Постанова № 29977327, 14.03.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р.Справа № 5017/3210/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.І. Бандури

суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко

при секретарі судового засідання: Л.В. Подуст

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - О.О. Рашкован

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2013 р.

у справі № 5017/3210/2012

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Теплодарської міської ради Одеської області

про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 р. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до Теплодарської міської ради Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно, що складається з нежитлового приміщення кафе-бару з двома навісами літніх площадок загальною площею 219 кв. м.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що на орендованій земельній ділянці він за особисті кошти збудував кафе-бар загальною площею 219 кв. м., проте відповідач відмовляється видати правовстановлюючі документи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2012 р. вказану позовну заяву повернуто на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Згодом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 повторно звернулась з позовом, який прийнято до розгляду ухвалою суду від 09.11.2012 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2013 р. (суддя Оборотова О.Ю.), оформленим відповідно до ст. 84 ГПК України 21.01.2013 р., у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не надано суду доказів не визнання, оспорювання або порушення відповідачем його права власності на спірні будівлі, натомість, відповідач визнає за позивачем право власності на спірне майно та не оспорює його.

Не погодившись з даним рішенням суду, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, яку ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.02.2013 р. повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Згодом позивач повторно звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що спірний об'єкт збудовано ще у 2002 р. та протягом усього часу міськрада не заперечувала проти оформлення права власності позивачем.

Одночасно Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 заявила клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що первісна апеляційна скарга була подана в строк, але з допущеними порушеннями повернута апеляційною інстанцією, що спричинило пропуск строку.

Теплодарська міська рада Одеської області надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила її задовольнити як законну та обґрунтовану, рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

Рішенням Теплодарської міської ради Одеської області від 04.08.2005 р. № 446/1-ІV:

- надано дозвіл СПД ОСОБА_1 на збір матеріалів попереднього погодження відведення земельної ділянки № 1 загальною площею 0,0274 га (в тому числі під будівлю 0,0072 га) для укладання договору оренди терміном на 3 роки, із зміною цільового призначення, під розміщення кафе-бару за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язано СПД ОСОБА_1 замовити містобудівне обґрунтування об'єкту в проектній установі, яка має ліцензію;

- вирішено на період оформлення документації на земельну ділянку СПД ОСОБА_1 укласти „Тимчасову угоду на внесення плати за землю до міського бюджету до укладання договору оренди земельної ділянки";

- плату за користування земельною ділянкою встановлено згідно рішення виконкому від 27.07.2005 р. за № 191/В-05.

04.08.2005 р. між Теплодарською міськрадою та СПД ОСОБА_1 укладено Тимчасову угоду на внесення орендної плати за землю до міського бюджету до укладання договору оренди земельної ділянки, за умовами якої платник зобов'язався вносити на розрахунковий рахунок міської ради плату за оренду земельної ділянки площею 247 кв. м. у сумі 92,52 грн./міс. Угоду укладено на 6 місяців до 01.12.2005 р.

08.02.2011 р. між Теплодарською міською радою (майбутній орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (майбутній орендар) укладено попередній договір № 56-2011 щодо укладання договору оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому, за умовами якого сторони зобов'язались в термін до 25.01.2012 р. укласти договір оренди земельної ділянки (основний договір) площею 0,0274 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в майбутньому на умовах, передбачених основним договором, та провести його державну реєстрацію.

Рішенням Теплодарської міської ради від 29.12.2011 р. № 180/7-VI внесено зміни до рішення міськради від 04.08.2005 р. № 446/1-ІV наступного змісту: „Надати дозвіл ФОП ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0274 га під розміщення кафе-бару терміном на 5 років за адресою: АДРЕСА_1. ФОП ОСОБА_1 виготовити проект відведення земельної ділянки площею 0,0274 га під розміщення кафе-бару терміном на 5 років за адресою: АДРЕСА_1, та укласти договір оренди земельної ділянки і зареєструвати його у відділі Держкомзему у місті Теплодар Одеської області згідно чинного законодавства. На період виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,0274 га під розміщення кафе-бару ФОП ОСОБА_1 укласти з Теплодарською міською радою „Попередній договір до укладання договору оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому". Оплата річна - 6582,19 грн./рік, К-5,0".

30.12.2012 р. між Теплодарською міською радою (майбутній орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (майбутній орендар) укладено попередній договір № 12-2013 до укладання договору оренди (основного договору) земельної ділянки в майбутньому, за умовами якого сторони зобов'язались в термін до 29.12.2013 р. укласти договір оренди земельної ділянки (основний договір) площею 0,0274 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в майбутньому на умовах, передбачених основним договором, та провести його державну реєстрацію.

Як зазначає Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 у позовній заяві, вона за власні кошти побудувала на вказаній земельній ділянці об'єкт нерухомого майна - кафе-бар „ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 219 кв. м. Згодом вона звернулась до Теплодарської міської ради з проханням прийняти вказаний об'єкт в експлуатацію, проте їй було відмовлено з посиланням на те, що до компетенції виконавчого комітету міськради не відноситься розгляд питань з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, це повноваження Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (листи Теплодарської міської ради від 09.10.2012 р. та від 17.10.2012 р. № К-539).

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. ст. 33-34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, позивачем не надано суду жодного доказу того, що відповідачем не визнається, оспорюється або порушується його право власності на спірні будівлі, натомість, як встановлено судом першої інстанції, відповідач визнає за позивачем право власності на спірне майно та не оспорює його. Також в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з приводу оформлення права власності та відмови відповідача в оформленні цього права.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, в зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2013 р. у справі № 5017/3210/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя Л.І. Бандура

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 18.03.2013 р.