ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/2395/13 04.03.13
За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоДержавного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд»Простягнення 34 088,58 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судовому засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: Півень Д.О. - дов. № 91/2012/12/05-1 від 05.12.12 р.
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» про стягнення 30 759,81 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 872,61 грн. трьох відсотків річних та 2 456,16 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530359 від 15.10.04 р. та додатками до нього за період з 01.02.12 р. до 01.01.13 р.
Ухвалою суду від 08.02.13 р. було порушено провадження у справі № 910/2395/13 та призначено її розгляд на 04.03.13 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 04.03.13 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити; на виконання вимог ухвали суду від 08.02.13 р. надав документи, які було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання 04.03.13 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 08.02.13 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 12.02.13 р., згідно з яким відповідач отримав 14.02.13 р. ухвалу суду про порушення провадження у даній справі.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (постачальник) та Державним підприємством «Навчально-спортивна база «Атлет» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530359 від 15.10.04 р., відповідно умов постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.
Додатковою угодою від 10.08.11 р. до договору 3 530359 від 15.10.04 р. внесено зміни щодо споживача, яким стало Державне підприємство «Об'єднання спортивно-господарських споруд».
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 2.1 договору № 530359 від 15.10.04 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Згідно з п. 2.2.1 договору № 530359 від 15.10.04 р., постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опаленнята вентиляцію - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до даного договору.
Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Згідно з п. 5.1. договору № 530359 від 15.10.04 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 530359 від 15.10.04 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 5 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.
Додатками № 3 та № 4 до договору № 530359 від 15.10.04 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору № 530359 від 15.10.04 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 1, розрахункова група, тел. 269-88-93, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).
Згідно з п. 2 вищевказаного додатку, абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно з законом України «Про заставу», як засіб гарантії сплати теплової енергії, що споживається.
Пунктом 3 додатку № 4 до договору № 530359 від 15.10.04 р. визначено, що якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, то при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; а у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду - сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.
Відповідно до п. 4 договору № 530359 від 15.10.04 р., абонентам, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 530359 від 15.10.04 р. на загальну суму 66 120,67 грн., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 29 730,63 грн., у зв'язку з чим станом на 01.01.13 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 30 759,81 грн.
За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» про стягнення 30 759,81 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 872,61 грн. трьох відсотків річних та 2 456,16 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 530359 від 15.10.04 р. та додатками до нього за період з 01.02.12 р. до 01.01.13 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 530359 від 15.10.04 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив неповністю.
Відповідно до наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд» за період з лютого 2012 р. до січня 2013 р., у відповідача існує заборгованість за договором № 530359 від 15.10.04 р. за період з 01.02.12 р. до 01.01.13 р. у розмірі 30 759.81 грн.
Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 30 759,81 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд» суми основного боргу за договором № 530359 від 15.10.04 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 30 759,81 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 872,61 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 530359 від 15.10.04 р. за період з лютого 2012 р. до грудня 2012 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 530359 від 15.10.04 р. станом на 01.01.13 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню 872,61 грн. трьох відсотків річних за період з лютого 2012 р. до грудня 2012 р.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2 456,16 грн. пені за період з лютого 2012 р. до липня 2012 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 530359 від 15.10.04 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.
Відповідно до пункту 7 додатка № 4 до договору № 530359 від 15.10.04 р., абоненту на суму боргу на початок розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки матеріалами справи підтверджується неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, то за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд» 2 456,16 грн. пені за період з лютого 2012 р. до липня 2012 р., у зв'язку з неналежним виконанням ним грошового зобов'язання за договором № 530359 від 15.10.04 р та додатками до нього.
Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ДП «Об'єднання спортивно-господарських споруд» підлягає задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Об'єднання спортивно-господарських споруд» (01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 42, код ЄДРПОУ 37102382) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 30 759 (тридцять тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 81 коп. основного боргу, 872 (вісімсот сімдесят дві) грн. 61 коп. трьох відсотків річних, 2 456 (дві тисячі чотириста п'ятдесят шість) грн. 16 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 11.03.2013 р.
Суддя Гавриловська І.О.
Судове рішення № 29986216, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/2395/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: