Постанова № 29980807, 06.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 р. Справа №805/790/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09-30

Донецький окружний адміністративний суд у складі суду:

головуючого - судді Стирана В.В.,

при секретарі - Тютюннику М.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ращупкіної І.Т.,

розглянувши у відкритому судовому у залі суду засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного центра зайнятості про зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів,

ВСТАНОВИВ :

Позивач 23.01.2013 звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона працювала з 03.07.1998 по 18.07.2000 на різних посадах Донецького обласного центра зайнятості, які належать до категорії посад державних службовців та її стаж державної служби становить 14 років 5 місяців 15 днів.

Наказом директора Донецького обласного центра зайнятості від 17.12.2012 № 514-к «Про звільнення ОСОБА_1» її було звільнено з посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи Донецького обласного центра зайнятості згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, яке перешкоджає продовженню даної роботи.

З 19.12.2012 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

16.01.2013 року вона звернулася до відповідача з заявою про виплату грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Вона отримала відповідь від 21.01.2013 за № 11/310, в якій відповідач відмовив їй у виплаті грошової допомоги у розмір 10 місячних окладів.

Позивач вважає, що відмова відповідача є незаконною та такою, що протирічить нормам діючого законодавства.

Просила зобов'язати відповідача виплатити їй грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів.

У судовому засіданні позивач надала пояснення аналогічні тим, що викладені в адміністративному позові, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вважала його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, надала суду письмові заперечення, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходила державну службу в органах Центра зайнятості, остання посада - головний спеціаліст відділу організаційної роботи Донецького обласного центра зайнятості, що підтверджено копією трудової книжки, виданої 06.08.1975.

Наказом директора Донецького обласного центра зайнятості від 17.12.2012 за № 514-к «Про звільнення ОСОБА_1» позивача було звільнено з посади згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, яке перешкоджає продовженню даної роботи.

ОСОБА_1 з 19.12.2012 призначено пенсію у відповідності до норм Закону України «Про державну службу».

16.01.2013 звернулась до Донецького ОЦЗ із заявою про виплату їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу», у зв'язку з виходом на пенсію держаного службовця.

ОСОБА_1 отримала листа Донецького ОЦЗ від 21.01.2013 за № 11/310 на звернення, в якому їй було відмовлено у виплаті 10 посадових окладів, із поясненням, що звільнення згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України не є підставою для виплати грошової допомоги у вигляді 10 посадових окладів, а виплачується допомога у розмірі не меншому середньомісячного заробітку у відповідності до норм ст. 44 КЗпП України.

Позивач із вказаними діями відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються її права, свободи та інтереси, у зв'язку з чим звернулася до суду із даним позовом.

Проблемою даного спору є питання щодо правомірності невиплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, доводи відповідача обґрунтованими, у зв'язку з чим погоджується із його висновками з огляду на наступне.

Умови пенсійного забезпечення і грошової допомоги державним службовцям передбачені ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ч. 2 даної статті Закону на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. .

Згідно до ч. 13 статті державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Як вбачається із матеріалів справи стаж державної служби ОСОБА_1 становить 14 років 5 місяців 15 днів, загальний стаж - 37 років, 2 місяці, 12 днів.

Також, відповідно до ч.1 ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбачений абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, необхідною умовою для отримання грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів на підставі ч.13 ст.37 Закону України «Про державну службу» є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи.

Таким чином, оскільки державний службовець ОСОБА_1 на момент її звільнення на підставі п.2 ст.40 КЗпП України встановленого законодавством пенсійного віку не досягла, вона не мала права на отримання цієї допомоги.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні законодавчі підстави для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів та задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до норм ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецького обласного центра зайнятості про зобов'язання виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів, відмовити у повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 06 березня 2013 року.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня виготовлення постанови у повному обсязі апеляційної скарги, або у порядку ст. 186 КАС України.

Суддя Стиран В.В.