Ухвала суду № 29987714, 18.03.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1013/8800/2012 Головуючий у І інстанції Оладько С.І.Провадження № 22-ц/780/1073/13 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С.П.Категорія 4 18.03.2013

УХВАЛА

іменем України

14 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Савченка С.І.,

суддів: Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Клименко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональні будівні інвестиції», товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті», третя особа - КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» про визнання майнових прав та права власності на квартиру,-

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, у якому просила визнати за нею майнові права на отримання у власність після завершення будівництва та введення в експлуатації квартири АДРЕСА_1, визнати за нею право власності на вказану квартиру та зобов'язати КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» здійснити реєстрацію права власності на зазначену квартиру.

Вимоги обґрунтовувала тим, що 18 вересня 2006 року між нею та ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» укладено договір №А 27-Б2 на придбання квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до умов вказаного договору позивач доручив, а відповідач прийняв на себе обов'язок за рахунок коштів позивача організувати будівельні роботи щодо будівництва квартири АДРЕСА_1 загальною площею 57,3кв.м., та передати об'єкт будівництва позивачу за фактом його закінчення.

Згідно умов зазначеного договору встановлено право позивача на придбання зазначеної квартири у власність після погашення пакету цінних паперів кількістю 5730шт. загальною вартістю 263032грн.79коп., що передбачено умовами договору №А 27-К2 від 18 вересня 2006 року (надалі - Договір №А 27-К2).

На виконання умов Договору №А 27-К2 30 вересня 2008 року на рахунок відповідача перераховано цінні папери - облігації кількістю 5730шт., що підтверджується Актом про зарахування облігацій на рахунок емітента від 22 жовтня 2008 року та свідчить про виконання позивачем в повній мірі взятих на себе зобов'язань за вказаними договорами.

Будинок в якому знаходиться квартира, що була об'єктом будівництва відповідно до умов Договору на даний час зданий в експлуатацію, що підтверджується сертифікатом серії №КСN 16411043016.

Проте, відповідач всупереч умовам Договору не виконує взяті на себе зобов'язання: не передав будинок під заселення та не зареєстрував його в органах БТІ.

Такі дії відповідача вважає протиправними, а тому звернулася до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Доводи обґрунтовувала тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми процесуального та матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в порядку, передбаченому ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що оскільки будинок в якому знаходиться об'єкт інвестування зданий в експлуатацію, то додаткових підстав для визнання з позивачем майнових прав непотрібно. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновків, що між позивачем та ТОВ «Аверс-Сіті» не існує жодних договірних відносин, а тому останнє не несе перед позивачем будь-яких зобов'язань, щодо будівництва, передачі у власність та реєстрації права власності на спірний об'єкт інвестування.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 вересня 2006 року між позивачем та ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» укладено договір №А 27-Б2 (надалі - Договір) бронювання об'єкта нерухомості (а.с.12-16).

Відповідно до умов п.1.2 Договору замовник обрав та замовив виконавцю, а виконавець за таким замовленням закріпив (здійснив бронювання) об'єкта, технічні характеристики якого зазначені п.1.4 цього Договору, на умовах визначених цим Договором.

Згідно п.1.4 Договору виконавець бронює за замовником об'єкт в ЖК «Коцюбинський», а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що на виконання вимог Договору 18 вересня 2006 року між позивачем та ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» укладено Договір №А 27-К2 (а.с.7-11).

Відповідно до умов п.1.1 Договору та п.1.1 Договору №А 27-К2 сторонами погоджено та визначено особливості реалізації права замовника на придбання об'єкта інвестування у власність замовника, при погашенні пакету цінних паперів, та встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність покупця, покупець зобов'язаний прийняти та оплатити пакет цінних паперів кількістю 5730шт. загальною вартістю 263032грн.79коп. При цьому, одна облігація засвідчує право на отримання 0,01кв.м. загальної площі житлового приміщення при погашенні.

На виконання вимог зазначених договорів позивачем 30 вересня 2008 року перераховано на рахунок ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» цінні папери кількістю 5730шт., що підтверджується відповідним актом про зарахування облігацій на рахунок емітента.

Житловий будинок №26 по вул.Пономарьова у смт.Коцюбинське Київської області, в якому, зокрема знаходиться спірний об'єкт інвестування, зданий в експлуатацію, що підтверджується копією відповідного сертифіката (а.с.18).

Позивач звертаючись до суду з вимогою про визнання за нею майнових прав на об'єкт інвестування зазначала, що до будівництва об'єкту інвестування та введення його в експлуатацію їй належать майнові права на нього. Проте такі твердження позивача (апелянта) не заслуговують на увагу з тих підстав, що як встановлено в судовому засіданні об'єкт інвестування збудовано та введено в експлуатацію, за таких обставин відсутні правові підстави для визнання за позивачем майнових прав на об'єкт інвестування.

Позивачем також ставилися вимоги щодо визнання за нею права власності на об'єкт інвестування та зобов'язання органи БТІ зареєструвати таке право власності. Проте зазначені вимоги також не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи не вбачається, що ТОВ «Регіональні будівні інвестиції» є власником об'єкту інвестування, а бо його забудовником, тобто відсутні правові підстави для передачі останнім у власність позивачу спірної квартири, зазначене не суперечить вимогам ст.ст.316, 317, 319 ЦК України, якими встановлено право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

При цьому, вказані вимоги по відношенню до ТОВ «Аверс-Сіті» також не підлягають до задоволення, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що між ним та позивачем виникали, або існують будь-які договірні зобов'язання, що свідчить про безпідставність позовних вимог до ТОВ «Аверс-Сіті».

Що стосується вимог про зобов'язання КП КОР «Ірпінське БТІ» зареєструвати право власності, то вони є похідними від первинних вимог щодо визнання права власності, а тому також не підлягають до задоволення.

Інші твердження апелянта не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених ст.309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, а тому відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_3 та залишає рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.

Головуючий:

Судді: