Рішення № 29979880, 23.01.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 422/6863/12

№ 2/205/31/2013

422/6863/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Взаємний кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Ленінський РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, визнання способу реалізації предмету іпотеки, виселення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

КС «Взаємний кредит» 17 липня 2012 року звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа Ленінський РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області про звернення стягнення на предмет іпотеки, визначення способу реалізації предмету іпотеки, виселення та зобов'язання вчинити певні дії. Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 липня 2012 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки протягом п'яти днів з дня отримання ним її копії, однак зазначена ухвала представником позивача була виконана не в повному обсязі. Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 жовтня 2012 року позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки, яки ним було усунуто 23 жовтня 2012 року.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 5 листопада 2009 року між КС «Взаємний кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 051109-К, відповідно до умов якого вона отримала кредит у розмірі 41 750 грн., строком до 5 листопада 2010 року, для купівлі побутової техніки. Факт надання кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 133 від 5 листопада 2009 року. 16 грудня 2010 року між КС «Взаємний кредит» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 051109-К, згідно якої було збільшено суму кредиту до 90 000 грн. та продовжено термін погашення кредиту до 5 грудня 2011 року. ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 48 250 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 111 від 16 грудня 2010 року. Разом з тим, ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 5 червня 2012 року складає 326 527 грн. 74 коп., яка складається з суми кредиту у розмірі 90 000 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 64 161 грн. 30 коп., штрафу у розмірі 164 225 грн. 76 коп., пені у розмірі 8 140 грн. 68 коп. На забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором між ОСОБА_1 та КС «Взаємний кредит» був укладений договір іпотеки № 051109-З, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3, зареєстрованим за № 1556, відповідно до умов якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить ОСОБА_1 на праві власності, відповідно до договору купівлі-продажу. 18 березня 2012 року ОСОБА_1 особисто отримала від представника КС «Взаємний кредит» лист-вимогу про необхідність повернення кредиту, сплати процентів, та інших платежів, передбачених договором, однак свої зобов'язання не виконала. Договором іпотеки встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду. Відповідно до довідки КЖЕП № 25 від 20 лютого 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18 березня 2012 року представником позивача ОСОБА_1 було особисто вручено вимогу про виселення відповідав, однак вимогу позивача виконано не було. Позивач у своєму позові просив суд в рахунок погашення кредитної заборгованості за договором № 051109-к від 5 листопада 2009 року звернути стягнення на предмет іпотеки, визначити спосіб реалізації предмету застави, виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов'язати Ленінський РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також стягнути судовий збір у розмірі 3 219 грн.

У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлялася у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 76 ЦПК України. На підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Представник третьої особи Ленінського РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 5 листопада 2009 року між КС «Взаємний кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 051109-К, відповідно до умов якого вона отримала грошові кошти у розмірі 41 750 грн., строком до 5 листопада 2010 року, для купівлі побутової техніки, плата за користування становить 48 відсотків річних (а.с. 6).

Відповідно до видаткового касового ордеру № 133 від 5 листопада 2009 року ОСОБА_1 отримала 41 750 грн. (а.с. 7).

16 грудня 2010 року між КС «Взаємний кредит» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 051109-К від 5 листопада 2009 року, а саме було внесено зміни до п.п. 1.1. кредитного договору: спілка надає кредит позичальнику в розмірі 90 000 грн. строком до 5 грудня 2011 року. Строк повернення становить 5 грудня 2011 року (а.с. 8).

Відповідно до видаткового касового ордеру № 111 від 16 грудня 2010 року ОСОБА_1 отримала 48 250 грн. (а.с. 9).

На виконання умов кредитного договору між КС «Взаємний кредит» та ОСОБА_1 5 листопада 2009 року було укладено договір іпотеки № 051109-З, відповідно до умов якого, з метою забезпечення своєчасного повернення кредиту, відсотків за користування ним та можливих штрафних санкцій іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Та відповідно до умов якого іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку (а.с. 11-12).

16 грудня 2010 року КС «Взаємний кредит» та ОСОБА_1 було внесено зміни до договору іпотеки (а.с. 13).

Відповідно до довідки КЖЕП № 25 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 15).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, ОСОБА_1 порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 5 червня 2012 року відповідно до розрахунку виникла заборгованість у розмірі 326 527 грн. 74 коп., яка складається з суми кредиту у розмірі 90 000 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 64 161 грн. 30 коп., штрафу у розмірі 164 225 грн. 76 коп., пені у розмірі 8 140 грн. 68 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 10).

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. При цьому, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданими порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрати, понесені у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Ч. 1 ст. 575 передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

На підставі ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Листом-вимогою КС «Взаємний кредит» № 50 від 16 березня 2012 року ОСОБА_1 було повідомлено під підпис про розмір її заборгованості за кредитним договором № 051109-К від 5 листопада 2009 року та запропоновано в добровільному порядку погасити заборгованість (а.с. 14).

Листом-вимогою КС «Взаємний кредит» № 49 від 16 березня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повідомлено про порушення кредитного договору № 051109-К від 5 листопада 2009 року та запропоновано добровільно виконати вимоги іпотечного договору № 051109-З від 5 листопада 2009 року, укладеного на виконання кредитного договору (а.с. 16).

Згідно з п. 1.2. договору іпотеки № 051109-З від 5 листопада 2009 року іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку. Предметом іпотеки є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи розмір заборгованості, та те, що борг відповідача за основним зобов'язанням є значним, та вподальшому буде збільшуватися, а також невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов'язань по погашенню кредиту, суд доходить висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованою.

Ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Ст. 41 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

На підставі п. 4.1.3 іпотечного договору у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором (та додаткових умов до нього) звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати відповідно до п. 6 цього договору.

З ч. 5 ст. 38 ЗУ «Про іпотеку» вбачається, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Ч. 2 ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду.

На підставі висновку ФОП ОСОБА_4 про оцінку майна, а саме квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було встановлено, що ринкова вартість цієї квартири станом на 23 січня 2013 року становить 266 070 грн. (а.с. 78-116).

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що способом реалізації предмету іпотеки, а саме: квартири, за адресою: АДРЕСА_1, слід визначити продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченого ЗУ «Про виконавче провадження» з початковою вартістю 266 070 грн.

На підставі ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

На підставі ч. 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до довідки КЖЕП № 25, а тому на підставі вищевикладеного підлягають виселенню з цієї квартири.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

За таких обставин, оскільки квартира є предметом договору іпотеки, на неї звернуто стягнення та визначено спосіб її реалізації на прилюдних торгах, та оскільки реєстрація в квартирі відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоджає позивачу у здійсненні своїх прав, як іпотекодержателя, суд приходить до висновку, що Ленінському РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області слід зняти з реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 3 219 грн. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частках.

На підставі викладеного і керуючись ч. ч. 1, 3 ст. 33, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 38, ч. ч. 1, 2 ст. 39, ст. 41, ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку», ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ч. 1 ст. 575, ст. ст. 589, 590, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ч. 3 ст. 109 ЖК України, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 225, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 051109-К від 5 листопада 2009 року в сумі 326 527 грн. 74 коп., яка складається з суми кредиту у розмірі 90 000 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 64 161 грн. 30 коп., штрафу у розмірі 164 225 грн. 76 коп., пені у розмірі 8 140 грн. 68 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1.

Визначити способом реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1, продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою вартістю у розмірі 266 070 грн.

Виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ленінському РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Взаємний кредит» судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Взаємний кредит» судовий збір у розмірі 1 609 грн. 50 коп.

Відповідачами може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя