Ухвала суду № 29986141, 14.03.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

УХВАЛА

14 березня 2013 року Справа № 6/258.

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали скарги Приватного підприємства "ОСТ" від 06.02.2013 на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції у справі за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Лисичанського відділення № 2867, м. Лисичанськ Луганської області

до 1-го відповідача Приватного підприємства "Геліс", м. Лисичанськ Луганської області

до 2-го відповідача Приватного підприємства "Ост", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 1 156 108 грн. 26 коп.

орган виконання судових рішень - Відділ державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції, м. Лисичанськ Луганської області

при секретарі судового засідання Лисенко В.П.

за участю представників сторін:

від позивача - Суткова Р.А., дов. № 729 від 08.06.2012;

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - директор Селиванова Н.В., паспорт серії ЕК № 849675, виданий 09.06.1998.,

- адвокат Овчаренко О.В., згідно договору від 21.09.2012.

від органу виконання судових рішень - не прибув;

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Приватне підприємство "ОСТ" 08.02.2013 звернулось до господарського суду зі скаргою від 06.02.2013 (т. 3 арк. справи 45-67, 81-83) на бездіяльність органу державної виконавчої служби, за якою просить:

- визнати бездіяльність ВДВС Лисичанського міського управління юстиції у особі головного державного виконавця ВДВС Лисичанського МУЮ Якимової Світлани Михайлівни щодо складення акту державного виконавця від 13.12.2012 не правомірною;

- скасувати акт державного виконавця від 13.12.2012;

- зобов'язати ВДВС Лисичанського міського управління юстиції повторно провести перевірку заставного (рухомого) майна (ПММ) ПП "ОСТ" за участю та у присутності уповноважених представників ПП "ОСТ" за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, та складання нового акту;

- визнати дії ВДВС Лисичанського міського управління юстиції у особі головного державного виконавця ВДВС Лисичанського МУЮ Якимової Світлани Михайлівни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 13.12.2012 року у ВП № 24005906 не правомірними;

- скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 13.12.2012 року у ВП № 24005906, винесеної головним державним виконавцем ВДВС Лисичанського МУЮ Якимовою Світланою Михайлівною;

- зобов'язати ВДВС Лисичанського міського управління юстиції примусово виконати судовий наказ господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2012 року в рамках виконавчого провадження № 24005906.

Відповідно до ст. 121- 2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Тобто, в даному випадку суд розглядає скаргу за умови відсутності представників 1-го відповідача та ВДВС Лисичанського міського управління юстиції, які були належним чином повідомлені про дату та час слухання справи та надали відповідні пояснення з приводу поданої скарги.

Позивач надав до суду заперечення на скаргу від 24.01.2013 (т.3 арк. справи 1-2) та відзив від 14.03.2013 (т. 3 арк. справи 115-119), за якими проти скарги заперечує та, зокрема, зазначає наступне.

29.11.2010 господарським судом Луганської області прийнято рішення про стягнення заборгованості з ПП "Геліс" в розмірі 1 182 479,57 грн. (з них за Договором відновлюваної кредитної лінії - 1 063 442,79 грн; за Договором овердрафту - 119 036,78 грн.) грн. шляхом звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно (стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно за договорами застави та договором іпотеки, укладеними з ПП Геліс" та ПП "ОСТ" - майновим поручителем за зобов'язаннями ПП "Гєліс"). Рішення набрало чинності 17 грудня 2010 року.

На підставі рішення господарського суду Луганської області від 29.11.2010 року по справі №6/258 видано наказ від 17 грудня 2010 року про примусове виконання рішення. 18.01.2011 року даний наказ пред'явлений стягувачем до ВДВС Лисичанського МУЮ для подальшого виконання.

20.01.2011 року державним виконавцем ВВВС Лисичанського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження N°24005906. та надано ПП Геліс" (боржнику) строк для добровільного виконання.

Приватним підприємством Теліс" рішення у семиденний термін (до початку примусового виконання рішення) не виконано.

В межах виконання наказу господарського суду №6/258 від 17.12.2010 року, виходом державного виконавця за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, - встановлено, що бухгалтерія ПП "ОСТ" зачинена, керівник відсутній, перевірити наявність рухомого майна згідно наказу неможливо, про що складено акт державного виконавця від 12.12.2012 року у присутності працівників стягувача.

ПП "Геліс" та ПП "ОСТ" (майновим поручителем за зобов'язаннями ПП «Геліс") не було запропоновано зручного для них часу для провадження виконавчих дій.

В межах виконання наказу господарського суду №6/258 від 17.12.2010, виходом державного виконавця за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, - встановлено, що рухоме майно, а саме: запасні частини для ремонту залізничного транспорту, паливно-мастильні матеріали, - на території підприємства відсутні, про що складено акт державного виконавця від 13.12.202.

07.12.2012 державним виконавцем запропоновано керівнику AT «Державний ощадний банк України», на підставі частини 6 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» залишити за собою нереалізоване майно, на яке надано відповідь, що AT «Державний ощадний банк України» не має наміру придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Оскільки стягував відмовився залишити нереалізоване майно, державним виконавцем було винесено постанову від 13.12.2012 про повернення виконавчого документу стягувану і такі дії державного виконавця є правомірними.

ВДВС Лисичанського МУЮ за запереченнями на скаргу від 19.02.2013 № 2072 (т.3 арк. справи 84-95) з доводами 2-го відповідача не погодився та просить у задоволенні вимог ПП "ОСТ" відмовити, провадження у справі закрити. В обґрунтування своїх доводів ВДВС Лисичанського МУЮ зазначає, що державним виконавцем вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та чинного законодавства порушено не було.

Так, 20.01.2011 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010 та відкрито виконавче провадження № 24005906.

10.02.2011 державним виконавцем проведено опис (арештованого нерухомого майна боржника, а саме: комплексу будівель та споруд за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, та передано на відповідальне зберігання керівнику ПП «Ост» Селівановій Н.В.

01.03.2011 керівнику ВАТ «Державний ощадний банк України», на підставі статті 42 Закону України „Про виконавче провадження", запропоновано з метою забезпечення провадження виконавчих дій надати згоду на авансування витрат пов'язаних з проведенням експертної оцінки арештованого та описаного майна боржника.

17.06.2011 до відділу надійшов лист від керівнику ВАТ «Державний ощадний банк України» щодо згоди на авансування витрат пов'язаних з проведенням експертної оцінки арештованого та описаного майна.

22.06.2011 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Для проведення експертної оцінки залучено ТОВ агентство по нерухомості «Дісконт». Постанову про призначення експерта травлено до ТОВ «Дісконт» для виконання, та сторонам виконавчого провадження для відома.

На підставі статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», 11.07.2011 запропоновано стягувачу ВАТ «Державний ощадний банк України» з метою забезпечення провадження виконавчих дій внести на депозитний рахунок відділу ДВС Лисичанського МУЮ авансовий внесок згідно калькуляції ТОВ агентство по нерухомості «Дісконт» для здійснення витрат пов'язаних з проведенням експертної оцінки описаного та арештованого майна боржника.

30.08.2011 сторонам виконавчого провадження направлено копію Звіту про оцінку майна ПП «Ост». Згідно Звіту вартість майна становить 2 733 560,00 грн.

В рамках виконавчого провадження №24005906 було проведено наступні і прилюдні торги з реалізації комплексу будівель та споруд за адресою: м. Лисичанськ, і вул. Московська 63, який належить ПП "ОСТ", а саме:

- 21.02.2012 року - прилюдні торги, стартова ціна - 1 560 863,00 грн. (згідно звіту ТОВ Агентства по нерухомості "ДІСКОНТ" від 31.07.2011 року); торги не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Оцінка майна, проведена ТОВ Агентством по нерухомості "ДІСКОНТ" втратила актуальність (згідно п. 5 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання).

- 21.09.2012 року - прилюдні торги, стартова ціна - 2 032 000,00 грн. (згідно звіту ПП Експертно-аналітичний центр "Рейтинг" від 28.05.2012 року); торги не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

- 31.10.2012 року - прилюдні торги, стартова ціна - 1 930 400,00 грн. (згідно звіту ПП Експертно-аналітичний центр "Рейтинг" від 28.05.2012 року; з урахуванням проведеної державним виконавцем переоцінки майна на 5,00 %); торги не відбулись у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про іпотеку" 13.12.2012 року стягувачем, як іпотекодержателем, надано лист до ВДВС Лисичанського МУЮ про відсутність наміру придбати Предмет Іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

Оскільки тричі прилюдні торги по реалізації арештованого майна не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців, нерухоме майно не продано і знято з реалізації. Також орган виконання судових рішень зазначає, що 13.12.2012 виходом державного виконавця за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, встановлено, що рухоме майно, а саме: запасні частини для ремонту залізничного транспорту; паливно-мастильні матеріали, на території підприємства відсутні. За результатами виходу на місце були складені відповідні акти, які відділ вважає правомірними.

В той же час, згідно постанови державного виконавця від 25.12.2012 за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження № ВП 35814449 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 17.12.2010 № 6/258.

1-й відповідач - Приватне підприємство «Геліс» за відзивом від 24.01.2013 (т. 3 арк. справи 31-32) скаргу 2-го відповідача підтримав в повному обсязі та зазначив наступне.

В межах виконавчого провадження з виконання наказу суду № 6/258 від 17.12.2010 було арештоване майно скаржника , розташоване за адресою - м. Лисичанськ, вул. Московская, 63, двічі проводилась оцінка заставного майна та тричі не відбулися прилюдні торги.

Державним виконавцем було запропоновано стягувану залишити нереалізоване майно, на що банк відповів відмовою.

1-й відповідач дізнався від представника 2-го відповідача про те, що 13.12.2012 державним виконавцем складено акт, за яким зафіксовано факт відсутності відповідного майна за належною адресою. Вказаний акт 1-й відповідач не отримував. Вказане в акті майно не може бути відсутнє за адресою - м. Лисичанськ, вул. Московская, 63 оскільки на вказаній території є спеціальні резервуари для збереження паливно-мастильних матеріалів. В акті не зазначено, чи оглядалися резервуари, чи перевірялась їх змістовність та інші обставини також не перевірялись.

Постанова від 13.12.2012 про повернення виконавчого документу сягувачу державним виконавцем винесена неправомірно в порушення ст. ст. 1, 4, 6, 11, 62 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, відкриття нового виконавчого провадження ВП № 35814459 за наказом суду № 6/258 є неправомірним.

В обґрунтування вимог за скаргою 2-й відповідач посилається на наступне.

В провадженні ДВС знаходиться виконавче провадження серії ВП № 24005906, щодо примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010.

В рамках вказаного виконавчого провадження державною виконавчою службою було проведено арешт майна боржника - ПП «Ост», а саме комплекс будівель та споруд за адресою - м. Лисичанськ, вул. Московська,63.

Також в рамках вказаного провадження двічі проводилася оцінка майна. На цей час з вищевказаним заставним майном державною виконавчою службою не було проведено ніяких дій та рішення суду не виконано.

13.12.2012 державним виконавцем було складено акт за участю представника стягувача та сторонніх осіб яким зафіксовано факт відсутності заставного майна - запчастин для ремонту залізничного транспорту та паливно-мастильних матеріалів за адресою м- Лисичанськ, вул.. Московская, 63. Вказаний акт складався без участі представників 2-го відповідача та його про це повідомлено не було.

На думку заявника вказаний акт був складений з порушеннями ст. ст. 1, 4, 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» та викладені в ньому обставини не відповідають дійсним фактам та акт від 13.12.2012 став підставою для повернення виконавчого документу стягувачу, що є неправомірним.

Акт від 13.12.2012 був складений за відсутністю представника відповідача та містить дані які не відповідають фактичним обставинам.

Так, вказаний акт став підставою для повернення виконавчого документу стягувану, оскільки вказаний акт зафіксував відсутність у відповідача рухомого майна, яке може бути реалізоване в рахунок погашення заборгованості, стягнутої за рішенням суду. 2-й відповідач вважає, що належним доказом наявності у нього паливно-мастильних матеріалів є бухгалтерська довідка та

Також заявником зазначено, що виконавчий документ не підлягав поверненню стягувачу без виконання, а ВДВС Лисичанського МУЮ не мала права приймати постанову по повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки заставне майно (паливно - мастильні матеріали) у ПП „ОСТ" є у наявності, що, в свою чергу, виключає законні підстави повернення виконавчого документу (судового наказу № 6/258) до вирішення питання та вчинення законних дій відносно іншого наявного у ПП „ОСТ" майна (паливно - мастильних матеріалів).

Заявник вважає, що при складенні спірного акту та поверненні виконавчого документа стягувану були порушенні права ПП «Ост» та дії державного виконавця суперечать нормам ст. ст. 1, 4, 6, 11, 31 Закону України «Про виконавче провадження», пункти 3.12, 4.4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту № 512/5 від 02.04.2012

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін та учасників процесу у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Відповідно до ст. 17 зазначеного закону виконанню підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних та господарських справах.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.11.2010 у даній справі позов задоволено повністю та на користь позивача

- стягнуто з Приватного підприємства "Геліс", заборгованість за Договором відновлюваної кредитної лінії № 14 від 26.07.2007 року за кредитом в сумі 849 998 грн. 84 коп.; заборгованість за простроченими відсотками в сумі 49 031 грн. 31 коп.; пеню за простроченими відсотками в сумі 7 584 грн. 96 коп.; пеню за прострочку основного боргу в сумі 156 827 грн. 68 коп.; заборгованість за Договором овердрафту № 29 від 17.06.2009 року, за кредитом в сумі 100 791 грн. 94 коп., пеня за простроченими відсотками в сумі 519 грн. 43 коп.; пеня за прострочку основного боргу в сумі 17 725 грн. 41 коп., шляхом звернення стягнення на:

- рухоме майно - запасні частини для ремонту залізничного транспорту, які належать Приватному підприємству "Геліс"на підставі видаткових накладних № 39 від 02.03.2009 року, № 9 від 05.01.2009 року, № 25 від 02.02.2009 року, № РН-000047 від 16.03.2009 року, № РН-000050 від 23.03.2009 року, № РН-000031 від 24.02.2009 року, № РН-000017 від 30.01.2009 року, за договором застави майна від 17 червня 2009 року зареєстрованим в реєстрі за № 1867, укладеним між ВАТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "Геліс".

- нерухоме майно, а саме комплекс будівель та споруд цеха, який знаходиться за

адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Московська, буд.63, та належить Приватному підприємству "ОСТ"(м. Лисичанськ Луганської області, вул. Московська, 63, код 30691412). на підставі свідоцтва про право власності виданого Управлінням власності Лисичанської міської ради 19.08.2004 року за № 516, зареєстрованого в Лисичанському комунальному підприємстві бюро технічної інвентаризації 21 серпня 2004 року за реєстром № 280, за договором іпотеки нерухомого майна від 26 липня 2007 року зареєстрованого в реєстрі за № 3766, укладеним між ВАТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "ОСТ"(майновим поручителем за зобов'язанням ПП "Геліс"за Договором відновлюваної кредитної лінії № 14 від 26.07.2007 року);

- рухоме майно - паливно-мастильні матеріали, які належать Приватному підприємству "ОСТ"на підставі видаткових накладних № РН-0000063 від 30.04.2009 року, № РН-0000062 від 30.04.2009 року, № РН-000061 від 29.04.2009 року, № РН-0000060 від 24.04.209 року, № РН-0000059 від 27.04.2009 року, № РН-0000058 від 24.04.2009 року, № РН-0000057 від 23.04.2009 року, № РН-0000056 від 21.04.2009 року, № РН-0000055 від 21.04.2009 року, № РН-0000054 від 21.04.2009 року, № РН-0000053 від 14.04.2009 року, № РН-0000052 від 10.04.2009 року, № РН- 0000051 від 08.04.2009 року, № РН-0000050 від 07.04.2009 року, № РН-0000049 від 06.04.2009 року, № РН-0000048 від 03.04.2009 року, № РН-0000047 від 01.04.2009 року, за договором застави майна від 17 червня 2009 року зареєстрованим в реєстрі за № 1866, укладеним між ВАТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "ОСТ"(майновим поручителем за зобов'язанням ПП "Геліс" за Договором овердрафту № 29 від 17.06.2009 року).

На виконання вказаного рішення позивачу був виданий наказ № 6/258 від 17.12.2010.

Із матеріалів справи вбачається, що за заявою стягувача 20.01.2011 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010.

10.02.2011 державним виконавцем проведено опис арештованого нерухомого майна боржника, а саме: комплексу будівель та споруд за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, та передано на відповідальне зберігання керівнику ПП «Ост» Селівановій Н.В.

01.03.2011 керівнику ВАТ «Державний ощадний банк України», на підставі статті 42 Закону України „Про виконавче провадження", запропоновано з метою забезпечення провадження виконавчих дій надати згоду на авансування витрат пов'язаних з проведенням експертної оцінки арештованого та описаного майна боржника.

17.06.2011 до відділу надійшов лист від ВАТ «Державний ощадний банк України» щодо згоди на авансування витрат пов'язаних з проведенням експертної оцінки арештованого та описаного майна.

Реалізація майна, на яке звернено стягнення, здійснюється відповідно до вимог статті 62 Закону.

Так, відповідно до частин 1, 3, 4, 5, 6, 7 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

22.06.2011 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Для проведення експертної оцінки залучено ТОВ агентство по нерухомості «Дісконт». Згідно звіту вартість майна становить 2 733 560,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна.

Стягувач ВАТ «Ощадбанк» не погодившись з результатами оцінки, відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» попросив призначити рецензування звіту про оцінку майна.

23.09.2011 державним виконавцем винесено постанову про рецензування звіту про оцінку майна. Після виправлення недоліків ТОВ «Дісконт» у Звіті, вартість майна склала 1 560 863, 00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» нерухоме майно реалізується виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

08.12.2011 державним виконавцем направлено заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна до Головного управління юстиції Луганської області.

Прилюдні торги по реалізації арештованого майна призначені на 21.02.2012 торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

07.03.2012 від торгівельної організації Філія № 13 ПП «Нива-ВШ» надійшов лист, в якому зазначено що експертна оцінка майна, яке підлягає реалізації, втратила актуальність 31.01.2012 та не вважається чинною відповідно до пункту 5 статті 58 кону України «Про виконавче провадження».

20.04.2012 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Для проведення експертної оцінки залучено ПП «Експертно-аналітичний центр «Рейтинг». Постанову про призначення експерта направлено до ПП «Експертно-аналітичний центр «Рейтинг» для виконання, та сторонам виконавчого провадження для відома.

01.06.2012 сторонам виконавчого провадження направлено копію Звіту про оцінку майна ПП «Ост». Згідно Звіту вартість майна становить 2 032 000,00 грн.

Боржник ПП «Ост» не погодившись з результатами оцінки, відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» попросив призначити рецензування звіту про оцінку майна.

За результатами рецензування зроблений висновок, що Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів оцінки майна. Незначні недоліки не вплинули на достовірність оцінки майна.

01.07.2012 повторно сторонам виконавчого провадження направлено копію Звіту про оцінку майна ПП «Ост» та рецензії на Звіт. Згідно Звіту вартість майна становить 2 032 000,00 грн.

17.07.2012 державним виконавцем направлено заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна до Головного управління юстиції Луганської області.

Прилюдні торги по реалізації арештованого майна призначені на 21.09.2012. Торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Державним виконавцем винесено Акт переоцінки нерухомого майна на 5%. Ціна майна з урахуванням переоцінки стала 1 930 400,00 грн.

Повторно прилюдні торги по реалізації арештованого майна призначені на 31.10.2012. Торги не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців.

Оскільки тричі торги не відбулися та нерухоме майно не продано, вищезазначене майно знято з реалізації; про що торгівельною організацією складено Акт приймання передачі наданих послуг.

07.12.2012 державним виконавцем запропоновано керівнику AT «Державний ощадний банк України», на підставі частини 6 статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» залишити за собою нереалізоване майно, на яке надано відповідь, що AT «Державний ощадний банк України» не має наміру придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

12.12.2012 виходом державного виконавця за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63 встановлено, що бухгалтерія ПП «Ост» зачинена, керівник відсутній, перевірити наявність рухомого майна згідно наказу неможливо, про що складено відповідний акт державного виконавця.

13.12.2012 виходом державного виконавця за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, 63, встановлено, що рухомого майна, а саме: запасних частин для ремонту залізничного транспорту; паливно-мастильних матеріалів на території підприємства відсутнє.

Про це складено акт від 13.12.2012, за яким зазначено, що «виходом державного виконавця за адресою - м. Лисичанськ, вул. Московская, 63 встановлено: що рухоме майно, а саме - запасні частини для ремонту залізничного транспорту, паливно-мастильних матеріали на території підприємства відсутнє» Вказаний акт був підписаний державним виконавцем, представником стягувача та 2-мя понятими.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту № 512/5 від 02.04.2012 зазначено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 1.5.2 Інструкції акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події:

а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт;

б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції;

в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються);

г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта;

ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Як свідчить текст спірного акту від 13.12.2012, в даному випадку було зафіксовано лише факт відсутності заставного майна за відповідною адресою. При цьому, акт було підписано представником стягувача та понятими.

Так, відповідно до п. 4.4.5. Інструкції у разі відсутності боржника виконання рішення може бути проведено без його участі за участю стягувача або його представника та двох понятих.

З матеріалів справи, рішення суду та інших вбачається, що судом було звернуто стягнення на майно боржника - 2-го відповідача , а саме товари в обороті (паливно-мастильні матеріали) та за актом державного виконавця було зафіксовано факт відсутності саме вказаного майна, на яке було звернуто стягнення за рішенням суду в рамках справи № 6/258.

Як свідчать матеріали справи та сама скарга, внаслідок складання акту державного виконавця від 13.12.2012 будь-які негативні наслідки для 2-го відповідача не наступили, а доводи останнього щодо того, що акт став підставою для повернення виконавчого документу стягувачу є особистою думкою боржника, не підтверджені належними доказами та суперечать фактичним обставинам справи.

Заявник в скарзі просить визнати бездіяльність ДВС щодо складення акту державного виконавця від 13.12.2012 не правомірною, але вказані вимоги є неправомірними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В даному випадку, як свідчить текст скарги, представник 2-го відповідача був ознайомлений із спірним актом 14.12.2012, тим самим був обізнаний про проведені дії.

Згідно норм ст. 121-2 ГПК України до суду може бути оскаржено дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби

Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.12 зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити

певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

В даному випадку 2-й відповідач просить скасувати акт державного виконавця від 13.12.2012, що є самостійною дією суду, яка не може бути здійснена в рамках розгляду скарги, у зв'язку з чим зазначені вимоги є неправомірними.

2-й відповідач за скаргою просить визнати дії ВДВС Лисичанського міського управління юстиції щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 13.12.2012 року у ВП № 24005906 не правомірними та скасувати вказану постанову.

Так, 13.12.2012 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, за якою державний виконавець з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» зазначив, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення. Внаслідок відмови стягувача, державний виконавець повернув виконавчий документ - наказ господарського суду Луганської області № 6/258 від 17.12.2010 банку. При цьому, в постанові було зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 13.12.2013.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.

Згідно частин 3,4,5 зазначеної статті в разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

В даному випадку, як було вказано вище, виконавчий документ був повернутий саме стягувачу і саме в результаті незгоди останнього залишити за собою майно боржника, яке не було реалізовано під час виконання рішення суді, також стягвач не оспорив дій державного виконавця. При цьому, в постанові від 13.12.2012 відсутні посилання на акт державного виконавця від 13.12.2012. Тобто, в даному випадку посилання заявника на неправомірність дій державного виконавця при винесенні постанови про повернення наказу суду від 13.12.2012 є неправомірними, та не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим судом відхиляються. При цьому вимоги за скаргою щодо скасування спірної постанови також судом відхиляються, виходячи з підстав, що наведені вище.

Щодо вимог про зобов'язання державної виконавчої служби примусового виконати наказ суду від 6/258 від 17.12.2012 в рамках виконавчого провадження № 24005906 слід зазначити наступне.

Згідно п. 3.1. Інструкції примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 17 Закону. Підставою для вжиття заходів примусового виконання рішень є виконавчий документ, який пред'явлений до виконання в установленому Законом порядку.

Як було вказано вище, згідно постанови державного виконавця від 13.12.2012 наказ суду № 6/258 від 17.12.2012 був повернутий стягувачу. Тобто, в виконавчому провадженні фактично відсутній виконавчий документ, який потрібно виконувати в примусовому порядку.

За таких обставин, вимоги заявника за скаргою є неправомірними.

В той же час, слід зазначити, що відповідно до постанови державного виконавця від 25.12.2012 за заявою стягувача було відкрито виконавче провадження № ВП 35814449 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 17.12.2010 № 6/258. При цьому боржнику було надано можливість виконати рішення суду в добровільному порядку.

За таких обставин, скаргу Приватного підприємства «Ост» від 06.02.2013 (з урахуванням уточнень від 21.02.2013) на бездіяльність органу державної виконавчої служби слід відхилити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Скаргу Приватного підприємства «Ост» від 06.02.2013 на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції, відхилити в повному обсязі.

Суддя Т.А. Василенко