Рішення № 29986280, 15.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2013 р. Справа № 911/368/13-г

За позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА"

до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта"

про стягнення 28 001,94грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Самойленко А.О. (дов. № 6 від 02.01.2013р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „УНІКА" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (далі - відповідач) про стягнення 29 001,94грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 26.07.2012р. на вул. Велика кільцева дорога - вул. Янтарна у м. Києві, внаслідок порушення водієм Шпенем Андрієм Миколайовичем п. 13.1. Правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем ВАЗ, державний номерний знак АМ 9778 АТ, цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2751972 у Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль Фольксваген, державний номерний знак АА 4305 НС під керуванням Трохіна А.А., який у свою чергу вдарив автомобіль Ніссан, державний номерний знак АА 5592 КХ під керування власника Матусевич Вікторії Вадимівни. Автомобіль Ніссан був застрахований позивачем за договором добровільного комплексного страхування № 011095/4002/0000269 від 10.01.2012р. Для визначення вартості ремонту Ніссан, державний номер АА 5592 КХ було проведено оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ, за результатами якої було складено звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 04С/08/12 від 07.08.2012р. Позивач у відповідності з договором добровільного комплексного страхування № 011095/4002/0000269 від 10.01.2012р. виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 29 001,94грн. З огляду на наведене, позивач просить стягнути з відповідача 29 001,94грн. (29 770,88грн., вартість матеріального збитку - 768,94грн., франшиза за договором добровільного комплексного страхування № 011095/4002/0000269 від 10.01.2012р.) в якості матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.01.2013р. порушено провадження у справі № 911/368/13-г, розгляд справи призначено на 01.03.2013р.

01.03.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. № 3802 від 01.03.2013р.), згідно якої останній, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 28 001,94грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування, у зв'язку з неврахуванням позивачем франшизи у розмірі 1 000грн., яку передбачено полісом № АВ/2751972. Вказана заява прийнята судом.

Абзацами четвертим та п'ятим пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2013р. розгляд справи відкладено на 15.03.2013р.

У судовому засіданні 15.03.2013р. представник позивача підтримав позов повністю з урахування заяви про зменшення позовних вимог, представник відповідача заперечив проти позову повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.2012р. між Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „УНІКА" (Страховик) та Матусевич Вікторією Вадимівною (Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування № 011095/4002/0000269, за умовами якого страховик зобов'язався при настанні страхового випадку відшкодувати страхувальнику нанесений збиток на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.1. договору застрахований транспортний засіб: NISSAN Note, 2011 року випуску, державний номер АА 5592 КХ.

Пунктом 8. договору сторони погодили строк дії договору страхування: з 11.01.2012р. по 11.01.2013р.

26.07.2012р. на вул. Велика кільцева дорога - вул. Янтарна у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю транспортних засобів: ВАЗ, державний номерний знак АМ 9778 АТ, під керуванням власника Шпіня А.М., автомобіля Фольксваген, державний номер АА 4305 НС, під керуванням Трохіна А.А. М.О., а також автомобіля Ніссан, державний номерний знак АА 5592 КХ, під керуванням власника - Матусевич В.В.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 17.08.2012р. у справі № 3/2608/5040/12 (а.с. 27-28) Шпіня А.М. визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу у розмірі 340грн.

Для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Приватним підприємством „Галавтоекспертиза" проведено оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля Ніссан, за результатами якої складено звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 04С/08/12 від 07.08.2012р. (а.с. 37-40), згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 29 982,64грн.

Водночас, відповідно до рахунку № 1029504 від 02.08.2012р. (а.с. 30) вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан, державний номерний знак АА5592КХ склала 29 770,88грн.

27.08.2012р. ПАТ „Страхова компанія „УНІКА" було складено страховий акт № 00096482 від 27.08.2012р. (а.с. 22), за яким вказана дорожньо-транспортна пригода визнана страховим випадком та встановлено суму завданої шкоди, яка підлягає страховому відшкодуванню: 29 001,94грн. (29 770,88грн. - 768,94грн., франшиза за договором добровільного комплексного страхування № 011095/4002/0000269 від 10.01.2012р.).

На виконання договору добровільного комплексного страхування № 011095/4002/0000269 від 10.01.2012р. та страхового акту 00096482 від 27.08.2012р. позивачем страхувальнику, в якості оплати ремонту пошкодженого автомобіля Ніссан, державний номерний знак АА5592КХ, було виплачено страхове відшкодування у розмірі 29 001,94грн.

Судом також встановлено, що цивільно-правову відповідальність Шпіня А.М. (винуватця ДТП) застраховано у відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3751972 діючий на 26.07.2012р.).

10.10.2012р. позивач звернувся до відповідача регресною вимогою (а.с. 56-57), згідно якої просив останнього здійснити відшкодування шкоди у розмірі 29 001,94грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 68), є вимога про стягнення 28 001,94грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України).

Приписи статті 1166 Цивільного кодексу України передбачають загальні підстави деліктної відповідальності за завдану майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди. Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої зазнала потерпіла сторона), причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме, збитками), вина особи, яка вчинила правопорушення.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх володільцям питання про її відшкодування вирішується за принципом вини. Так за правилами ч. 1 ст. 1188 ЦК України, якщо шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоду, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив, що на момент скоєння ДТП водієм автомобіля ВАЗ, державний номерний знак АМ 9778 АТ, був Шпінь А.М., цивільна відповідальність якого була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/2751972 у Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта"; наявність завданої шкоди, яка є наслідком протиправних, винних дій Шпіня А.М., який керував автомобілем ВАЗ, державний номерний знак АМ 9778 АТ на момент скоєння ДТП у розмірі 29 770,88грн., що підтверджується постановою Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 17.08.2012р. у справі № 3/2608/5040/12 (а.с. 27-28), звітом про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 04С/08/12 від 07.08.2012р. (а.с. 37-40), № 1029504 від 02.08.2012р. (а.с. 30); страхове відшкодування у сумі 29 001,94грн. (29 770,88грн., вартість матеріального збитку - 768,94грн., франшиза за договором добровільного комплексного страхування № 011095/4002/0000269 від 10.01.2012р.), виплачено страхувальнику позивачем; відповідач страхове відшкодування позивачу не виплатив, внаслідок чого розмір невідшкодованої позивачу шкоди становить 28 001,94грн. (29 001,94грн. - 1 000грн., франшиза за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3751972).

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 28 001,94грн. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7; код ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „УНІКА" (01103, м. Київ, Печерський р-н., вул. Кіквідзе, буд. 14-В; код ЄДРПОУ 20033533) 28 001 (двадцять вісім тисяч одну гривню) 94 коп. матеріальної шкоди в порядку регресного відшкодування та 1 661 (одну тисячу шістсот шістдесят одну гривню) 17 коп. cудового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 18.03.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко