Постанова № 29992903, 04.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 р. № 2а- 820/873/13-а

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Чудних С.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрібест" про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекції у Харківській області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрібест"(код ЄДРПОУ 37016421).

В обґрунтування позовних вимог Ізюмська об'єднана державна податкова інспекції у Харківській області Державної податкової служби повідомила, що з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вбачається, 26.12.2012 в реєстр внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою. Таким чином, позивача вважає, що відповідно до п.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» зазначене є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Позивач в судове засідання, призначене на 04.03.2013 р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву з проханням слухати справу без його участі.

Відповідач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрібест", письмових заперечень до суду не надано, в судове засідання, призначене на 04.03.2013 р. уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає, що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на положення ч. 6 ст. 128 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кантрібест" - зареєстрований як юридична особа, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та знаходиться на обліку в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області з 18.08.2010 року, про що свідчить довідка, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 5).

Підставою для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи ТОВ "Кантрібест" позивач зазначає запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.12.2012 за № 14741430006000615 про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

Однак, суд звертає увагу на те, що звернення суб’єкту владних повноважень із позовом у передбачених законом випадках мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань та функцій, а використовувати свої повноваження державні органи можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Наведене стосується також і випадків звернення податкових органів із позовами на підставі норм підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 та пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України.

Отже, звернення органів державної податкової служби з позовами, що передбачені зазначеними нормами Податкового кодексу України, повинно кореспондувати із покладеними на податкові органи функціями.

Функції органів державної податкової служби визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Поняття податкового контролю визначене пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми, податковий контроль – це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З наведеного визначення випливає, що метою податкового контролю є забезпечення правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання норм законодавства, що контролюється органами державної податкової служби.

В свою чергу, способи здійснення податкового контролю встановлені статтею 62 Податкового кодексу України.

До таких способів належать: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відтак, здійснення податковими органами повноважень, передбачених нормами підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 та пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно бути зумовлено виконаннями цими органами функцій щодо податкового контролю.

Враховуючи, що основною метою податкового контролю є забезпечення належного виконання податкових обов’язків щодо визначення та сплати грошових зобов’язань, звернення податкових органів із позовами на підставі норм підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 та пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України повинно бути спрямоване на запобігання та припинення податкових правопорушень, які пов’язані із неналежними визначенням та сплатою грошових зобов’язань платниками податків або невиконанням ними інших податкових обов’язків.

При цьому зважаючи на цілі застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді примусової ліквідації суб’єктів господарювання, розглядувана санкція може застосовуватися на вимогу органів державної податкової служби з метою припинення незаконної діяльності, спрямованої на ухилення від виконання податкових обов’язків.

Відтак, установлення факту незаконної діяльності суб’єкта господарювання, спрямованої на порушення вимог податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється органами державної податкової служби, є необхідною передумовою для застосування адміністративними судами примусової ліквідації суб’єкта господарювання за зверненням податкового органу.

Протиправна діяльність суб’єкта господарювання, спрямована на порушення норм податкового та іншого законодавства, яке контролюється органами державної податкової служби, може підтверджуватися участю суб’єкта господарювання у схемах незаконного ухилення від оподаткування, у тому числі із залученням інших осіб; наявністю системних порушень норм податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється органами державної податкової служби, спрямованих на ухилення від виконання відповідних обов’язків (регулярне викривлення даних податкового обліку, неналежне відображення податкових зобов’язань у податковій звітності тощо), а так само на створення передумов для ухилення від виконання податкових обов’язків іншими особами.

При цьому діяльність, що спрямована на ухилення від виконання податкових обов’язків, не може вважатися правомірною господарською діяльністю, а тому підлягає припиненню, зокрема шляхом примусової ліквідації суб’єкта господарювання, що таку діяльність здійснює.

Вчинення особою порушення норм щодо визначення та сплати грошових зобов’язань у розумінні Податкового кодексу України є підставою для визначення відповідних зобов’язань контролюючими органами із застосуванням відповідних фінансових санкцій, передбачених цим Кодексом.

Водночас, адміністративно-господарська санкція у вигляді примусової ліквідації суб’єкта господарювання не може застосовуватися за вчинення окремих податкових правопорушень. Натомість підставою для примусової ліквідації може бути або здійснення системної протиправної діяльності, що має на меті невиконання податкових обов’язків. Виняток із зазначеного правила становить припинення юридичної особи з підстав неподання податкової звітності протягом останніх дванадцяти місяців. Відповідно до статті 38 Закону України від 15.05.03 № 755-ІV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” зазначене систематичне порушення вимог податкового законодавства є окремою підставою для припинення юридичної особи.

В даному випадку єдиною підставою для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи - ТОВ "Контрібест" позивач зазначив наявність запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.12.2012 за № 14741430006000615 про відсутність юридичної особи за вказаною адресою, при цьому не навів обставин, які б свідчили про порушення відповідачем вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Суд вважає за необхідне зауважити, що сам по собі факт наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.12.2012 за № 14741430006000615 про відсутність юридичної особи за вказаною адресою без обґрунтування його зв’язку із здійсненням діяльності ТОВ "Контрібест", спрямованої на порушенням ним норм податкового та іншого законодавства, за дотриманням якого контроль покладено на податкові органи, не може бути достатньою підставою для припинення юридичної особи.

Податковим органом не наведено обставин, що перешкоджають здійсненню органами державної податкової служби своїх контрольних повноважень щодо запобігання та припинення діяльності, спрямованої на ухилення від виконання відповідачем своїх податкових обов’язків.

Так, згідно з пп.16.1.1-16.1.3, 16.1.11 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.п.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем.

Згідно з п.67.2 ст.67 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до п.3 наказу Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 року “Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів " місцем обліку платників податків є відповідний орган державної податкової служби за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) чи зареєстрованим місцем проживання (здійснення діяльності) самозайнятої особи, якщо інше не передбачене цим Порядком.

Згідно із п. 11 зазначеного Порядку у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи призначається та одночасно проводиться документальна позапланова перевірка юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів. За рішенням керівника органу державної податкової служби документальна позапланова перевірка не проводиться, якщо за відсутності податкового боргу платник податків не подає податкових декларацій (розрахунків, звітів) протягом 1095 календарних днів, що передують даті одержання органом державної податкової служби документів (відомостей), зазначених у цьому пункті, та стосовно нього використана інформація від фінансових установ, митних органів та інших органів, яка підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності з моменту подання останньої податкової звітності, та платник податків не знаходиться за зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання) і орган державної податкової служби не може встановити фактичне місцезнаходження платника податків. Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби на підставі відповідної доповідної записки. Доповідна записка з резолюцією керівника зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Позивачем не надано доказів проведення відповідних перевірок відповідача, з’ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрібест", та доказів вчинення ТОВ "Контрібест" дій, спрямованих на систематичне порушенням ним норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на податковий орган .

Таким чином, оскільки станом на день розгляду позивачем не доведено, що запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.12.2012 за № 14741430006000615 про відсутність юридичної особи за вказаною адресою призводять до порушення вимог податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється державним податковим органом, а також того, що відповідачем не подавалась податкова звітність протягом року, суд не вбачає підстав для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрібест".

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача про припинення юридичної особи не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 183-2, 186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантрібест" про припинення юридичної особи - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Чудних