Постанова № 29988140, 06.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2013 р. № 820/117/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного

адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання недійсним рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд Визнати недійсним акт перевірки № 377/172/НОМЕР_1 від 25.04.2012 р.; визнати недійсним рішення Західної МДПІ м Харкова про застосування фінансових санкцій від 14.05.2012р. №0000581722, №0000571722.

В обґрунтування позову вказано, що податковий ревізор-інспектор при складанні акту перевірки, та прийнятті на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою, визнав вищезазначені договір, укладений між позивачем та його контрагентом, недійсним.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту у березні 2011р. безпідставно включила суму ПДВ -1654,17 грн.

Судом встановлено, що працівниками Захадної МДПІ м. Харкова була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФО-П ОСОБА_1 ( р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "Костарика-10" ( код ЄДРПОУ 37365226) за період березень 2011 р.

За наслідками перевірки було складено акт № 377/172/ НОМЕР_1 від 25.04.2012 р. яким встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-4 від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями та п.4 ст. 14 ДКМУ « Про прибутковий податок з громадян.» № 13-92 від 26.12.92 р. із змінами та доповненнями

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Західної МДПІ у м. Харкові було винесено податкове повідомлення рішення від 14 травня 2012 року № 0000581722 на загальну суму 1750,52 грн. та від 14.05.2012 року № 0000571722 на загальну суму 2167, 71 коп.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами по справі, що між позивачем та ТОВ «Косарика-10» 23.03.2011 року було укладено угоду у відповідності до якої ТОВ «Косарика - 10» зобов'язувався надати послугу по фасуванню по 25 кг., розвантаженню та навантаженню «дріжджів кормових».

За наслідками угоди та у відповідності до акту № 10 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по фасуванню по 25 кг., 19, 85 т. на загальну суму 8270,83 грн. (без ПДВ).

ФОП ОСОБА_1 було сплачено ТОВ «Косарика-10» 08.04.2011 року п/д 184 суму 9925,00 грн. та зазначену суму було включено до складу валових витрат у відповідний період - 2011 року.

Судом встановлено, що товар, а саме дріжджі кормові, позивачем були придбані у ТОВ «Завод кормових добавок» на підставі угоди від 04.01.2010 року та згідно ТТН № 87 від 22.03.2011 року вище зазначений товар у кількості 19,85 грн. було перевезено у мішках на адресу позивача.

Суд зазначає, що факт отримання від ТОВ «Завод кормових добавок» вище вказаного товару у мішках фасованих по 25 кг. позивачем не заперечувався, але позивач зазначив що вага мішків була приблизна 23-27 кг., а їм була необхідна точна вага.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Кодексу витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину (частина 1 ст. 215 ЦК України).

Згідно частини 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Крім того, як зазначається у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742, слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ...

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ-документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд аналізуючи зміст вище зазначеної господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1 приходить до висновку, що зазначена господарська операція є фіктивною, оскільки позивачем у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України та на вимогу суду, не було надано доказів фактичного виконання ТОВ «Косарика-10» вище зазначених робіт по фасуванню дріжджів кормових, доказів придбання додаткових мішків для фасування, наявності вантажно-розвантажувальних робіт дріжджів до та після додаткового пересипання в мішки, доказів економічної доцільності проведення вище зазначених робіт та внесення відповідних затрат до вартості продаваємих дріжджів.

Крім цього судом встановлено, що кількість працюючих на підприємстві три особи. Директор підприємства також є посадовою особою одноособово в підприємствах ТОВ «Самай 10» 37365252, ТОВ «Спарта 10» код 37365247, ТОВ «Футур 10» 37365231. Підприємство не здійснює експортно-імпортні операції. У підприємства відсутні основні фонди, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; платник був обізнаний щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (у відношенні платника раніш були складені акти (довідки) перевірок, в яких зазначалось про дефекти у статусі їх контрагентів, відсутність реєстрації контрагентів як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних, тощо). Платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 377/172/ НОМЕР_1 від 25.04.2012 р. є підтвердженими та правомірними, а податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2012 року № 0000581722 на загальну суму 1750,52 коп. та від 14.05.2012 року № 0000571722 на загальну суму 2167, 71 коп. є законними та обґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання недійсним рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний тест постанови виготовлено та підписано 11 березня 2013 року.

Суддя Спірідонов М.О.