Рішення № 29984693, 22.01.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Провадження № 22ц/775/888/2013 Головуючий у 1 інстанції Дрюк П.М.

Категорія 48 Доповідач Соломаха Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Новосядлої В.М.

суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.

при секретарі Бордюзі Л.О.

за участю:

відповідача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (третя особа - ОСОБА_4) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 12 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

19 листопада 2012 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Зазначала, що з 1992 року по 1994 рік перебувала у шлюбних відносинах з відповідачем. Вони мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в теперішній час проживає з нею та знаходиться на її повному утриманні.

Посилаючись на те, що з 01 жовтня 2012 року дочка ОСОБА_2 є студенткою економічного факультету Бердянського університету менеджменту і бізнесу, навчається на платній основі, строк закінчення навчання - 26 липня 2015 року, будь-яких доходів не має та потребує матеріальної допомоги, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісяця до закінчення навчання (а.с. 1-2).

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 12 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 19 листопада 2012 року до закінчення її навчання в Бердянському університеті менеджменту і бізнесу, але не більш, як до досягнення нею 23 річного віку (а.с.31-33).

З таким судовим рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1 В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що судом першої інстанції фактично визнано, що з урахуванням його майнового стану він не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки у зв'язку із її навчанням, оскільки разом з ним проживає дружина ОСОБА_5, дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітня дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. На теперішній час не він, ні його дружина в зв'язку з відсутністю роботи не працюють. Крім того, на його утриманні перебуває хвора мати ОСОБА_8, яка потребує лікування. Упродовж тривалого часу він та його родина знаходяться в скрутному матеріальному стані, що змусило його позичати гроші у рідних та знайомих. Проте суд виніс рішення, згідно якого він може надавати ОСОБА_2 матеріальну допомогу.

Вважає, що ОСОБА_3, яка фактично на протязі останніх десяти років мешкає та працює в м. Москва Російської Федерації, відповідно до ст. 199 СК України не має права звернення до суду з позовом про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, оскільки проживає окремо від дочки ОСОБА_2, яка з 2009 року мешкає в м. Донецьку.

Крім того, дочка ОСОБА_2 має повну цивільну дієздатність, може сама одержувати аліменти та розпоряджатися ними, проте дочка самостійних вимог щодо предмету позову не заявляла, а ОСОБА_3 просить стягнути аліменти на її користь, що не узгоджується з положеннями ст. 199 СК України (а.с. 35-37).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Третя особа ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена 17 січня 2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення їй поштового відправлення (форма № 119) (а.с. 68). Позивач причини неявки у судове засідання суду не повідомила і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що вона не з'явилася без поважних причин.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:

З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджується свідоцтвом про її народження (а.с. 3). Позивач є її матір'ю (а.с. 3).

Згідно довідки Бердянського університету менеджменту і бізнесу від 13 листопада 2012 року за № 787 ОСОБА_2 навчається на 3 курсі економічного факультету заочної форми навчання, строк закінчення навчання не зазначено (а.с. 4).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що повнолітня дочка ОСОБА_2, яка продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, а відповідач може її надавати в розмірі 500 грн. щомісяця.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст. 199 Сімейного кодексу України (далі СК України).

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно частини 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 11.12.2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Згідно довідки, яка видана виконавчим комітетом Старомайорської сільської ради № 413/09-17 без дати, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає та зареєстрована за адресою:АДРЕСА_1 разом з позивачем ОСОБА_3 (а.с. 27).

Відомості щодо місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 підтверджуються її паспортом НОМЕР_1, в якому є відмітка про її реєстрацію за зазначеним місцем проживання 26 червня 2012 року (а.с. 61-63).

Доказів, які б спростовували зазначене місце проживання позивача та її дочки ОСОБА_2, доказів, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають інше зареєстроване місце проживання, відповідачем суду не надано, а тому доводи його апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мешкають окремо та ОСОБА_3 не має права на звернення до суду з цим позовом, є необгрунтованими.

Проте стягуючи аліменти у зв'язку із продовженням навчання ОСОБА_2 на користь її матері ОСОБА_3, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст. 199 СК України та роз'яснень, які викладені в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі заявлення позову одним із батьків аліменти на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися, стягуються саме на користь повнолітніх дочки, сина, а не на користь батьків, про що обґрунтовано зазначає відповідач в апеляційній скарзі.

Зазначене порушення судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 і ухвалення нового рішення.

Вирішуючи питання про ухвалення нового рішення, апеляційний суд виходить з того, що залучена до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2 позовні вимоги своєї матері ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання у зв'язку із продовженням її навчання підтримала.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З матеріалів справи встановлено, що дочка відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року досягла повноліття, проте не досягла віку 23 років.

Згідно довідки Бердянського університету менеджменту і бізнесу від 13 листопада 2012 року за № 787 ОСОБА_2 є студенткою 3 курсу економічного факультету заочної форми навчання (а.с. 4). Навчальним закладом 06 вересня 2012 року їй видано студентський квиток, який дійсний до 01 грудня 2014 року (а.с. 64). Інших доказів щодо строку навчання ОСОБА_2 суду не надано.

Трудовою книжкою ОСОБА_2, оригінал якої був досліджений судом апеляційної інстанції, підтверджується, що в теперішній час вона не працює. В трудовій книжці є лише запис про зарахування її у число студентів денного відділення Донецького державного коледжу харчової технології і торгівлі з 01 вересня 2009 року згідно наказу № 211 від 21 серпня 2009 року та відрахування з числа студентів денного відділення 31 травня 2012 року згідно наказу № 174 від 31 травня 2012 року (а.с. 26).

Згідно пояснень ОСОБА_2 в теперішній час вона перебуває на утриманні матері ОСОБА_3

Враховуючи, що дочка відповідача ОСОБА_2 в теперішній час у зв'язку із навчанням не працює, власних доходів для забезпечення своєї життєдіяльності та навчання не має, вона у зв'язку з продовженням навчання потребує матеріальної допомоги.

Згідно наданої відповідачем трудової книжки, оригінал якої був досліджений судом апеляційної інстанції, він не працює, наказом № 42к від 12 квітня 2010 року звільнений з роботи за п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін (а.с. 13).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05 грудня 2012 року відповідач в цьому реєстрі не зареєстрований (а.с. 15).

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Великоновосілківської селищної ради № 5664 від 05 грудня 2012 року, відповідач ОСОБА_2 має такий склад сім'ї: дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, співмешканка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, падчерка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 12).

Згідно трудової книжки ОСОБА_5 вона не працює, виплата допомоги по безробіттю припинена 20 вересня 2012 року (а.с. 14).

Відповідно до частини 9 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

В судовому засіданні апеляційного суду третя особа ОСОБА_2 пояснила, що відповідач надає послуги «таксі» і має певні доходи, тому і не перебуває на обліку в центрі зайнятості.

Відповідач в судовому засіданні апеляційного суду визнав, що він користується автомобілем, який належить іншій особі. Проте факт надання з використанням цього автомобіля послуг «такси» заперечує, посилається, що він не може зареєструватися в жодній із служб таксі.

Враховуючи зазначені пояснення третьої особи та відповідача, апеляційний суд не виключає наявність у відповідача випадкових заробітків.

Враховуючи, що відповідач є працездатною особою, він ІНФОРМАЦІЯ_8, апеляційний суд вважає, що він може надавати матеріальну допомогу дочці ОСОБА_2, яка є повнолітньою та продовжує навчання, та мусить докладати зусиль для свого утримання, утримання своєї сім'ї та повнолітньої дочки ОСОБА_2, яка продовжує навчання,

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, а саме: стану здоров'я та матеріального становища дитини; стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інших обставин, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Враховуючи матеріальне становище відповідача, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дочки, ІНФОРМАЦІЯ_3, наявність непрацездатної матері ОСОБА_8, яку відповідач за законом також зобов'язаний утримувати, апеляційний суд вважає, що відповідач може надавати дочці ОСОБА_2 матеріальну допомогу в розмірі 500 грн. щомісяця.

При цьому апеляційний суд також враховує можливість надання ОСОБА_2 утримання матір'ю та, що ОСОБА_2, яка є повнолітньою та працездатною особою, незважаючи на її навчання, мусить докладати певних зусиль для забезпечення своєї життєдіяльності та навчання.

Відповідно до ст. 201, ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання або досягнення повнолітньою дитиною віку 23 років.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення аліментів з відповідача не на користь матері, а на користь дочки ОСОБА_2, яка є повнолітньою, в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 19 листопада 2012 року до 01 грудня 2014 року включно, що є подією, яка настане раніше, ніж досягнення нею 23 років (05 серпня 2016 року).

Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачував, від його сплати він був звільнений на підставі п. 3 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до ст. 2, п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VI мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2012 року складала 1 073 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 80 ЦПК України ціна позову про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більш ніж за шість місяців.

Виходячи з задоволених позовних вимог, в дохід держави підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 214,60 грн. (500 х 6 х 1% = 30 грн., але не менше 214,60 грн. (1073 х 0,2).

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 12 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_8) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1) аліменти на її утримання у зв'язку із продовженням навчання у розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісяця, починаючи з 19 листопада 2012 року по 01 грудня 2014 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 коп. (за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050"(ознака 80)), код ЕДРПОУ апеляційного суду Донецької області 02891428, пункт 1.8; розрахунковий рахунок 31212206780004; одержувач - державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський район; ЄДРПОУ - 38033949, МФО 834016, банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.М. Новосядла

Судді: Л.І. Соломаха

Т.І. Биліна