Постанова № 29985078, 11.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2013 року 08:20 год. № 826/2064/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службидо Фізичної особи підприємця ОСОБА_1простягнення податкової заборгованості

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість у розмірі 281 639,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 281 639,68, яка виникла у зв'язку з допущенням відповідачем порушень податкового законодавства і яка на день звернення до суду відповідачем не сплачена. Заходи по погашенню податкового боргу щодо боржника вичерпані і не призвели до погашення боргу, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом

Судом встановлено, що згідно зі статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана адміністративна справа за предметом позову може бути розглянута у порядку скороченого провадження.

Керуючись вищевикладеним, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2013 року відкрито скорочене провадження в даній адміністративній справі, а відповідачу запропоновано, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Станом на 11.03.2013 року заперечень проти позову або заяви про визнання позовних вимог до суду не надходило, хоча ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2013 року відповідачем отримано, відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва 24.02.2011 року складено Акт № 381/17-НОМЕР_5 про результати позапланової виїзної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів відповідача за період з 06.05.2010 року по 31.12.2010 року яким встановлено, що відповідач не вів облік товарних запасів за місцем їх реалізації, неналежно вів облік доходів та витрат, а також сума нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відповідачем до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва не подавалась, що є порушенням п. 12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 4 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» в результаті чого 18.03.2011 року позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001071740, яким донараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 1 360,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 року № 0001051740, яким донараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 40 459,82 грн., податкове повідомлення рішення від 08.03.2011 № 0001081740, яким донараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 239 210,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 року № 0001061740, яким донараховано суму грошового зобов'язання в розмірі 700,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до облікових карток платника податків, податкових повідомлень-рішень, відповідач на день звернення до суду має податкову заборгованість перед бюджетом по сплаті податків на загальну суму 281 639,68 грн. (1 360,00 грн. (ППР № 0001071740) + 700,00 грн. ППР №0001061740) + 239 210,00 грн. (ППР №0001081740) + 40 459,82 грн. (ППР №0001051740) - 90,14 грн. (переплата)).

Сума податкового боргу була оскаржена відповідачем в судовому порядку, проте Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2011 року у справі № 2а-10726/11/2670 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 №2а-10726/11/2670 апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.08.2011 року залишено без змін.

Відповідачем сума податкового боргу не була погашена, у зв'язку з чим позивачем на вимогу положення п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надіслано відповідачу податкову вимогу № 4437 від 22.08.2011 року, № 2800 від 07.11.2012 року.

Згідно п. 14.1.175. Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що податкова заборгованість до державного бюджету у сумі 281 639,68 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості на загальну суму 281 639,68 грн. (двісті вісімдесят одну тисячу шістсот тридцять дев'ять грн. шістдесят вісім коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими частиною восьмою статті 183-2, статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко