Постанова № 29994678, 18.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2013 року Справа № 812/2217/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Кіровського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5942,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Кіровського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5942,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.12.2012 року до Кіровського міського центру зайнятості за пошуком роботи звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1. На час звернення до Кіровського міського центру зайнятості він був звільнений з TOB «ТМК-ІНВЕСТ» 03.12.2012 року на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України.

24.12.2012 року громадянину ОСОБА_1, на підставі особистої заяви, було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно п.п.2.4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 (далі -Закон № 1533-ІІІ) та п.п. 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики 20.11.2000 р. № 307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. Під час надання статусу безробітного ОСОБА_1 була пред'явлена довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.12.2012 р. за № 15447692 в якій зазначено, що 30.03.2012 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за спрощеною процедурою.

Проведеною міським центром зайнятості перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 29.09.2005 р. та 14.10.2008 р. звертався з письмовими заявами до Кіровського міського центру зайнятості про надання статусу безробітного. В заявах він зазначав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Після цього ОСОБА_1 29.09.2005 та 14.10.2008 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю на підставі п.п. 1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закон № 1533-ІІІ та п.п. 2.1 Порядку № 307.

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття визначено проведення розслідування страхових випадків.

Кіровським міським центром зайнятості була проведена звірка з державним реєстратором, за результатами якої було виявлено факт надання Відповідачем недостовірних даних при попередній реєстрації у Кіровському міському центрі зайнятості з 29.09.2005 по 09.09.2006 та з 14.10.2008 по 19.06.2009. А саме, під час реєстрації в центрі зайнятості і протягом перебування на обліку в якості безробітного, відповідач не подав міському центру зайнятості відомості про те, що він був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Кіровської міської ради. Згідно інформації, наданої відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Кіровської міської ради за № 185 від 15.01.2013 року, ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 17.03.2004 року. Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведено 30.03.2012 р. за спрощеною процедурою.

Пунктом 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755-ІУ від 15.05.2003 року зазначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Таким чином, ОСОБА_1, раніше під час знаходження на обліку як безробітний в Кіровському міському центрі зайнятості, у періоди з 29.09.2005 по 09.09.2006 та з 14.10.2008 по 19.06.2009 перебував в статусі суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, тобто відповідно до ст.4 Закону № 5067-УІ належав до зайнятого населення. Про цей факт на день надання статусу безробітного 29.09.2005 та 14.10.2008 і протягом перебування на обліку як безробітного міський центр зайнятості він не повідомив, що є порушенням ч.2 ст.36 Закону № 1533-ІІІ.

Враховуючи вищевикладене позивач просив стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5942,24 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання відповідач не прибув. Ухвала про відкриття провадження направлена на адресу: 93801, АДРЕСА_1 повернулась до суду з відміткою пошти " за місцем обслуговування" (а.с.43).

Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.

Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

До набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" діяв порядок, передбачений Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

Таким чином, застосуванню підлягають зазначений вище Закон в редакції, що діяв до 01 січня 2011 року.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року № 1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно зі статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 17.12.2012 року Кіровського центру зайнятості за пошуком роботи звернувся ОСОБА_1 (далі - Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1. На час звернення до Кіровського міського центру зайнятості він був звільнений з TOB «ТМК-ІНВЕСТ» 03.12.2012 року на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України.

24.12.2012 року громадянину ОСОБА_1, на підставі особистої заяви, було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно п.п.2.4 ст.22, п.2 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 (далі -Закон № 1533-ІІІ) та п.п. 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики 20.11.2000 р. № 307, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 р. (далі - Порядок № 307).

Під час надання статусу безробітного гр. ОСОБА_1 була пред'явлена довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.12.2012 р. за № 15447692 в якій зазначено, що 30.03.2012 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за спрощеною процедурою.

Проведеною міським центром зайнятості перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 29.09.2005 та 14.10.2008 звертався з письмовими заявами до Кіровського міського центру зайнятості про надання статусу безробітного (а.с.10,11). В заявах він зазначав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Після цього ОСОБА_1 29.09.2005 та 14.10.2008 було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю на підставі п.п. 1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закон № 1533-ІІІ та п.п. 2.1 Порядку № 307.

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття визначено проведення розслідування страхових випадків.

Відповідно до п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 12.02.2009 року № 60/62, та постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1ф, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 року №232/16248 (далі - Порядок № 60/62) «Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом:

звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.»

Кіровським міським центром зайнятості була проведена звірка з державним реєстратором, за результатами якої було виявлено факт надання Відповідачем недостовірних даних при попередній реєстрації у Кіровському міському центрі зайнятості з 29.09.2005р. по 09.09.2006р. та з 14.10.2008р. по 19.06.2009р. А саме, під час реєстрації в центрі зайнятості і протягом перебування на обліку в якості безробітного, Відповідач не подав міському центру зайнятості відомості про те, що він був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Кіровської міської ради.

Згідно листа, наданого відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Кіровської міської ради за № 185 від 15.01.2013 року (а.с.26-27), ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 04.05.2006 року (а.с.28-29). Державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведено 30.03.2012 р. за спрощеною процедурою.

Пунктом 3 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755-ІУ від 15.05.2003 року зазначено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Таким чином, ОСОБА_1, раніше під час знаходження на обліку як безробітний в Кіровському міському центрі зайнятості, у періоди з 29.09.2005р. по 09.09.2006р. та з 14.10.2008р. по 19.06.2009р. перебував в статусі суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, тобто відповідно до ст.4 Закону № 5067-УІ належав до зайнятого населення.

Про цей факт на день надання статусу безробітного 29.09.2005 р. та 14.10.2008 р. і протягом перебування на обліку як безробітного міський центр зайнятості він не повідомив, що є порушенням ч.2 ст.36 Закону № 1533-ІІІ.

Згідно частин 2,3 ст.36 Закону № 1533-ІІІ, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживанням ними стягується з цієї особи відповідно до Законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Умисне невиконання вищезазначених вимог ОСОБА_1 підтверджується тим, що громадянин надавав до центру зайнятості особисті заяви від 29.09.2005р. та 14.10.2008р., в яких особистим підписом підтверджував, що не зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності.

16 січня 2013 року Кіровським міським центром зайнятості було складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 33, з яким ОСОБА_1 ознайомлено під особистий підпис 17.01.2013року (а.с.15).

Протокол засідання робочої групи з розслідування страхових випадків № 4 складено 16.01.2013року (а.с.16-17).

Наказом директора Кіровського міського центру зайнятості № 7 від 16.01.2013р. прийняті рішення про зняття з обліку ОСОБА_1 з 17.12.2012 р. у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг згідно пп.8 п.1ст.45 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. за № 5067-УІ (далі - Закон № 5067-УІ ) та повернення допомоги по безробіттю ОСОБА_1 за період перебування на обліку з 29.09.2005 р. по 09.09.2006 р. - 2148 грн. 22 коп. та з 14.10.2008 р. по 19.06.2009 р. - 3794 грн. 02 коп., що в сумі складає 5942грн. 24 коп. (а.с.12-14).

17.01.2013 року ОСОБА_1 замовним листом № 5/5-141 з повідомленням про вручення був направлений лист, з викладенням обставин та зазначенням підстав для повернення ним коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у добровільному порядку протягом 15 календарних днів (а.с.21). Відповідачем зазначений лист отримано особисто 28.01.2013 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні (а.с.22).

Згідно розрахунку щодо повернення коштів за період 2005-2009 року ОСОБА_1 було нараховано та виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 5942,24 грн. (а. с. 18).

Статтею 1 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно положень статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно пункту 6 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 "Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним"(далі -Порядок № 60/62) у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Згідно з приписами статей 47, 49 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців" для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така особа повинна надати державному реєстратору відповідну заяву. З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підриємцем забороняється проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, щодо якої прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, законодавець пов'язує момент припинення підприємницької діяльності фізичною особою саме з датою внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення ОСОБА_1 вимог ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у зв'язку з чим судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов такими, що підлягає задоволенню повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Кіровського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5942,24 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: 93801, АДРЕСА_1) на користь Кіровського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 93801, Луганська область, м. Кіровськ, вул. Леніна, 2, р/р 37179974900023 в ГУДКУ у Луганській області МФО 804013) незаконно отриману допомогу по безробіттю за період з 29.09.2005 року по 09.09.2006 року та з 14.10.2008 року по 19.06.2009 року в сумі 5942,24 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві гривні 24 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.А. Дибова