Рішення № 29977579, 26.02.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Ференчук О.В.

Доповідач: суддя Ткачук С.С.

категорія 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осипчук О.В.,

суддів Ткачук С.С., Смєлік С.Г.,

при секретарі - Трибраті О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління № 10» про визнання позовних вимог безпідставними та скасування судового рішення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, у якому після уточнення просила визнати позовні претензії відповідача до її чоловіка ОСОБА_2 про стягнення оплати житлово-комунальних послуг та експлуатаційних витрат на обслуговування будинку та прибудинкової території необґрунтованими, скасувати рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 28.11.2011р.; призначити перевірку фактів порушення законності, невиконання законів посадовими особами КП «ЖРУ №10», подання завідомо неправдивої інформації; введення суд в оману і як результат ухвалення неправосудного рішення, внаслідок чого з урахуванням ст. 4 КПК України були завдані тяжкі наслідки; призначення аудиторської перевірки використування фінансових коштів цільового призначення посадовими особами відповідача.

Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовим рішенням позивач звернулась з апеляційною скаргою, у якій зазначила, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

Апелянт привела доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції при ухвалення судового рішення про стягнення з її чоловіка заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг не врахував, що з серпня 2005 року вона та її чоловік були змушені змінити місце свого мешкання через невідповідність санітарним нормам приміщення житлового будинку, який було відключено від водопостачання та водовідведення, у зв'язку з чим з 2007 року по теперішній час у будинку ніхто не мешкає. Договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, що підтверджує відсутність юридичних підстав для стягнення боргу. Відповідач не надав суду докази того, які саме послуги ним здійснювались. Вважає, що рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 28.11.2011 року винесено з порушенням ст. 64 ЖК України, яка передбачає солідарну відповідальність всіх членів сім'ї по оплаті комунальних послуг. Суд однобоко розглянув справу та не прийняв до уваги її докази та пояснення. Оскільки в будинку ніхто не мешкає, вважає нарахування заборгованості злочином.

У судовому засіданні позивач підтримала доводи скарги та просила її задовольнити.

Представник відповідача просив залишити рішення без змін, а скаргу відхилити, пояснив, що чоловік позивача позов в межах строку позовної давності визнавав і рішення на цей час рішення виконано.

Апеляційний суд приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції визнано встановленим, що квартира АДРЕСА_1 в м. Єнакієве належить ОСОБА_2 на підставі договору міни від 23.12.1999 р. У квартирі відсутня реєстрації мешканців.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не довено незаконність дій відповідача КП «ЖРУ № 10» відносно неї.

Але апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду, бо фактично у позові заявником оскаржуються, як саме рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 28.11.2011 року, яким з її чоловіка ОСОБА_2, як власника квартири АДРЕСА_1, стягнуто на користь КП «ЖРУ № 10» у рахунок заборгованості за технічне обслуговування будинку в сумі 2116 грн.10коп. та понесені судові витрати у сумі 30 грн, а також необґрунтованість доводів позовної заяви,за який ухвалено дане рішення суду.

Як повідомила позивач, вона як дружина була зареєстрована у квартирі чоловіка, тому вважає, що вказаним рішення суду порушені її права у зв'язку з неотриманням житлово-комунальних послуг, вартість яких стягнуто з чоловіка.

Відповідно до ст. 292 ЦПК України сторони, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Згідно ст. 296 ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Вимоги до апеляційної скарги та строків її оскарження регулюються ст. 294,295 цього Кодексу.

На підставі викладеного апеляційний суд визнає, що обраний позивачем спосіб захисту цивільного права не відповідає ст. 16 ЦК України.

В порушення зазначених норм матеріального і процесуального права, суд першої інстанції не визначив характер правовідносин прийшов до помилкового висновку про відмову у позові з підстав недоведеності заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального.

З урахуванням приведеного, апеляційний суд визнає, що доводи апеляційної скарги з приводу не відповідності рішення суду першої інстанції нормам матеріального і процесуального права вказують на підстави для його скасування і ухвалення судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у позові з інших підстав, приведених вище.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314,316 ЦПК України, апеляційний суд

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 24 грудня 2012 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до комунального підприємства Єнакіївської міської ради «Житлово-ремонтне управління № 10» про визнання позовних вимог безпідставними та скасування судового рішення, відмовити.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: