Постанова № 29994648, 15.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2013 року Справа № 2а-9452/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

представників сторін:

від позивача - Держицького І.Р., згідно довіреності,

від відповідача - Варениці З.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факро Орбіта" до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ "Факро Орбіта" звернулася до суду з позовом до ДПІ у Яворівському районі Львівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2012 № 0002192320 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 109918,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 24504,00 грн., прийнятого за наслідками позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по проведених фінансово-господарських відносинах з ТзОВ "Варс ЛТД" у періоді з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, оформленої актом № 202/23-2/31754918 від 28.05.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що право позивача на податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ "Варс ЛТД" за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року підтверджується усіма необхідними первинними документами, в тому числі і податковими накладними. Всі операції з вказаним контрагентом є реальними, товарними, а висновки відповідача - не підтверджені належними доказами та не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Заперечує позицію відповідача щодо того, що позивач зайво відніс до податкового кредиту сплачений податок на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ "Варс ЛТД", оскільки 30.09.2009 року такому анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Зазначає, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року, рішення ДПІ в м. Вінниця про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ "Варс ЛТД" визнано протиправним, у зв'язку з чим таке поновлено з дати його анулювання, а податкові накладні ТзОВ "Варс ЛТД" за період безпідставного анулювання свідоцтва виписані правомірно. Підстав для проведення повторної перевірки позивача, що оформлена відповідним актом в 2012 році, не було, а отже, таку проведено неправомірно. З урахуванням викладеного просить позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила повністю з підстав, наведених у запереченні на позов, поданому до суду 23.11.2012 року, та доповненнях до заперечення, поданих 17.01.2013 року, суть яких зводиться до наступного. За наслідками проведеної ДПІ в Яворівському районі Львівської області виїзної документальної перевірки позивача з питань нарахування та сплати ПДВ по проведених фінансово-господарських взаємовідносинах із ТзОВ "Варс ЛТД" виявлено завищення податкового кредиту позивачем на суму 109018,00 грн. При складенні акта даної перевірки за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року ДПІ в Яворівському районі враховано висновки акта перевірки ДПІ у м. Вінниця, а також рішення спеціальної комісії про анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ "Варс ЛТД" з 30.09.2009 року. Отже, позивачем зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по фінансово-господарських взаєморозрахунках із ТзОВ "Варс ЛТД", в якого анульовано свідоцтво платника ПДВ. Крім того, зазначає, що у випадку незгоди платника податків із проведенням позапланової виїзної перевірки, останній має право не допускати перевіряючих до її проведення. Натомість, позивачем жодних заперечень щодо проведення останньої не було висловлено. Наголошує на тому, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року у відновленні за ТзОВ "Варс ЛТД" статусу зареєстрованого платника ПДВ з дати його анулювання (тобто, з 30.09.2009 року) відмовлено. Згідно даних в Реєстрі платників ПДВ, свідоцтво платника ТзОВ "Варс ЛТД" анульовано 30.09.2009 року. Оскільки повторної реєстрації ТзОВ "Варс ЛТД" платником ПДВ не проводилось, у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

На підставі направлення на перевірку від 23.05.2012 року № 159, виданого ДПІ в Яворівському районі Львівської області, а також згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до наказу від 23.05.2012 року № 208, ДПІ в Яворівському районі Львівської області в період з 23.05.2012 року по 28.05.2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Факро Орбіта" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування ПДВ по проведених фінансово-господарських відносинах з ТзОВ "Варс ЛТД" у періоді з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.

За наслідками даної перевірки та на підставі акта № 202/23-2/31754918 від 28.05.2012 року, ДПІ у Яворівському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 року № 0002002320, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 109918,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 27479,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення, рішенням ДПС у Львівській області від 06.08.2012 року № 16294/10/10-2005/1417 скасовано повідомлення-рішення від 08.06.2012 року № 0002002320 в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2975,00 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

17.08.2012 року ДПІ у Яворівському районі Львівської області прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 00021923200, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 109918,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24504,00 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень стало (з урахуванням листа ДПІ в Яворівському районі Львівської області виконавчому директору ТзОВ "Факро Орбіта" від 25.07.2012 року № 1670/10/22-00) порушення позивачем, на думку податкового органу, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7, п.п.7.7.7 п.7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п. 198.1 п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит в сумі 109918,00 грн.

Так, оскільки комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у м. Вінниці № 69-р від 12.05.2008 року, із змінами № 61-р від 26.06.2009 року, було прийнято рішення (акт № 208/15-212, затверджений начальником ДПІ в м. Вінниця 30.09.2009 року) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ "Варс ЛТД" з 30.09.2009 року, а з моменту анулювання реєстрації особи, як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних, тому позивачем зайво віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на суму 1099018,00 грн., сплачений в складі ціни ТМЦ, придбаних у ТзОВ "Варс ЛТД".

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ "Факро Орбіта" та ТзОВ "Варс ЛТД" було укладено договір поставки, згідно якого позивач отримав від свого контрагента товарно-матеріальні цінності та оплатив їх. Водночас, на кожну поставку ТзОВ "Варс ЛТД" було виписано в адресу ТзОВ "Факро Орбіта" податкові накладні: №1 від 25.01.2011 року, № 195 від 20.12.2010 року, № 191 від 18.11.2010 року, № 165 від 07.09.2010 року, № 173 від 30.09.2010 року, № 162 від 25.08.2010 року, № 143 від 21.07.2010 року, № 107 від 11.06.2010 року, № 106 від 10.06.2010 року, № 93 від 17.05.2010 року, № 75 від 22.04.2010 року, № 57 від 29.03.2010 року, № 33 від 24.02.2010 року, 19 від 08.02.2010 року, № 15 від 29.01.2010 року.

Суми податку на додану вартість по вказаних податкових накладних позивач включив до податкового кредиту відповідних податковий періодів, всього на загальну суму 109918,00 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано положення ст. 72 КАС України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд зазначає, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року у справі № 2а-4378/09/0270 за позовом ТзОВ "Варс ЛТД" до ДПІ в м. Вінниці про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ "Варс ЛТД", зобов'язання відповідача утриматись від вчинення дій щодо внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість ТзОВ "Варс ЛТД" та зобов'язання відновити запис в Реєстрі платників податку на додану вартість з дати його анулювання, позовні вимоги задоволено частково, а саме, акт № 208/15-212 від 30.09.2009 року (реєстраційний номер 19413/10/15) ДПІ в м. Вінниці про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТзОВ "Варс ЛТД" визнано протиправним та скасовано. В решті позовних вимог відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили 30.12.2009 року, про що свідчить відповідна відмітка суду на копії постанови, що наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції, чинній на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ "Варс ЛТД", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", центральний податковий орган веде реєстр платників податку.

Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація діє до дати її анулювання, яке може здійснюватись за ініціативою відповідного податкового органу.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Вказані норми Закону України "Про податок на додану вартість" кореспондуються із нормами п.201.8 ст. 201 ПК України, згідно якої право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Згідно з п. 184.5 ст. 184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Крім того, згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затв. Наказом ДПА України від 1 березня 2000 року № 79, підставою для внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України № 165 від 30.05.19997 року і за реєстр. в Мін'юсті України 23.06.1997 року № 233/2037 , податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно абз. 1 п. 5 вказаного Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Аналогічними за змістом є норми і чинного на даний час наказу ДПС України від 21.12.2010 року № 969, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1401/18696 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення".

Податковий кредит, у відповідності до п.14.1.181 ст.14 ПК України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною п. 198.2 ст. 198).

Відповідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Ідентичними за змістом є норми Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з якими не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7).

Слід зазначити, що відомості в Реєстрі платників податку на додану вартість про поновлення реєстрації ТзОВ "Варс ЛТД" платником ПДВ відсутні, свідоцтво платника ПДВ анульовано 30.09.2009 року.

Враховуючи все вище наведене, суд вважає, що, оскільки станом на день виписки податкових накладних в адресу ТзОВ "Факро Орбіта", ТзОВ "Варс ЛТД" не мав статусу платника ПДВ, то, відповідно, податкові накладні, виписані ним вважаються недійсними.

Звідси, позивач був позбавлений права на формування податкового кредиту по податкових накладних ТзОВ "Варс ЛТД" №1 від 25.01.2011 року, № 195 від 20.12.2010 року, № 191 від 18.11.2010 року, № 165 від 07.09.2010 року, № 173 від 30.09.2010 року, № 162 від 25.08.2010 року, № 143 від 21.07.2010 року, № 107 від 11.06.2010 року, № 106 від 10.06.2010 року, № 93 від 17.05.2010 року, № 75 від 22.04.2010 року, № 57 від 29.03.2010 року, № 33 від 24.02.2010 року, 19 від 08.02.2010 року, № 15 від 29.01.2010 року.

Щодо тверджень представника позивача про неправомірність проведення позапланової виїзної перевірки, оформленої актом № 202/23-2/31754918 від 28.05.2012 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 81.1 ст.81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ні наказ від 23.05.2012 року № 208 "Про проведення позапланової виїзної перевірки", ні дії ДПІ в Яворівському районі Львівської області по намаганню приступити до проведення перевірки без законних, на думку позивача, підстав, не оскаржувалися. Навпаки, посадові особи ТзОВ "Факро Орбіта" допустили ревізорів податкового органу до проведення перевірки по контрагенту ТзОВ "Варс ЛТД", чим фактично визнали правомірність проведення такої. Тому, судом не можуть бути взяті до уваги покликання представника позивача на неправомірність проведення позапланової перевірки.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення ст. 2 КАС України відповідачем були дотримані повністю.

Висновки ДПІ в Яворівському районі Львівської області, як органу державної податкової служби про відсутність у ТзОВ "Факро Орбіта" права формування податкового кредиту по податкових накладних, виписаних ТзОВ "Варс ЛТД" після 30.09.2009 року, є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати неправомірним спірне податкове повідомлення-рішення, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 109918,00 грн.

А, відтак, законні і підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 123 Податкового кодексу України.

Звідси, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Яворівському районі Львівської області від 17.08.2012 № 0002192320 є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати в цій справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 20.02.2013 року.

Суддя Потабенко В.А.