Постанова № 29980813, 26.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2013 р. Справа №801/1523/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Зайцевої М.О., представника відповідача - Симоненко Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК

до Сільськогосподарського публічного акціонерного товариства «Агрофірма»Крим»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК звернулось з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, в якому просить стягнути з відповідача - Сільськогосподарського публічного акціонерного товариства «Агрофірма»Крим» заборгованість у розмірі 121369,13 гривень у тому числі по єдиному внеску - 58421,71 грн., фінансові санкції -11366,98 грн., пеня - 7115,77 грн., пільгові пенсії - 44464,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції «Про порядок нарахування і сплати страхувальниками застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України» своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, однак в супереч діючому законодавству не сплачує обов'язкові платежі у повному обсязі, у зв'язку із чим на підставі рішення №755 від 07.09.2012 року до відповідача були застосовані штрафні санкції в сумі - 11355,83 грн., та нарахована пеня в сумі - 7115,66 грн. На адресу відповідача направлялась вимога на загальну суму боргу 68063,58 гривень, проте заборгованість ним в добровільному порядку сплачена не була. Крім того, відповідач має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій, що виникла за період з 05.04.2012 року по 26.12.2012 року в сумі - 44464,67грн.. На адресу відповідача направлялися розрахунки про відшкодування управлінню фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій які були отримані відповідачем, проте заборгованість ним сплачена не була.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що позивачем не дотримані передбачені ст.. 25 ЗУ №24644-VI необхідні вимоги для звернення до суду з позовною заявою про стягнення недоїмки по єдиному внеску. Крім того, відповідач вважає, що не повинен відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п. «в» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Більш того, це питання вже неодноразово було предметом судового розгляду, та рішеннями суду, які набрали законної сили встановлено відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати пільгові пенсії, призначені на підставі пункту «в» ст.. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та за списками №1,2 без проведення атестації робочих місць пенсіонерам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Ухвалою суду від 26.02.2013 року позовні вимоги в частині стягнення витрат, понесених на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п.п. «б»-«з» ст.. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з травня по липень 2012 року в сумі 26923,52 гривень, у тому числі за березень 2012 року - 5589,99 грн., квітень 2012 року - 6115,45 грн., травень 2012 року - 5435,00 гривень, червень 2012 року - 4926,05 гривень та липень 2012 року - 4857,03 грн. - залишено без розгляду.

Суд, вислухавши заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Агрофірма»Крим» зареєстроване у якості юридичної особи, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №794221 та зареєстровано як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (а.с. 11).

Законом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 3 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309 (далі Інструкція).

Нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками передбачені розділом 4 Інструкції.

Відтак, нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. (п.п. 4.3.6 п. 4.3 розділу 4 Інструкції).

Відповідно до наданих відповідачем звітів, ним самостійно розрахований єдиний внесок, що належить до сплати за період з березня по листопад 2012р. в сумі 131826,22 грн., з яких за березень 2012р. - 16363,97 грн. (а.с. 52-56), за квітень 2012р. - 17563,34 грн. (а.с. 47-51), за травень 2012р. - 22948,34 грн. (а.с. 42-46), за червень 2012р. - 19841,30 грн. (а.с. 37-41), за липень 2012р. - 14284,30 грн. (а.с.32-36), за серпень 2012р. - 11815,09 грн. (а.с. 27-31), за вересень 2012р. - 11129,57 грн. (а.с.22-26), за жовтень 2012р. - 9039,43 грн. (а.с. 17-21), за листопад 2012р. - 8840,88 грн. (а.с. 12-16), який не був сплачений у повному обсязі в строки, визначені статтею 9 Закону України № 2464, а саме не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідачем заборгованість зі сплати єдиного внеску за період березень 2012р. - листопад 2012р. була частково сплачена в сумі 115830,17 гривень, про що свідчить виписка з реєстру банківських платежів з 05.04.2012 року по 26.12.2012 року (а.с.9).

Однак, зазначена сума частково була зарахована в рахунок раніше виниклої заборгованості в розмірі 42432,23 гривні ( 115830,17-42432,23 =73397,94 - залишок сплаченої заборгованості, якій пішов на часткове погашення 131826,22 гривень ).

Згідно із п.6 ст. 25 Закону України «№246, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Таким чином, заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, яка самостійно визначена відповідачем, з урахуванням часткової сплати боргу та боргу за попередні періоди складає 58421,71 гривні (131826,22-73397,94 грн.).

Згідно ст. 25 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

07.09.2012р. Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим було прийнято рішення № 755 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та на підставі ч. 10 та п. 2 ч.11 ст. 25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовані штрафні санкції в розмірі 11355,83 гривні, та нарахована пеня в розмірі 7115,66 гривень за період з 19.04.2011 року до 16.08.2012 року (а.с.57).

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що зазначене рішення ними не оскаржувалось та вони згодні з визначеним ним сумами штрафних санкцій та пені.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені загально складає - 76893,20 гривень (58421,71+11355,83+7115,66).

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464 передбачено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом.

Згідно із частиною 4 статті 25 Закону 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № Ю-3473 від 05.12.2012р. на суму боргу 68063,58 грн., яка була отримана ним 25.12.2012р., про що свідчить підпис бухгалтера на корінці вимоги. (а.с.93).

Однак, зазначена заборгованість відповідачем сплачена не була.

Таким чином, заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі - 58421,71 гривні, штрафних санкцій в розмірі - 11355,83 гривні, та пені в розмірі - 7115,66 гривень за період з 19.04.2011 року до 16.08.2012 року є погодженою з відповідачем та підлягає стягненню з останнього.

Стосовно позовних вимог про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Пенсійний фонд України призначає пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності зі ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного Фонду України.

Позивач зазначає, що з серпня по листопад 2012 року за відповідачем склалась заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі з відшкодування фактичних витрат Управління на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 17541,15 грн., що підтверджується відповідними розрахунками (а.с.6,44-74).

Процедура нарахування та сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання та фізичними особами, нарахування та сплата фінансових санкцій та пені, надання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах визначається Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування в ПФУ", яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 (далі -Інструкція).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Працівникам інших виробництв, професій та посад дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на органи Державної експертизи умов праці. Положення про органи Державної експертизи умов праці та порядок проведення атестації робочих місць затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить стягнути заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій, сплачених наступним особам: ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_9.

Однак, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.10.2010р. у справі № 2а-4397/10/8/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011р. у справі № 2а-4397/10/8/0170, та постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.05.2011р. у адміністративній справі № 2а-11642/10/6/0170, за якою ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження, у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат на виплату пільгових пенсій зазначеним особам було відмовлено у повному обсязі.

Судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що пенсіонери ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_9 працювали більше 20 років в Сільськогосподарському закритому акціонерному товаристві «Агрофірми "Крим" . Згідно із розпорядженнями УПФУ в Бахчисарайському районі, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_9 працювали більше 20 років трактористами-машиністами, безпосередньо зайнятими у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, з урахуванням викладеного, зважаючи на приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки Постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.10.2010р. та від 26.05.2011р. мають преюдиціальне значення. Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.

Відповідно до п. "в"ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ці особи мають право на виплату їм пенсії на пільгових умовах.

Але, враховуючи положення п.2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій цим особам з 1 січня 2005 року проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Отже позивач з 01.01.2005 р. повинен сплачувати пенсію вищенаведеним особам, яка призначена відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за рахунок Державного бюджету України та витрати на цю пенсію не повинні відшкодовуватись відповідачем, а отже позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Пунктом "б"ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Тобто на пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право особи, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, та щодо яких проводилась атестація робочих місць. Отже однією з підстав для надання права на пільгову пенсію є проведення атестації робочих місць на підприємстві, на якому працює ця особа.

Рішеннями судів по справах № 2а-4397/10/8/0170 та № 2а-11642/10/6/0170, встановлено, що на Сільськогосподарському закритому акціонерному товариству «Агрофірми "Крим" атестація робочих місць не проводилась, а отже відповідач не зобов'язаний відшкодовувати витрати на пільгові пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Позивач не надав суду доказів проведення на Сільськогосподарському закритому акціонерному товариству «Агрофірми "Крим" атестації робочих місць, що повинно підтверджуватись матеріалами пенсійних справ осіб, яким призначено пільгові пенсії.

Суд з цього приводу зазначає, що оскільки однією з підстав для надання права на пільгові пенсії та задоволення вимог про відшкодування пільгових пенсій є атестація робочих місць, яка не проводилась у відповідача, суд вважає позовні вимоги в цій частині також необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, не підлягає відшкодуванню відповідачем витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 17541,15 грн..

За таких обставин, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 58421,71 грн. та заборгованості зі сплати штрафних санкцій в розмірі - 11355,83 грн. та пені в розмірі - 7115,66 грн. за рішенням позивача № 755 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 07.09.2012р..

В частині стягнення з відповідача витрат на відшкодування пільгових пенсій за період з серпня 2012 року по листопад 2012 року позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено у судовому засіданні 26.02.2013р.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 04.03.2013р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського публічного акціонерного товариства "Агрофірма "Крим" (98433, АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, вул. Леніна, б. 128, ЄДРПОУ 03759754) на користь Управління пенсійного Фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (98403, АР Крим, м. Бахчисарай, вул. Сімферопольська, б. 5-а, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300435, р/р № 25604010044601 в ВАТ "Державний ощадний банк України") заборгованість у сумі - 76893,20 (сімдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто три гривні) 20 копійок з яких: 58421 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста двадцять одна гривня) 71 копійка - єдиний внесок, 11355 (одинадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять гривень) 83 копійки - фінансові санкції, 7115 (сім тисяч сто п'ятнадцять гривень) 66 копійок - пеня.

3. В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова