Ухвала суду № 29980553, 04.03.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/7450/12

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Кам'янець-Подільське лісове господарство" до Кам'янець-Подільської державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року Державне підприємство «Кам'янець-Подільське лісове господарство» звернулось до суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.01.2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом не враховано, що у позивача відсутні товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі ТМЦ по кількості та якості. Також апелянт вказує, що договори з фізичними особами-підприємцями були укладені раніше ніж прийнято Наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 27.01.2012 року № 21 "Заходи щодо недопущення економічного спаду в діяльності підприємств, що входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів".

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлено належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем в період з 24.09.2012 року по 02.11.2012 року було проведено планову виїзну перевірку ДП " Кам'янець - Подільське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 2585/221/00993283 від 09.11.2012.

Згідно даного акту встановлено, зокрема, такі порушення:

- п.п. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.6, п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся, на загальну суму 206 467 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість в період липень 2011 року по червень 2012 року на загальну суму 44870 грн.;

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення № 0002012342 від 26.11.2012 року та № 0002022342 від 26.11.2012 року.

Висновки Кам'янець-Подільської ОДПІ, викладені в акті перевірки, базуються на тому, що встановлено відсутність необхідних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції з придбання запасних частин від ТОВ "Компанія "РВК", ПП "Дайкон", ПП "Фірма "Нафтоінвест", ТОВ "Транс-нафта ЛТД", ТОВ "КПІ-Трейдінг", а саме акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, сертифікати якості.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0002022342 від 26.11.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 55487 грн. в тому числі 44677 грн. за основним платежем та 11 170 грн. за штрафними санкціями та № 0002012342 від 26.11.2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємства і організації на суму 22010 грн., в тому числі 206467 грн. - за основним платежем та 13 723 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України (ПК України) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У п.198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав оцінку доводам відповідача щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі ТМЦ по кількості та якості, проте суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами апелянта.

Так судом першої інстанції встановлено, що ДП "Кам'янець-Подільський лісгосп" придбало у ТОВ "Компанія "РВК" запасні частини для ремонту автомобіля ЗІЛ-131. Факт придбання підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, копії яких долучено до справи. Доказом фактичного понесення витрат за цією угодою та здійснення ремонту автомобіля є також лімітно-забірна карта, наряд-акт на виконані роботи та акт списання запасних частин по Дунаєвецькому лісокомплексі, що являється структурним підрозділом Кам'янець-Подільського лісгоспу.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що товарно-транспортні чи залізнична накладні відсутні через те, що транспортування запасних частин здійснювалося попутнім транспортом, що не заборонено законом. Вказане також підтвердилось показами свідка ОСОБА_2, який був допитаний судом першої інстанції у судовому засіданні.

Здійснення господарської операції між ДП "Кам'янець-Подільський лісгосп" та ТОВ "КПІ-Трейдінг" (придбання комп'ютерної техніки) підтверджується платіжним дорученням, видатковою накладною, податковою накладною.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, що оскільки товар є негабаритним, то позивач здійснив самостійну доставку техніки (комп'ютер та монітор) власним транспортом, тому і було відхилено доводи відповідача про відсутність товарно-транспортної накладної.

Придбання паливно-мастильних матеріалів від ПП "Дайкон", ПП фірма "Нафтоінвест" та ТОВ "Транс-Нафта ЛТД" підтверджуються договорами поставки нафтопродуктів № 4-Дн від 09.06.2011 року, № 13 від 04.11.2011 року, № 8 від 10.01.2012 року № 15/02-37 від 15.02.2011 року, сертифікатами якості на паливно-мастильні матеріали, видатковими та податковими накладними та товарно-транспортними накладними на перевезення, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.

Відповідно до договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 21.01.2011 року № 4-ДН перевізником між ДП "Кам'янець-Подільський лісгосп" і ПП "Дайкон" було ТОВ "РУМ ЛТД", використання паливно-мастильних матеріалів за цим договором підтверджується лімітно-забірними картками на отримання палива водіями та структурними підрозділами підприємства, наряд-актами на виконані роботи, актами списання паливно-мастильних матеріалів по лісництвам та лісокомплексах ДП "Кам'янець -Подільський лісгосп", а також отримання палива підтверджується журналом реєстрації довіреностей, які видавалися водіям.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що судом не враховано, що договори з фізичними особами-підприємцями щодо проведення лісозаготівельних робіт ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 були укладені раніше ніж прийнято Наказ Державного агентства лісових ресурсів України від 27.01.2012 року № 21 "Заходи щодо недопущення економічного спаду в діяльності підприємств, що входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів"

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями апелянта оскільки в судовому рішення суд першої інстанції вказав, що відповідно до розділу 4 п. 2 Концепції реформування та розвитку лісового господарства, схваленої розпорядженням КМУ від 18.04.2006 року № 208-р передбачено "створення конкурентних засад надання послуг лісовому господарству". Дана концепція, зокрема, передбачила забезпечення залучення приватних структур до виконання лісогосподарських заходів, лісопромислових та інших робіт.

Тому на виконання даної Концепції та з метою здійснення господарських операцій по заготівлі деревини були складені договори з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 на проведення лісозаготівельних робіт та розробку лісових деревинних ресурсів.

Крім того, як вбачається Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 27.01.2012 року № 21 "Заходи щодо недопущення економічного спаду в діяльності підприємств, що входять до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів" було конкретизовано Концепцію реформування та розвитку лісового господарства.

На підтвердження здійснення господарських операцій з вказаними вище підприємцями позивачем було надано дозволи, довідки з податкової інспекції про взяття їх на облік та акти виконання робіт.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської державної податкової інспекції Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.