Постанова № 29981820, 15.03.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/81/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.

за участю секретаря: Казарян С.Б.

сторін:

позивач: Яблочкін В.М.- представник по довіреності

відповідач: Лупуленко О.П. - представник по довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом споживчого кооперативу «Черьомушки» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0013062301; 0013072301 від 25.12.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов споживчого кооперативу «Черьомушки» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0013062301; 0013072301 від 25.12.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки, викладені в акті перевірки №351/22-214/33218212/3192, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення №№ 0013062301; 0013072301 від 25.12.2012 року та самі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.Так, представник позивача зазначив, що витрати на оплату товарів за договором, укладеним з ТОВ «Імекс-ЮГ» правомірно включені позивачем до складу валових витрат, оскільки повязані з господарською діяльністю позивача, а факт їх придбання підтверджується належним чином оформленими первинними та бухгалтерськими документами. Таким чином, позивач вважає, СК «Черьомушки» правомірно віднесено до складу валових витрат вартість придбаних у контрагентів товарів, формування ним податкового кредиту здійснено правомірно на підставі отриманих від постачальників податкових накладних, дії товариства є такими, що відповідають вимогам положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.1 ст. 198 ПК України.

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення №№ 0013062301; 0013072301 від 25.12.2012 року прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та відповідно підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

СК "ЧЕРЬОМУШКИ" зареєстровано 17.11.2004р. виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Позивач знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №22320080 (а.с.9).

На підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м. Одеси №1850 від 22.11.2012р. посадовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка СК «ЧЕРЬОМУШКИ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «ІМЕКС ЮГ» за вересень 2011року».

За результатами перевірки складено акт №351/22-214/33218212/3192 від 30.11.2012р., відповідно до висновків якого встановлено порушення: п.п.14.1.36, п.п.14.1.191, п.п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового Кодексу України, що призвело до завищення задекларованих СК «Черьомушки» показників у рядку 10.1 Декларацій „Придбання з податком на додану вартість на митній території Україні товарів, послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності для здійснення операцій, які полягають оподаткуванню за ставкою 20% ", рядку 17 Декларацій «Усього податкового кредиту» та відповідно заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 57500грн.) - у вересні 2011 р.; п.п.139.1.2 п. 139 ст.139 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення задекларованих СК «Черьомушки» витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 3 кв.2011р. на 2887500 грн. та відповідно заниження податку на прибуток за 3 квартал 2011р. в сумі 66125грн.

На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0013072301 від 25.12.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66 125 грн. та податкове повідомлення-рішення №0013062301 від 25.12.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 60 125 грн. Позивач, не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати їх протиправними та скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно пп.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно п.79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Повідомлення на перевірку №229/22-20 від 23.11.2012р. та копію наказу №1850 від 22.11.2012р. вручено головному бухгалтеру Зотовій В.Б.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013062301 від 25.12.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 60 125 грн., суд вважає, що вони підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення є порушення позивачем п.п.14.1.36,п.п.14.1.191,п.14.1.202, п.14.1 ст. 14, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198. 6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. СК «Черьомушки» задекларовано податкового кредиту по ПДВ в сумі 181262 грн.

Перевіряючи законність віднесення ПДВ за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Імекс Юг»» до складу податкового кредиту за вересень 2011 року, суд виходить з наступного.

Пунктами 200.1-200.4,200.7 ст.200 ПК України передбачається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3). Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4). Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7).

Пунктами 201.1 та 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору (п.200.1), податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції (п.201.10).

Судом встановлено, що 08.09.2011р. між СК "ЧЕРЬОМУШКИ" та ТОВ "ІМЕКС ЮГ" укладено Договір №809, відповідно до якого позивачем були придбані будівельні матеріали.

На виконання зазначеного Договору позивач отримав податкові накладні: №2091 від 02.09.2011р., №5091 від 05.09.2012р.,№ 6091 від 06.09.2012р., №12091 від 12.09.2011р., №15091 від 15.09.2011р., №16091 від 16.09.2011р., №19091 від 19.09.2011р., №20091 від 20.09.2012р., №22091 від 22.09.2011р., № 23091 від 23.09.2011р.(а.с.114-123).

Окрім того, на підтвердження виконання умов договору №809 від 08.09.2011 року, позивачем надано видаткові накладні: №2091 від 02 вересня 2011 року; №5091 від 05.09.2011 року, №6091 від 06.09.2011 року , №12091 від 12.09.2011 року, №15091 від 15.09.2011 року, №16091 від 16.09.2011 року, №19091 від 19.09.2011 року, №20091 від 20.09.2011 року, №22091 від 22.09.2011 року, №23091 від 23.09.2011 року та товарно-транспортні накладні.

На підтвердження факту використання будівельних матеріалів у господарській діяльності позивачем надано акт прийому виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року за договором підряду на виконання будівельних робіт №04/04-стж між ВКФ "МІКРОМЕГАС" та СК "ЧЕРЬОМУШКИ", підсумкову відомість ресурсів від 05.09.2011р., акт прийому виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року за договором субпідряду № 12 від 11.04.2011р. між ТОВ "Стікон" та СК "ЧЕРЬОМУШКИ", підсумкову відомість від 06.09.2011 року, акт прийому виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року за договором №2611 від 26.07.2011р. між СК "ЧЕРЬОМУШКИ" та ТОВ "Руніком Стройінвест" та відповідні підсумкові відомості від 01.09.2011р.

Судом встановлено, що в період з 09.12.2011р. по 15.12.2011р. державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка СК "ЧЕРЬОМУШКИ" з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за вересень 2011 року, за наслідками якої складено акт №335/23-214/33218212/5679 від 20.12.2011 року. На підставі цього акту було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006352301 від 30.12.2011 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 57500,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 28750,00 грн.

Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до суду та постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року по справі №1570/346/2012 за позовом Споживчого кооперативу "ЧЕРЬОМУШКИ" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення №0006352301 від 30.12.2011 року визнано протиправним та скасовано. В постанові судом встановлено, що відповідачем не надано до суду доказів того, що операції за договором №809 від 08.09.2011р. між СК "ЧЕРЬОМУШКИ" та ТОВ "ІМЕКС ЮГ" мали фіктивний та/або безтоварний характер. Позивач виконав вимоги приписів Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо документального оформлення операцій та податкового обліку та на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за вересень 2011 року надав документи. Зазначена постанова набрала законної сили 30.05.2012 року.

Відповідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правомірність формування позивачем податкового кредиту за вересень 2011 року встановлено судом при розгляді справи №1570/346/2012 за позовом Споживчого кооперативу "ЧЕРЬОМУШКИ" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Відтак, з урахуванням наявності належним чином оформлених первинних документів, які свідчать про реальність операцій між позивачем та ТОВ «Імекс Юг», а саме: видаткових, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, виписок банку по рахунку позивача, доказів подальшого використання придбаного товару у господарській діяльності, за відсутності доказів з боку відповідача, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між даними суб'єктами господарювання, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування СК "ЧЕРЬОМУШКИ" податкового кредиту за наслідками взаємовідносин з ТОВ "ІМЕКС ЮГ" за вересень 2011р.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на зазначене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0013062301 від 25.12.2012р., є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Перевіркою встановлено, що СК «Черьомушки» формувало валові витрати за результатами взаємовідносин з ТОВ «Імекс Юг», а саме: сума придбаних у ТОВ «Імекс Юг» будівельних матеріалів на загальну суму 287500 грн. була віднесена підприємством у 3 кварталі 2011 року до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування

Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.п. 14.1.36 п.14. 1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року року за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, виписаним ТОВ «Імекс Юг» всього на суму ПДВ в розмірі 181 262 грн., суд вважає, що позивачем, у зв'язку з придбанням зазначених товарів з метою подальшого використання їх у господарській діяльності, правомірно сформовані валові витрати, а тому податкове повідомлення-рішення №0013072301 від 25.12.2012р. є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому підлягає скасуванню.

Частиною другою ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, з урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги споживчого кооперативу «Черьомушки» правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69,70, 71,94,122,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов споживчого кооперативу «Черьомушки» до державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0013062301; 0013072301 від 25.12.2012 року, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби України №№ 0013062301; 0013072301 від 25.12.2012 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 березня 2013 року.

Cуддя: Г.П.Самойлюк