Постанова № 29995664, 13.03.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/459/13-а

13 березня 2013 року 12год. 57хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук В.С.

відповідача: представник Троянчук Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічне Акціонерне Товариство "РІВНЕАЗОТ" до Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач- Публічне Акціонерне Товариство "РІВНЕАЗОТ" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а саме пояснив, що податковий орган не мав права нараховувати пеню на невчасно повернуті кошти при виконанні імпортного контракту. При цьому зазначив, що між позивачем та компанією «STERNAKO VENTURES LIMITED» 18.04.2012 року укладений контракт №196-12-024 на поставку товару, за умовами якого контрагент зобов'язався поставити позивачу нафтовий бензол в квітні 2012 - грудні 2014р. на умовах, визначених в контракті. Оплата за товар відбувається на умовах передоплати на валютний рахунок продавця, а у випадку неможливості поставки товару, продавець зобов'язаний повернути грошові кошти покупцю не пізніше 180 днів від дати оплати. Позивачем було перераховано кошти за товар в якості передоплати однак, зазначені кошти продавцем були повернуті позивачу. Останній платіж 1 300 741,50 доларів США повернутий продавцем 31.10.2012р. Оскільки поставки товару не відбулося, а відбулося повернення коштів, то, на думку позивача, відповідачем неправомірно застосовано ст.2, ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що у позивача в січні 2013 року була проведена перевірка з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 18.04.2012р. по 31.12.2012 р. Вказаною перевіркою встановлено, що валютні кошти в сумі 1 300 741,50 доларів США повернуто з порушенням законодавчо встановленого 180-денного терміну розрахунків, (граничний термін закінчився 30.10.2012р.), чим порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідальність за яке передбачено ст. 4 вказаного Закону, а тому оскаржуване повідомлення-рішення є правомірним. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю враховуючи наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту №196-12-024 від 18.04.2012 року укладеного з фірмою - нерезидентом Компанією «STERNAKO VENTURES LIMITED» (Кіпр) за період з 18.04.2012р. по 31.12.2012р. Вказаною перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме порушення термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 1 300 741,50 доларів США/10 396 826,81грн. при виконанні імпортного контракту №196-12-024 від 18.04.2012 року укладеного з фірмою - нерезидентом Компанією «STERNAKO VENTURES LIMITED» (Кіпр).

На підставі висновків акту перевірки № 39/326/05607824 від 24.01.2013 року та в результаті встановлених порушень, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000072240 від 04.02.2013 року.

- за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Податкового кодексу України, на підставі ст. 4 вказаного Закону нарахована пеня в сумі 31 190,48 грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 18.04.2012 року між ПАТ «Рівнеазот» (покупець) та компанією «STERNAKO VENTURES LIMITED» (продавець) укладений Контракт №196-12-024, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити бензол нафтовий (товар) в квітні 2012 - грудні 2014 року на умовах, обумовлених в контракті.

Пунктом 4.3, 4.4 Контракту передбачено, що платежі здійснюються в доларах США, оплата за товар відбувається на умовах передоплати на валютний рахунок Продавця згідно виставленого рахунку-фактури.

Пунктом 4.5. зазначеного Контракту встановлено, що у випадку неможливості поставки товару, продавець зобов'язаний повернути грошові кошти покупцю не пізніше 180 днів від дати оплати.

На виконання умов Контракту позивачем було перераховано продавцю грошові кошти в якості передоплати на загальну суму 64 641 041,50 доларів США згідно платіжних доручень: №50 від 26.04.2012р. на суму 12041041,50 доларів США; №51 від 03.05.2012р. на суму 15600000,00 доларів США; №52 від 11.05.2012р. на суму 15000000,00 доларів США; №53 від 15.05.2012р. на суму 15000000,00 доларів США, №64 від 13.06.2012р. на суму 7000000,00 доларів США.

У зв'язку з неможливістю поставки Товару та на підставі пункту 4.5. імпортного контракту від 18.04.2012 року №196-12-024, Продавцем було повернуто передоплату в повному обсязі, що підтверджується виписками з банку: №2 від 16.10.2012 року на суму 3940300,00 дол. США; №2 від 17.10.2012 року на суму 10000000,00 дол. США; №4 від 24.10.2012 року на суму 2000000,00 дол. США; №3 від 25.10.2012 року на суму 4700000,00 дол. США; №2 від 29.10.2012 року на суму 4700000,00 дол. США; №3 від 30.10.2012 року на суму 2000000,00 дол. США; №5 від 31.10.2012 року на суму 3400000,00 дол. США; №8 від 02.11.2012 року на суму 7500000,00 дол. США; №6 від 05.11.2012 року на суму 11300000,00 дол. США; №3 від 06.11.2012 року на суму 9100741,50 дол. США; №3 від 05.12.2012 року на суму 3420000,00 дол. США; №3 від 06.12.2012 року на суму 3420000,00 дол. США; №4 від 07.12.2012 року на суму 160000,00 дол. США.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991р., товар - будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Порядок розрахунків за імпортними операціями регулює Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 р. (із змінами та доповненнями).

В силу вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р., імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В Акті перевірки податковий орган зазначає, що «в тому числі валютні кошти в сумі 1 300 741,50 доларів США повернуто з порушенням законодавчо встановленого 180-денного терміну розрахунків (граничний термін закінчився 30.10.2012р. на суму 1 300 741,50 доларів США, загальна сума перерахованого авансу згідно платіжного доручення №51 від 03.05.2012 р. на суму 15600000,00 доларів США), чим порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Суд зауважує на тому, що статтею 2 зазначеного Закону не встановлюється 180 денний термін повернення коштів, цей строк встановлений для операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки.

Отже, із аналізу правових норм вбачається, що ст. 2 названого Закону застосовується у випадку саме терміну відстрочення поставки, а не терміну повернення коштів, а тому не поширюється на правовідносини по поверненню коштів через неможливість виконання Контракту, а відтак, відсутні підстави для застосування санкцій, передбачених ст. 4 цього ж Закону.

Крім того, суд звертає увагу на те, що як зазначено вище по тексту, відповідно до норми ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пеня стягується за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Зокрема, для нарахування пені повинна бути або визначена сума неодержаної виручки, або вартість недопоставленого товару.

В судовому засіданні встановлено, що останній платіж 1 300 741,50 доларів США, який повернутий нерезидентом 31.10.2012р. не підпадає ні під визначену суму неодержаної виручки, ні під вартість недопоставленого товару.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 04.02.2013 року №0000072240 про нарахування пені ПАТ «Рівнеазот» за порушення терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 31 190,48 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, відповідачем не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, а відтак, позов належить до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000072240 від 04.02.2013 року.

Присудити на користь позивача Публічне Акціонерне Товариство "РІВНЕАЗОТ" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 311,91 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.