Ухвала суду № 29978702, 13.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 226/6615/12 Провадження № 22-ц/772/613/2013Головуючий в суді першої інстанції:Рибчинський В.П.Категорія: 31Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Камзалова В.В., з участю секретаря Руденко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої злочином, -

встановила:

В жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з цим позовом, вказуючи, що вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 22 березня 2012 року, який набрав законної сили 23 травня 2012 року, ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.286 КПК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки за те, що 20 серпня 1993 року, приблизно о 22 год., він, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2104, державний номер А НОМЕР_1, що належав ОСОБА_4, на автодорозі Немирів - Тульчин між населеними пунктами Брацлав - Гиренки, порушивши п. п. 11.1, 11.6, 19.2 ПДР України скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, заподіявши йому тілесні ушкодження у виді відкритого перелому зовнішньої стінки лобної кістки, передніх стінок решітчастої кістки, пірамідок скроневої кістки справа, відкритих переломів обох гомілок, забою головного мозку середньої важкості, субарахноїдального крововиливу, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя потерпілого в момент їх заподіяння. Цим же вироком ОСОБА_2 звільнено від покарання на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст.74 КК України через закінчення строків давності.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 зазнав моральних страждань у виді фізичного болю, негативних переживань тривоги, неспокою за своє життя і здоров`я, він тривалий час перебував без свідомості, протягом двох років перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, не працював, дотепер відчуває фізичний біль, йому важко ходити, а відтак просив стягнути на його користь 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Також, через неможливість самостійно рухатись під час амбулаторного лікування він звертався за сторонньою допомогою для доставляння його до лікарні, на що витратив 1300 грн., які також просив стягнути з відповідача.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 січня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 194,90 грн. судового збору, в решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просив скасувати рішення суду і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Ч.ч.1,2 ст.303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції; апеляційний суд досліджує лише ті докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За змістом ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія розглядає справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених ОСОБА_5 в суді першої інстанції.

Згідно з ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язків для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої його ухвалено, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 22 березня 2012 року, який набрав законної сили 23 травня 2012 року, ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.286 КПК України до 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки за те, що 20 серпня 1993 року, приблизно о 22 год., він, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2104, державний номер А НОМЕР_1, що належав ОСОБА_4, на автодорозі Немирів - Тульчин між населеними пунктами Брацлав - Гиренки, порушивши п. п. 11.1, 11.6, 19.2 ПДР України скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3, заподіявши йому тілесні ушкодження у виді відкритого перелому зовнішньої стінки лобної кістки, передніх стінок решітчастої кістки, пірамідок скроневої кістки справа, відкритих переломів обох гомілок, забою головного мозку середньої важкості, субарахноїдального крововиливу, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя потерпілого в момент їх заподіяння.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до заперечення винуватості відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що встановлена вироком, який набрав законної сили, не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 17 січня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: