Постанова № 29984914, 18.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2013 року № 813/1731/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря судового засідання Козак Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пустомитівському районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області звернулось у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пустомитівському районі Львівської області у якому просить зобов'язати включити для відшкодування до акту звірки за січень 2010 року суми пенсії громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 279,45 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що заявлені до відповідача вимоги про відшкодування заборгованості по регресних вимогах за січень 2010 року на суму 279,45 грн. на підставі п.п. «г», «д» п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» залишені без задоволення з тих підстав, що нещасний випадок (професійне захворювання, втрата годувальника) стався поза межами України, а саме на території країн СНД.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 року провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пустомитівському районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій закрито.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 р. скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 11.05.2010 р. та справу направлено до Львівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою від 05.03.2013 року продовжено розгляд справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пустомитівському районі Львівської області про зобов'язання до вчинення дій.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання у якому позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов повністю, розглядати справу без його участі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, письмових заперечень суду не надав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до вимог частини 1 статті 41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одержують пенсію внаслідок трудового каліцтва з коштів Пенсійного фонду, та за січень 2010 року їм виплачено пенсії на загальну суму 279,45 грн.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Пустомитівському районі Львівської області не прийнято до заліку виплачені громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Пенсійним фондом суми 279,45 грн. пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва за січень 2010 р., що підтверджується актом щомісячної звірки по особових справах потерпілих/пенсіонерів за вказаний період.

При прийнятті постанови суд виходить з наступного.

Страхові виплати громадянам, трудове каліцтво (професійне захворювання, смерть) яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, здійснюється за нормами статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення», підписаної 13.03.1992 року (далі - Угода). Відповідно до преамбули даної Угоди, держави-учасниці СНД мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їх (держав-учасниць) території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР та реалізують це право на території держав-учасниць СНД.

Статтею 1 зазначеної Угоди встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави у якій вони проживають.

Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення несе держава, яка здійснює пенсійне забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено взаємними угодами.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Статті 21 та 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» № 1105-ХІУ передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідно до пункту 16 статті 34 даного Закону виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, тобто відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до частини 2 пункту 5 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Таким чином Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зобов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду виплачені суми, так як це передбачено частиною 2 пункту 5 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання».

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №55-4/4 від 04.03.2003 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. №376/7697 «Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідно до пунктів 3, 4 якого відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду. Пенсійний фонд та Фонд соціального страхування від нещасних випадків до 30 числа місяця, наступного за звітним, складають у двох примірниках акт про проведене відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: 1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону.

Зазначені норми права застосовуються виходячи з того, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є страховиком, який має виплачувати відповідні суми, а в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України -відшкодувати останньому витрати. При цьому в разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися спори про стягнення витрат, а не вимоги про зобов'язання підписати ці акти.

Таким чином, у випадку відсутності згоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, у судовому порядку мають вирішуватися вимоги про стягнення, тоді як пред'явлення вимог про спонукання до вчинення дій шляхом включення сум у акти звірки в судовому порядку не повинні здійснюватися, оскільки правило підписання актів звірки розрахунків стосується випадків, коли спір відсутній.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, не ґрунтуються на законі, тому в задоволені позову слід відмовити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сторін не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Журомська М.В.