Рішення № 29993160, 12.03.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 р. Справа № 909/91/13-г Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грица Ю. І. ,

при секретарі судового засідання Ковальчук Р. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна", вул.Воровського,33, м. Київ 54, 01054,

адреса для кореспонденції: вул.Винниченка,12/8 м. Львів, 79008

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" вул. Василіянок 22,м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в порядку регресу в сумі 7 623грн.51коп.

за участю представників сторін:

Від відповідача: Кудін Олександр Сергійович-юрисконсульт(довіреність№15/2012 від 13.08.12)

ВСТАНОВИВ:

приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" звернулося до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" про стягнення заборгованості в порядку регресу в сумі 7623грн.51коп.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за наслідками ДТП, що мала місце 23 .03.12 у м. Львові за участю двох транспортних засобів: автомобіль "Фольксваген Пасат", д.н.з ВС 5202СЕ під керуванням Павлуся Степана Стапановича (надалі - винуватець) та автомобіль потерпілого Барана Віталія Миколайовича - "БМВ 730" д.р.н. ВС 5505 ВВ, автомобіль останнього отримав механічні пошкодження, що підтверджено довідкою МВС України про дорожньо-транспортну пригоду №36/964 від.13.04.12 та постановою Яворівського районного суду Львівської області, якою ж притягнуто до адміністративної відповідальності Павлуся С.С. за вчинення адміністративного правопорушення у відповідності до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 640536917.12 від 28.02.12року, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля "БМВ 730" д.р.н. ВС 5505 ВВ, за зверненням із відповідною заявою останнього, йому було виплачено страхове відшкодування в сумі 2004грн.97коп. та МПП "Калина" виплачено страхове відшкодування відшкодовано вартість відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, в сумі 5618грн.54коп., що підтверджується доданим до позовної заяви документами.

За таких обставин, виходячи з положень ст.ст.993,1187,1191Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.ст.22,37 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Галицька" сплачене страхове відшкодування в сумі 7623грн.51коп.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Надіслав суду клопотання (вх.№3414/13 від 21.02.13 та вх.4106/13 від 11.03.13) про розгляд справи без участі повноважного представника ПрАТ "Аск "ІНГО Україна" та про задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві. В поданих клопотаннях зазначив, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив з огляду на те, що позивач в обгрунтування своїх вимог неправомірно посилається на ЗУ "Про страхування" та ст.993 ЦК України, оскільки спірні правовідносини підпадають під регулювання ЗУ "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з огляду на те, що фактично на день настання страхового випадку автомобіль "Фольксваген Пасат", д.н.з ВС 5202СЕ , був забезпечений полісом № АА/0056677 з терміном дії з 14.05.11 до 13.05.13 на страхування цивільно-правової відповідальності, страхувальником якої виступив гр.Павлусь С.С., а тому до позивача, у спірному випадку переходять суброгаційні права і обов'язки по отриманню страхового відшкодування у відповідності із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Однак, як стверджує відповідач, при настанні страхового випадку порядку страхового відшкодування згідно вказаного вище Закону ні страховиком, ні страхувальником дотримано не було. За таких обставин просить суд в позові відмовити.

Дослідивши зібрані у справі докази, надавши їм правову оцінку, беручи до уваги позиції сторін щодо предмету спору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.12 року у м. Львові на вул. Шевченка мало місце ДТП за участю двох транспортних засобів: "Фольксваген Пасат", д.н.з ВС 5202СЕ під керуванням Павлуся Степана Стапановича та автомобіль Барана Віталія Миколайовича - "БМВ 730" д.р.н. ВС 5505 ВВ, який був застрахований страховиком - ПАТ "АСК "Інго Україна" 28.02.12 року згідно договору добровільного страхування №640536917 АВ (далі - Договір страхування), за яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу.

В результаті ДТП застрахований транспортний засіб "БМВ 730" д.р.н. ВС 5505 ВВ, отримав механічні пошкодження наведені в протоколі огляду транспортного засобу від 02.04.12 та висновку №3958/12 експертного автотоварознавчого дослідження від 04.04.12 .

Вина водія транспортного засобу "Фольксваген Пасат", д.н.з ВС 5202СЕ під керуванням Павлуся Степана Стапановича , у вчиненні вищевказаної ДТП встановлена постановою Яворівського районного суду Львівської області від 27.04.12року, якою останнього визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі заяви про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 28.02.12 №640536917.12; розпоряджень про виплату страхового відшкодування №4936 та №4937 від 23.05.12 та страхових актів від 23.05.12 , позивач на виконання умов Договору страхування перерахував на рахунок МПП "Калина"за ремонт транспортного засобу страхове відшкодування в сумі 5 618грн. 54коп., що підтверджується платіжним дорученням №5496 від 11.06.12 та страховику безпосередньо- страхове відшкодування у розмірі2004,97грн., що підтверджується платіжним дорученням №160 від 31.05.12.

Відповідно до ч. 2 ст. 999 Цивільного Кодексу України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Як зазначено в ч. 1 ст. 2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним Кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Виходячи з наведеного, спеціальними нормативними-правовими актами , що регулюють порядок виплати страхового відшкодування, в даному випадку є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Законом України "Про страхування", оскільки, як свідчать обставини справи, на момент вчинення ДТП транспортний засіб автомобіль "Фольксваген Пасат", д.н.з ВС 5202СЕ , був забезпечений полісом № АА/0056677 з терміном дії з 14.05.11 до 13.05.13 на страхування цивільно-правової відповідальності, страхувальником якої виступив гр.Павлусь С.С.Враховуючи той факт, що порядок виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач, мав діяти в спосіб та в порядку визначеному цим Законом.

Зокрема, як передбачає ст.35 вищевказаного Закону , для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування певного зразка та додає до неї необхідні документи визначені в ч.2 цієї ж статті.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з відповідною заявою про страхове відшкодування, а тому немає підстав вважати що право його порушено.

Крім того, якщо дії третьої особи, якими страхувальнику спричинені збитки, є страховим випадком, то у такого потерпілого (страхувальника за договором страхування) є дві можливості відшкодування шкоди: за рахунок безпосереднього заподіювача шкоди; за рахунок страховика шляхом отримання страхового відшкодування. Право вибору належить самому потерпілому. Перехід права вимоги від страхувальника або особи, що одержала страхове відшкодування до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або особа, що одержала страхове відшкодування) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. І регрес, і суброгація виникають на підставі закону. Проте між зазначеними поняттями існують відмінності. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав і обов'язків. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. Регрес регулюється загальними нормами цивільного права, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК та ст. 27 Закону України "Про страхування"встановлений особливий правовий режим. Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.

Таким чином, вирішуючи питання здійснення виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування позивач, мав з'ясувати те, чи була застрахована цивільно-правова відповідальність осіб, винних у заподіянні збитків, до яких може бути заявлено позов та в якому розмірі. Якщо цивільно-правова відповідальність особи, відповідальної за настання страхового випадку, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, то до позивача переходять суброгаційні права і обов'язки по отриманню страхового відшкодування у відповідності із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Як випливає з досліджених судом фактичних обставин справи, спірні правовідносини підпадають під правову дію спеціальних норм, що регулюють порядок виплати страхового відшкодування, якими в даному випадку є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Законом України "Про страхування". Вказане свідчить про те, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права.

У відповідності до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 ГПК України визначено що, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача необгрунтовані та не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючисьст.124 Конституції України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", ст.ст.999, 1188 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 33, 34, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в позові Публічного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" про стягнення заборгованості в порядку регресу в сумі 7 623грн.51коп.відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.13

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Сивак І. М. 18.03.13