позивача про укладення договорів факторингу, а також про наслідки, що наступають для позивача, у зв'язку з їх укладанням.

Відсутність належного повідомлення позивача про здійснені переуступки права вимоги, порушило права останнього на належне виконання зобов'язань щодо сплати коштів за основним договором.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачі уклали Договір про відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги, посвідченим Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим за № 2052 за Договором застави від 15.07.2010 р., посвідченим Тверської І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1535, який посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим номером № 2059, в порушення вимог чинного законодавства та пп.15.1. п. 15 Договору застави, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукт», що був укладений з метою забезпечення зобов'язань позивача по Кредитному договору № 10К-Н від 15.07.2012 р.

Так, статтею 1 Закону України «Про заставу» встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Нормами Закону України «Про заставу» не передбачено відступлення права вимоги за договором застави.

Крім того, умовами Договору застави від 15.07.2010 р., укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукт», не передбачено відступлення права вимоги за договором застави.

При цьому, у п. 15 договору застави визначено, що звернення стягнення на предмет застави може відбуватися будь-яким із вказаних у пп. 15.1. договору способів на вибір заставодержателя, яким в даному випадку є ПАТ «Сведбанк».

Одним із позасудових способів стягнення на предмет застави, як передбачено пп.15.1 договору, є продаж заставодержателем (ПАТ «Сведбанк») предмету застави третій особі - покупцю шляхом укладання договору купівлі-продажу від імені заставодавця (ТОВ «Ірпіньнафтопродукт»).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази, що ПАТ «Сведбанк», як заставодержатель, повідомляв позивача про звернення стягнення на предмет застави.

Отже, договір відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги, посвідченим Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим №2052 за договором застави від 15.07.2010 р., посвідченим Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1535, який посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 р. за реєстровим номером № 2059, укладений всупереч вимогам Цивільного Кодексу, Закону України «Про заставу» та умовам договору застави від 15.07.2012 р.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки Договір про відступлення права вимоги № 7/12 від 13.12.2012 р., укладений між відповідачами, суперечить ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому підлягає визнанню недійсним та як наслідок підлягають визнанню недійсними договори про відступлення права вимоги за іпотечними договорами та договором застави, оскільки останні фактично є похідними договорами від Договору про відступлення права вимоги № 7/12 від 13.12.2012 р.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним повністю Договір № 7/2012 від 13.12.2012 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр факторингових послуг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» про передачу (відступлення) 14 018268 (чотирнадцять мільйонів вісімнадцять тисяч двісті шістдесят вісім) грн. 50 коп.

3. Визнати недійсним повністю Договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр факторингових послуг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» про відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги, посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим № 2053 за Іпотечним договором від 15.07.2010 року, посвідчений Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1533, який посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим номером № 2058.

4. Визнати недійсним повністю Договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр факторингових послуг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» про відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги, посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим № 2057 за Іпотечним договором від 15.07.2010 року, посвідчений Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1529, який посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим номером № 2060.

5. Визнати недійсним повністю Договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр факторингових послуг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» про відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги, посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим № 2056 за Іпотечним договором від 15.07.2010 року, посвідчений Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1527, який посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим номером № 2061.

6. Визнати недійсним повністю Договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр факторингових послуг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» про відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги, посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим № 2055 за Іпотечним договором від 15.07.2010 року, посвідчений Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1524, який посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим номером № 2062.

7. Визнати недійсним повністю Договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр факторингових послуг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» про відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги, посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим № 2054 за Іпотечним договором від 15.07.2010 року, посвідчений Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1043, який посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим номером № 2063.

8. Визнати недійсним повністю Договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр факторингових послуг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» про відступлення права вимоги за Договором відступлення права вимоги, посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим № 2052 за договором застави від 15.07.2010 року, посвідчений Тверською І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1535, який посвідчений Бабенко В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.12.2012 року за реєстровим номером № 2059.

9. Визнати недійсним повністю Договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр факторингових послуг» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» про відступлення права вимоги за договором поруки б/н від 13.12.2012 року.

10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» (03680, м. Київ, вул. Димитрова, 5Б, код 37509076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» (08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 31-А, код 30366747) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр факторингових послуг» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 9 офіс 20 в літ «А», код 36593523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» (08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 31-А, код 30366747) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору.

12. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

13. Повернути на підставі рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукт» (08290, Київська область, смт. Гостомель, вул. Чкалова, 31-А, код 30366747) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп., перераховану на підставі платіжного доручення № 4622 від 24.12.2012 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 19/102-12.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 18.03.2013 р.

Суддя Карпечкін Т.П.