Рішення № 29993179, 05.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1861/13 05.03.13

За позовомКомунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання»До Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській областіПростягнення 24 124,54 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Яценко О.В.- по дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області 24 124,54 грн. основного боргу за договором про постачання теплової енергії № 13 від 09.10.2006р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав уточнення до позовної заяви, а саме просить стягнути з відповідача 24 039,03 грн. боргу за постачання теплової енергії.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 24039,03 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2006р. між Комунальним підприємством Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» та Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області було укладено договір № 13.

Розділом 1 договору визначено, що за цим договором теплопостачальна організація - бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію на умовах і в обсягах визначених цим договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість одержаної теплової енергії за встановленими тарифами (цінами) у строки і на умовах, передбачених цим договором, дотримуватись режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання у відповідності до умов цього договору та вимог діючого законодавства України у сфері теплопостачання.

Відповідно до п.2.1. договору, теплова енергія постачається споживачу, в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору і максимальних теплових навантажень, у вигляді гарячої води на такі потреби (максимальне годинне навантаження): опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону 0,0087 Гкал/год.

Пунктом 4.2.2. договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і термінах, які передбачені договору.

Відповідно до п.7.6. договору, різниця між заявленою та фактично спожитою у розрахунковому періоді тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. Підставою для проведення розрахунків є виставлений до оплати теплопостачальною організацією рахунок-фактура і акт приймання-передачі спожитої у розрахунковому періоді теплової енергії, які надаються для узгодження відповідальністю за теплове господарство Споживача особі (згідно п.4.2.12 та 12.3. договору).

Пунктом 7.7. договору, споживач в 7-денний термін, з моменту отримання виставленого до оплати рахунку-фактури та акту прийому-передачі теплової енергії, погодивши і завіривши печаткою акт про обсяги фактично спожитої теплової енергії, повертає його теплопостачальній організації цінним листом.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір 09.10.2006р. № 13 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В судовому засіданні оглянуто оригінал та долучено до матеріалів справи належним чином засвідчену копію Акту звірки розрахунків між Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» та Управлінням Державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області, яким також підтверджено заборгованість за спожиту теплову енергії в розмірі 24039,03 грн.

Відповідно до якого Відповідно до п.7.6. договору, різниця між заявленою та фактично спожитою у розрахунковому періоді тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 7.6 Договору відповідач повинен був сплачувати за спожиту теплову енергію не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 24039,03 грн. на підставі Договору, за період з жовтня 2011р. по грудень 2012р. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині нарахування індексу інфляції та 3 % річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара № 8, код ЄДРПОУ 08596914) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради «Бородянкатепловодопостачання» (07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 1А, код ЄДРПОУ 33710516) 24 039(двадцять чотири тисячі тридцять дев'ять) грн. 03 коп. основного боргу, 1715 (одну тисячу сімсот п'ятнадцять) грн. 35 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 13.03.2013р.