Вирок № 29991335, 18.03.2013, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

265/979/13-к

1-кп/265/44/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Адамової Т.С.,

при секретарі - - ОСОБА_1,

за участю прокурора - Д'яченко О.А.,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області кримінальне провадження відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2012 року приблизно о 14.00 годині, у світлий час доби, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював на ньому рух заднім ходом по проїзній частині проспекту Перемоги з боку проспекту Леніна у напрямку вулиці Гугеля в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя. Проїжджаючи ділянку проїзної частини поблизу ТЦ «Амстор», водій ОСОБА_4, будучі неуважним, належним чином не слідкуючи за дорожньою обстановкою, діючи необережно, в порушення вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України (який передбачає, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, а для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб), здійснюючи рух заднім ходом, не переконався, що позаду немає пішоходів або інших перешкод, продовжив рух в задньому напрямку, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка перетинала проїзну частину проспекту Перемоги по пішохідному переходу з права наліво відносно руху вказаного автомобіля.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_3 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи №760 від 08 листопада 2012 року становлять: закритий злам хірургічної шийки правої плечової кістки з незначним зміщенням, яке відноситься до ушкоджень середньої тяжкості, що вимагає для свого загоєння тривалий термін понад 21 день.

Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №128 від 17 січня 2013 року, проведеної в Донецькому НДІСЕ, дії ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 10.9 Правил дорожнього руху України та знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю. Пояснив, що він працює водієм в таксі «Лідер» неофіційно на підставі договору оренди автомобіля. 26 вересня 2012 року поблизу ТЦ «Амстор», він керував автомобілем «ЗАЗ-DAEWOO LANOS», його зупинила жінка, і він здавав назад, як раптом відчув вдар, зупинився та побачив жінку, яка лежала на пішохідному переході. Він не бачив її, коли здавав назад, тому як є мертва зона, тобто зона, в якій у дзеркалах заднього виду нічого не видно, і жінка, мабуть, попала у цю зону. Він одразу же відвіз жінку у лікарню, де останній надали медичну допомогу, а потім відвіз її додому. Він пропонував потерпілій відшкодувати заподіяну шкоду у розмірі 4000 гривень, але вона відмовилася. Провину визнав в повному обсязі, в скоєному щиро кається, просив строго його не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 26 вересня 2012 року вона біля ТЦ «Амстор» переходила дорогу по пішохідному переходу і раптом відчула, що її в ліву частину вдарила машина, вона впала та втратила свідомість. Після вдару до неї підійшов чоловік, а потім жінка, водій відвіз до міської лікарні № 4, там її не прийняли, тоді він відвіз її до лікарні швидкої допомоги, де після знімку виявилося, що в неї закритий перелом правої руки. Після цього обвинувачений повіз її додому, але висадив її, не доїжджаючи до її зупинки. Вона доїхала до своєї зупинки на автобусі, а додому її провів чоловік, який мешкає в її будинку. Просила призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду, та задовольнити заявлений позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші докази, подані на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення та інших обставин кримінального правопорушення, які ніким не оспорювались.

Оскільки учасники судового провадження вважають, що фактичні обставини справи підтверджуються доказами, що маються в справі та не потребують дослідження в ході судового розгляду справи, суд також визнає їх доказаними, а саме - фактичні обставини щодо дати, часу, місця, способу скоєння злочину, форми умислу.

При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, та роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4 винен у скоєнні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах міста Маріуполя не знаходиться, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює.

До пом'якшуючих обставин суд відносить: повне визнання своєї вини обвинуваченим та щиросердечне розкаяння.

За таких даних про особу винного, обставин кримінальної справи, суд вважає можливим визначити ОСОБА_4 покарання не пов'язане з позбавленням волі, із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України. При цьому суд вважає за необхідним застосовувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Посилання обвинуваченого на те, що він працює водієм, і керування транспортними засобами є єдиним джерелом його існування, а також на те, що на його утриманні знаходиться непрацездатна мати, суд не бере до уваги, тому як на підтвердження вказаних обставин обвинуваченим не надано жодного доказу.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 та служби таксі «Лідер» в солідарному порядку матеріальної шкоди у розмірі 774 гривни 05 копійок та моральної шкоди у сумі 10000 гривень, та стягнення з ОСОБА_4 витрат, повязаних із наданням правової допомоги у розмірі 500 гривень. В обґрунтування позовних вимог потерпіла посилається на те, що внаслідок ДТП їй були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритого осколкового перелому шейки правої плечової кості з помірним зміщенням. 26 вересня 2012 року вона було госпіталізована в травматологічне відділення лікарні міста Маріуполя, а 27 вересня 2012 року прибула на консультацію в обласну клінічну травматологічну лікарню, де їй був призначений курс лікування. Усі препарати вона купувала за особисті кошти на загальну суму 774,05 гривень, у звязку із чим їй спричинена матеріальна шкода на зазначену суму. Крім того, у звязку із отриманням нею тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому руки вона зазнала моральних страждань, а саме: випробувала сильну фізичну біль, велике душевне потрясіння, змінився її привичний спосіб життя, травма потягла за собою додаткові зусилля для організації життєвих умов, способу існування. Спричинену їй моральну шкоду вона оцінює у 10000 гривень. Також просила відшкодувати їй 500 гривень, які вона сплатила адвокату за надання правової допомоги у вигляді складання позовної заяви.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 відмовилася від позовних вимог до служби таксі «Лідер», просила стягнути матеріальну та моральну шкоду з ОСОБА_4.

Обвинувачений позовні вимоги в частині матеріальної шкоди визнав повністю, а в частині моральної шкоди частково у розмірі 700 гривень, тому як вважає вказану суму достатньою для відшкодування.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала.

У відповідності зі ст.. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (договір оренди) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання котрого створює підвищену небезпеку.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільний позов у межах, заявлених вимог.

Потерпіла ОСОБА_3 заявила позовні вимоги тільки до обвинуваченого, незважаючи на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована. Відповідно, суд розглядає цивільний позов в межах заявлених вимог.

Суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 774 гривень 05 копійок, тому як підтверджуються документально.

В частині стягнення моральної шкоди, суд керуючись ст.23 ЦК України, враховуючи вимоги розумності і справедливості, стягує з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень, так як саме дану суму вважає сумірною тим моральним стражданням, які зазнала потерпіла внаслідок протиправних дій обвинуваченого. Також підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої понесені нею судові витрати, повязані із наданням правової допомоги адвокатом в частині складання позовної заяви у розмірі 500 гривень.

По справі маються судові витрати в сумі 2927,40 гривень за проведення судових автотехнічних експертиз, які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь експертної установи.

Речові докази - автомобіль ЗАЗ ДЕУ, реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання під розписку ОСОБА_4, - підлягає залишенню у власності останнього як належне йому майно.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ст.. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В силу ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності зі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 кошти за проведення автотехнічної експертизи в сумі 352,80 гривень, які перераховувати за наступними реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, код ОКПО 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в УДК в Донецькій області МФО 834016.

Стягнути з ОСОБА_4 кошти за проведення автотехнічних експертиз в сумі 2574 гривень 60 копійок, які перераховувати на користь Донецького науково-дослідницького інституту судових експертиз.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 774,05 гривень та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (пять тисяч) гривень, та витрати повязані із наданням правової допомоги у сумі 500 гривень, а всього 6274 (пять тисяч сімсот сімдесят чотири) гривень 05 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, - відмовити.

Речові докази - автомобіль ЗАЗ ДЕУ, реєстраційний номер НОМЕР_2, переданий на зберігання під розписку ОСОБА_4, - залишити у власності останнього як належне йому майно.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя