Рішення № 29979509, 13.03.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа №1304/6095/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2013 року Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Городецької Л.М.,

при секретарі - Сидорак М.А.,

з участю представника

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що шлюб між відповідачем був укладений та зареєстрований 29 квітня 2010 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис за № 606 та видано свідоцтво про укладення шлюбу за НОМЕР_1. Від шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_4, 2011 року народження, який на даний час проживає разом з позивачем. Сімейні відносини з відповідачем тривали до лютого 2012 року і в даний час фактично припинені. Спільне господарство з відповідачем не ведеться, кожен з подружжя дбає про матеріальне забезпечення самостійно. З фактичним припиненням сімейних відносин, подружжя проживає окремо. За період існування шлюбних відносин позивач зіткнулася з проявами неповаги і насильства з боку відповідача та була змушена звертатись до правоохоронних органів для впливу на відповідача через завдання ним тілесних ушкоджень та висловлювання погроз на її адресу. На її думку така поведінка відповідача жодною мірою не відповідає критеріям побудови сімейних відносин. У зв'язку з вихованням дитини, вона об'єктивно обмежена в можливості здійснювати заробіток коштів. В той же час відповідачем не здійснюється жодних дій щодо її матеріального забезпечення, вона змушена самостійно здійснювати догляд, виховання та утримання дитини, самостійно дбати про матеріальне забезпечення спільної дитини. Окрім того, вважає, що відповідачем свідомо заблоковано доступ до коштів, які є цільовою матеріальною допомогою держави по народженню і догляду за дитиною. Вважає, що за вказаних обставин подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу фактично неможливі і суперечать її особистим немайновим та майновим правам і охоронюваних законом інтересам. Враховуючи вище наведене, просить розірвати шлюб між відповідачем; після розірвання шлюбу залишити за нею прізвище ОСОБА_2; місце проживання дитини визначити з матір'ю та судові витрати покласти на відповідача.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, зокрема, позивач пояснила, що відповідач по відношенню до неї проявляв насильство, яке вона не може вибачити, оскільки втратила довіру. Не бачить перспективи у розвитку сімейних стосунків. Наданий строк на примирення не сприяв поновленню сімейних відносин. Просить позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні позов заперечив. Вважає, що сім'я може бути збережена. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1 (а.с.35), сторони уклали шлюб 29 квітня 2010 року, зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис за № 606.

Згідно ч.1 ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, які знайшли своє підтвердження у процесі розгляду справи, причиною розірвання шлюбу є відсутність бажання у сторін будувати у подальшому сімейні відносини, внаслідок чого вони не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства.

Згідно ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до свідоцтва про народження (а.с.9) у сторін народилася дитина: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_2.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не має підстав для подальшого збереження формального шлюбу, у зв'язку з чим доцільно є такий розірвати, а позов задоволити.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути в користь позивача 107,30 гривень сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 169, 212-215, 218 ЦПК України, ст.112 СК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 задоволити.

Шлюб, між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, що був зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 29 квітня 2010 року ( актовий запис № 606) - розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГСу позивачу залишити прізвище, обране під час реєстрації шлюбу - ОСОБА_2.

Малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір'ю - ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 107 ( сто сім) гривень 30 коп. сплаченого судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Л.М.Городецька