Рішення № 29984682, 19.02.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія 34 Головуючий у 1 інстанції Воробйов С.О.

Доповідач Соломаха Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Новосядлої В.М.

суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.

при секретарі Бордюзі Л.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2012 року ОСОБА_2 у кримінальній справі по звинуваченню ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 частиною 1 КК України, подав цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Зазначав, що ОСОБА_3 звинувачується в тому, що 21 вересня 2011 року о 19 годині 55 хвилин, керуючи в стані алкогольного сп'яніння належним йому (позивачу) автомобілем «МERCEDES - BENZ S 300D» реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Шмідта у м. Красноармійську Донецької області зі швидкістю 100-120 км/год з пасажирами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи необережно, в порушення п.п. 2.1 (а, б), 2.3 (б), 2.9. (а), 12.3., 12.4., 12.9. Правил дорожнього руху ігнорував обмеження швидкості руху в населеному пункті, не прийняв заходів до гальмування з моменту об'єктивного виявлення перешкоди - вантажного автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6, що рухався в попутному напрямку по праві стороні шляхопроводу, внаслідок чого передньою частиною автомобіля скоїв зіткнення з задньою частиною вантажного автомобіля «FOТON». В результаті зіткнення автомобілів пасажир ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, автомобілі отримали механічні пошкодження.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи вартість матеріальної шкоди, заподіяної йому внаслідок пошкодження автомобіля «МERCEDES - BENZ S 300D» реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 115 098,36 грн.

Внаслідок ДТП йому також заподіяна моральна шкода, оскільки пошкоджено його автомобіль, його потрібно ремонтувати, автомобіль втратив товарний вигляд і він вже не може використовувати його для ведення власного бізнесу. Він вимушений вирішувати питання про придбання іншого автомобіля, вимушений витрачати час на поїздки до експертів для оцінки завданої матеріальної шкоди, звертатися до адвоката щодо відшкодування завданої шкоди та до суду.

Просив стягнути з відповідача на його користь на відшкодування матеріальної шкоди - 115 098,36 грн., на відшкодування моральної шкоди - 100 000 грн. (а.с. 3-5).

Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2012 року цивільний позов ОСОБА_2 був задоволений частково. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди 115 098,36 грн., на відшкодування моральної шкоди - 5 000 грн. (а.с. 8-14).

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2012 року вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2012 року в частині цивільного позову скасовано, справа в цій частині направлена на новий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд в іншому складі (а.с. 6-7).

Під час нового розгляду справи в порядку цивільного судочинства позивач ОСОБА_2 18 грудня 2012 року подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, просив стягнути на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 113 252,17 грн. (а.с. 52).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди 113 252,17 грн. та на користь держави судовий збір 214,60 грн. (а.с. 55).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Зазначає, що суд розглянув справу формально та упереджено, порушив принцип змагальності сторін.

Позовні вимоги він не визнавав, вважав суму позову значно завищеною та клопотав перед судом про проведення нової автотоварознавчої експертизи. Проте в протоколі судового засідання зазначено, що позовні вимоги ним визнано в повному обсязі. Його заперечення проти позову судом взагалі не оцінювалися та не розглядалися, вмотивована ухвала про відмову в задоволенні клопотання про проведення нової автотоварознавчої експертизи в матеріалах справи відсутня.

При звернення до суду позивачем з позовної заяви судовий збір не сплачено, хоча позивач не є потерпілим в кримінальній справі, що також свідчить про упередженість суду по цій справі (а.с. 58-59).

В судове засідання апеляційного суду 19 лютого 2013 року відповідач ОСОБА_3 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням (форма № 119) про вручення йому 09 лютого 2013 року повістки про явку до суду 19 лютого 2013 року (а.с. 91). Відповідач надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 87).

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_7, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності (а.с. 57), у судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням (форма № 119) про вручення йому 12 лютого 2013 року повістки про явку до суду 19 лютого 2013 року (а.с. 92). Представник відповідача не повідомив суду причини неявки у судове засідання і відповідно до частини 2 ст. 77 ЦПК України вважається, що він не з'явився у судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений відповідно до частини 5 ст. 76 ЦПК України. В судове засідання з'явився його представник - адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі договору про представництво інтересів клієнта від 19 лютого 2013 року (а.с. 94), проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, а рішення суду зміні з наступних підстав:

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача в пошкодженні під час ДТП автомобіля, що належить позивачу, доведена вироком суду. Доведеною є заподіяння позивачу матеріальної шкоди на суму 113 252,17 грн., що є вартістю ремонтних робіт, матеріалів, деталей, що підлягають заміні з урахуванням зношеності, та втрати товарного вигляду.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи встановлено, що автомобіль «МERCEDES - BENZ S 300D» реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5, виданого 11 червня 2008 року РЕВ м. Красноармійська УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області, належить позивачу ОСОБА_2 (а.с. 30 кримінальної справи № 1-0529/208/2012).

Згідно частини 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд першої інстанції правильно встановив, що вина відповідача ОСОБА_3 в ДТП, яке сталося 21 вересня 2011 року, внаслідок якого був пошкоджений автомобіль «МERCEDES - BENZ S 300D» реєстраційний номер НОМЕР_1, підтверджена вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 липня 2012 року, який в частині визнання відповідача ОСОБА_3 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 частиною 1 КК України, залишений без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 жовтня 2012 року (а.с. 6-7, а.с. 8-14).

Відповідно до частини 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» коли відшкодування шкоди в натурі не можливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Згідно висновку експертизи за № 10/01-61 від 10 жовтня 2011 року за фактом заподіяння матеріальної шкоди власнику транспортного засобу:

- вартість відновлюваного ремонту автомобіля «МERCEDES - BENZ S 300D» реєстраційний номер НОМЕР_1 на час проведення експертизи складає 284 765,31 грн.

- вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «МERCEDES - BENZ S 300D» реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно п. 8.2.а «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», тобто ринкова вартість автомобіля без урахування аварійних пошкоджень, на час проведення експертизи складає - 115 098,36 грн. (а.с. 15-23).

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, суд першої інстанції, діючи в межах заявлених позовних вимог, обґрунтовано виходив з того, що реальними збитками позивача є саме вартість відновлювальних робіт з урахуванням зношеності на 70% вартості замінюваних деталей, вузлів та агрегатів, що складає 113 252,17 грн., про що зазначено в дослідницькій частині висновку експерта № 10/01 - 61 від 10 жовтня 2011 року, згідно якого 113 252,17 грн. є вартістю матеріальної шкоди з технічної точки зору, а саме, вартість ремонтних робіт (32 540,00 грн.), вартість матеріалів (7 206,54 грн.), вартість деталей, що підлягають заміні з урахуванням експлуатаційної зношеності (245 018,77 х (1-0,70), де 0,70 - коефіцієнт фізичної зношеності з урахуванням строку експлуатації пошкодженого автомобіля більш, ніж 12 років), та величина втрати товарної вартості (00,00 грн.) (а.с. 15-23). Зазначена матеріальна шкода є меншою, ніж ринкова вартість автомобіля на час ДТП без урахування аварійних пошкоджень.

Такий висновок суду відповідає п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та п. 8.3 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, згідно якого в інших випадках вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу (Сврз) та величини втрати товарної вартості за формулою У = Ср + См + Сс х (1-Ез) + ВТВ, де Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, Ез - коефіцієнт фізичного зносу, ВТВ - величина втрати товарної вартості.

Доводи відповідача про те, що він не згоден з цією оцінкою, що вона є завищеною, що під час розгляду справи судом першої інстанції ним заявлялося клопотання про призначення по справі нової автотоварознавчої експертизи, яке фактично не розглянуто, вмотивована ухвала про відмову в задоволенні клопотання в матеріалах справи відсутня, не спростовують висновків суду.

Відповідально до частин 3 і 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до частини 1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи доводи апеляційної скарги відповідача щодо незгоди з оцінкою матеріальної шкоди, наявність в матеріалах справи його заперечення на позов, в якому міститься клопотання до суду першої інстанції про призначення автотоварознавчої експертизи без зазначення питань, на які потрібна відповідь експерта (а.с. 36-37), відсутність в матеріалах справи ухвали суду першої інстанції щодо вирішення цього клопотання, апеляційним судом на виконання вимог частини 4 ст. 10 ЦПК України відповідачу ОСОБА_3 та його представнику ОСОБА_7, який згідно матеріалів кримінальної справи є адвокатом, 05 лютого 2013 року було направлено листа, в якому пропонувалося уточнити чи заявляє відповідач перед апеляційним судом клопотання щодо призначення по справі автотоварознавчої експертизи, відповідачу було роз'яснено його право подати питання, на які потрібна відповідь експерта, та його право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту (а.с. 80). Цей лист відповідачем отримано разом із судовою повісткою 09 лютого 2013 року, його представником ОСОБА_7 - 12 лютого 2013 року (а.с. 91-92), проте відповідачем та його представником апеляційному суду не надана відповідь щодо роз'яснення, клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи до апеляційного суду не надійшло.

Тобто після виконання апеляційним судом вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України доказів на підтвердження своїх заперечень, які б спростовували розмір матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля «МERCEDES - BENZ S 300D» реєстраційний номер НОМЕР_1, який визначений висновком експертизи № 10/01-61 від 10 жовтня 2011 року, відповідачем та його представником апеляційному суду не надано. Відповідач у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ухилився від доведення обставин, на які посилався, а тому апеляційний суд відповідно до вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів та виходить з висновку експертизи № 10/01-61 від 10 жовтня 2011 року (а.с. 15-23), яка була проведена в кримінальній справі по звинуваченню відповідача ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 частиною 1 КК України, в якій і був заявлений цей цивільний позов.

Посилання відповідача в запереченнях на позовну заяву на його підозру про попередню змову позивача та експерта, що з невідомих причин автотоварознавче дослідження проводилося у експерта ОСОБА_8, а не в Донецькому науково-дослідницькому інституті судових експертиз, не свідчить про те, що висновок експерта № 10/01-61 від 10 жовтня 2011 року є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумнів в його правильності.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи зазначена автотоварознавча експертиза була призначена постановою слідчого від 10 жовтня 2011 року (а.с. 70 кримінальної справи № 1-0529/208/2012). З цією постановою відповідач був ознайомлений 17 листопада 2011 року і будь-яких клопотань, в тому числі відводів експерту, якому саме слідчим, а не за вибором позивача, було доручено проведення експертизи, не заявляв (а.с. 71 кримінальної справи № 1-0529/208/2012).

З висновком експертизи відповідач був ознайомлений 29 листопада 2011 року та також будь-яких клопотань, в тому числі про призначення повторної або додаткової експертизи не заявляв (а.с. 93 кримінальної справи № 1-0529/208/2012).

Відповідно до частини 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Заперечуючи проти визначеного судом першої інстанції розміру матеріальної шкоди, відповідач у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ухиляється від доведення обставин, на які посилався в апеляційній скарзі.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» постановляючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

Зазначене судом першої інстанції не враховано, що відповідно до пункту 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

Згідно пояснень представника позивача ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, автомобіль «МERCEDES - BENZ S 300D» реєстраційний номер НОМЕР_1 на теперішній час не відновлювався та знаходиться у позивача, який не заперечує повернути його відповідачу після відшкодування ним збитків, завданих пошкодженням автомобіля.

Згідно розрахунку вартості відновлювального ремонту, що є додатком до висновку експертизи № 10/01-61, заміні підлягають наступні запасні частини автомобіля, що не можуть використовуватись за призначенням: бампер передній, обліцовка радіатора в зборі, кришка передня, шарнір капота лівий, шарнір капота правий, підойма (ричаг) шарнір правий та лівий, підойма (ричаг) шарнір правий передній, фара ліва, фара права, накладка фари лівої, накладка фари правої, крило переднє ліве, крило переднє праве, підсилювач передній середній, стійка передня середня, поперечина передня нижня, кронштейн кріплення радіатора, арка передня права в зборі, панель фари передня ліва, лонжерон П-частина ліва, обтікач нижній, вітрове скло ТОН, ремкомплект вітрового скла, панель приладів, подушка сидіння передня права в зборі, спинка сидіння передня права в зборі, рульовий вал верхній, р/колесо, радіатор, вентилятор, муфта вентилятора, насос водяний, ремінь клиновий, вимірювач кількості, фільтр повітряний в зборі, впускний шланг, повітрезабірник, впуск ТР турбокомплект, інтеркулер, турбонагнітач, КМПЛ ПР БЛ запобіжників, електролит, блок запобіжників, корпус блоку запобіжників (а.с. 24-26).

Враховуючи що ці запасні частини не можуть використовуватись за призначенням, але мають певну цінність, рішення суду підлягає зміні, а саме його необхідно доповнити висновком про передачу ОСОБА_3 після відшкодування збитків ОСОБА_2 цих запасних частин.

Помилкове посилання суду першої інстанції в резолютивній частині рішення на норми ст. 1167, ст. 1187 ЦК України, не є неправильним застосуванням норм матеріального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення і дає підстави для виходу апеляційним судом за межі доводів апеляційної скарги, оскільки в мотивувальній частині суд норму права, якою регулюються спірні відносини, не зазначив і спір фактично вирішив відповідно до норм права, які регулюють спірні правовідносини, а саме, відповідно до норм ст. 1166 ЦК України.

Доводи відповідача про невідповідність позовної заяви ОСОБА_2 вимогам ст. 119 ЦПК України щодо сплати з позовної заяви судового збору, є необґрунтованими.

Цей цивільний позов ОСОБА_2 був заявлений в кримінальній справі. На час його подання 02 березня 2012 року діяв Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», згідно п. 6 ст. 5 якого від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди судом першої інстанції не вирішені, будь-які доводи з цього приводу в апеляційній скарзі відповідача відсутні.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При зверненні до суду позивачем судовий збір не сплачувався, від його сплати він звільнений на підставі п. 6 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Відповідно до частини 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2012 року з відповідача на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Відповідно до ст. 2, п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» з позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2011 року № 4282-VІ мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2012 року, в якому був поданий позов, складала 1 073 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені в сумі 113 252,17 грн.

Виходячи з задоволених позовних вимог, на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 132,52 грн. (113 252,17 грн. х 1%, але не менш 214,60 грн.), що судом першої інстанції не враховано та призвело до помилкового висновку про стягнення з відповідача в порушення норм п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судового збору в мінімальному розмірі, а тому в частині стягнення судового збору судове рішення також підлягає зміні.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2012 року змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення абзацом такого змісту:

Зобов'язати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) після відшкодування йому збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної події в розмірі 113 252 грн. 17 коп., передати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Красноармійськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) запасні частини, які не можуть використовуватись за призначенням та підлягають заміні в автомобілі «МERCEDES - BENZ S 300D» реєстраційний номер НОМЕР_1, 1998 року випуску, згідно розрахунку вартості відновлювального ремонту, що є додатком № 1 до висновку експертизи № 10/01-61 від 10 жовтня 2011 року, а саме: бампер передній, обліцовка радіатора в зборі, кришка передня, шарнір капота лівий, шарнір капота правий, підойма (ричаг) шарнір правий та лівий, підойма (ричаг) шарнір правий передній, фара ліва, фара права, накладка фари лівої, накладка фари правої, крило переднє ліве, крило переднє праве, підсилювач передній середній, стійка передня середня, поперечина передня нижня, кронштейн кріплення радіатора, арка передня права в зборі, панель фари передня ліва, лонжерон П-частина ліва, обтікач нижній, вітрове скло ТОН, ремкомплект вітрового скла, панель приладів, подушка сидіння передня права в зборі, спинка сидіння передня права в зборі, рульовий вал верхній, р/колесо, радіатор, вентилятор, муфта вентилятора, насос водяний, ремінь клиновий, вимірювач кількості, фільтр повітряний в зборі, впускний шланг, повітрезабірник, впуск ТР турбокомплект, інтеркулер, турбонагнітач, КМПЛ ПР БЛ запобіжників, електролит, блок запобіжників, корпус блоку запобіжників.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 1 132 (одна тисяча сто тридцять дві) гривні 52 коп. за наступними реквізитами: код бюджетної класифікації доходів 22030001 «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050"(ознака 80)), код ЕДРПОУ апеляційного суду Донецької області 02891428, пункт 1.1; розрахунковий рахунок 31212206780004; одержувач - державний бюджет м. Донецьк Ворошиловський район; ЄДРПОУ - 38033949, МФО 834016, банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 113 252 грн. 17 коп. залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.М. Новосядла

Судді: Л.І. Соломаха

Т.І. Биліна