Ухвала суду № 29976237, 24.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"24" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/1454/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Лесюка В.І., представника за дорученням;

Пейка А.Б., представника за дорученням;

від відповідача: Троянчука Д.М., представника за дорученням,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" червня 2012 р. у справі за позовом Приватного підприємства "ПВКФ Терен" до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання дій протиправним та скасування вимоги ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне підприємство «ПВКФ Терен» звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Рівне, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Рівному щодо прийняття податкової вимоги №183 від 26.03.2012 року та скасувати вказану податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Рівному №183 від 26.03.2012 року . Позовні вимоги обґрунтовані тим, податкова вимога є незаконною та безпідставною, факт її виникнення та визначення у вказаній вимозі узгодженої суми податкового боргу не підтверджено жодним чином як документально так і законодавчо. Позивач зазначав, що податковий борг міг бути визначений відповідачем та ґрунтуватись на підставі податкових повідомлень-рішень №0000152342 про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 2689106,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 672277,00 грн., повідомлення-рішення №0000162342 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1008412.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 252103,00 грн. прийнятих на підставі акту перевірки «ПВКФ Терен» проведеної ДПІ у м. Рівне №2/23-100/13987031 від 06.01.2011 року. Також позивач вказує, що висновки ДПІ у м. Рівне при проведенні вказаної перевірки, викладено згідно Рішення №2 від 27.12.2010 року про застосування звичайних цін та з метою визначення відсотку відхилення між рівнями цін.

Крім того, позивач вказує, що за результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №0000152342 та №0000162342 від 20.01.2011 року, прийнятих ДПІ у м. Рівне, контролюючим органом вищого рівня, у відповідності до рішення №10864/6/25-0415 від 10.06.2011 року, повністю задоволеною скаргу позивача, а відтак оскаржувана податкова вимога №183 від 26.03.2012 року є безпідставною та прямо протирічить висновкам ДПА України, судовим рішенням та фактичним обставинам справи.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від15 червня 2012 року адміністративний позов Приватного підприємства "ПВКФ Терен" задоволено.

Визнано дії Державної податкової інспекції у місті Рівному щодо прийняття податкової вимоги № 183 від 26.03.2012 року протиправними та скасовано податкову вимогу №183 від 26.03.2012 року Державної податкової інспекції у місті Рівному.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом не доведено факту узгодження суми податкового боргу позивача, прийнята оскаржувана податкова вимога № 183 від 26.03.2012 року не ґрунтується на нормах закону, а відтак є протиправною.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що ПП "ПВКФ Терен" зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 25.03.1992 року № 16081050008001787, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.03.1992 року серії АОО № 813357. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне.

26 березня 2012 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне винесена податкова вимога №183 від 26.03.2012 року у відповідності до якої, станом на 26 березня 2012 року, сума податкового боргу платника податків - приватного підприємства «ПВКФ Терен» за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 5 451308, 81 грн., у тому числі з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі - 3954785,59 грн. (основний платіж -2 688 230,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції -672277,00 грн.; пеня - 59427,00 грн.) з податку на додану вартість в розмірі -1496523,22 грн. (основний платіж -1008 284,69 грн.; штрафні (фінансові) санкції -252103,00 грн.; пеня - 23613,00 грн.).

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується відповідачем, що вказана сума податкового боргу, визначеного в оскаржуваній податковій вимозі ДПІ у м. Рівне №183 від 26.03.2012 року, визначена та ґрунтується на підставі податкових повідомлень-рішень №0000152342 про визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 2689106,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 672277,00 грн., та повідомлення-рішення №0000162342 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1008412,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 252103,00 грн. прийнятих на підставі акту перевірки «ПВКФ Терен» проведеної ДПІ у м. Рівне №2/23-100/13987031 від 06.01.2011 року.

В ході проведення вказаної перевірки податковий орган дійшов висновку, що ПП «ПВКФ Терен» при здійсненні гуртово-роздрібної торгівлі пивом та безалкогольними напоями занижено скоригований валовий дохід на суму 10 756 422 грн. Податковий орган дійшов висновку, що підприємство занижувало дохід від реалізації товарів, робіт, послуг шляхом заниження ціни реалізації для покупців, що здійснюють розрахунки в готівковій формі через реєстратори розрахункових операцій у порівнянні з цінами реалізації для покупців, що здійснюють розрахунки у безготівковій формі.

Згідно Рішення №2 від 27.12.2010 року про застосування звичайних цін та з метою визначення відсотку відхилення між рівнями цін працівниками ДПІ у м. Рівне був проведений вибірковий аналіз видаткових накладних на реалізацію товарів та встановлений середній відсоток відхилення в ціні для покупців, що розраховуються в готівковій формі та покупців, що розраховуються в безготівковій формі.

З посиланням на п.п.7.4.1, п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР в акті перевірки зроблено висновок про заниження ПП «ПВКФ Терен» доходів від продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 10 756 422 грн., за рахунок заниження обсягів продажу за звичайними цінами, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2 689 106 грн.

Також з посиланням на п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/94-ВР із наступними змінами та доповненнями, в акті перевірки зроблено висновок про заниження ПП «ПВКФ Терен» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1 008 412 грн., за рахунок заниження обсягів продажу товарів за звичайними цінами.

Дані обставини сторонами не заперечуються. Саме за результатами вказаного акту перевірки «ПВКФ Терен» проведеної ДПІ у м. Рівне №2/23-100/13987031 від 06.01.2011 року відповідачем були встановлені зазначені вище порушення, прийняті податкові повідомлення-рішення та визначена сума податкового боргу, сформована в оскаржуваній податковій вимозі ДПІ у м. Рівне №183 від 26.03.2012 року.

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень №0000152342 та №0000162342 від 20.01.2011 року, за результатами якої, у відповідності до рішення ДПА України № 10864/6/25-0415 від 10.06.2011 року про розгляд скарги ПП «ПВКФ Терен» рішення ДПІ у м. Рівне від 20.01.2011 року №0000042343 залишено без змін, а скарга платника - без задоволення. При цьому ДПА України рішенням №10864/6/25-0415 від 10.06.2011 року про розгляд скарги ПП «ПВКФ Терен» по оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне №0000152342 від 20.01.2011 року та №0000162342 від 20.01.2011 року по суті скаргb рішень не приймалось.

Одночасно вказане рішення ДПА України № 10864/6/25-0415 від 10.06.2011 року, в частині оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне №0000152342 від 20.01.2011 року та №0000162342 від 20.01.2011 року, містить посилання на те, що ДПІ у м. Рівне звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПП «ПВКФ Терен» про нарахування та стягнення в дохід держави податкових зобов'язань.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі № 2а/1770/2486/2011, переглянутою 13.09.2011 року в апеляційному порядку та залишеною без змін, позовну заяву ДПІ у м. Рівне повернено позивачу.

Підставою до залишення без руху позовної заяви ДПІ у м. Рівне послужили відсутність доказів узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями від 20.01.2011 року №0000152342 про визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в сумі 2689106,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 672277,00 грн.; від 20.01.2011 року №0000162342 про визначення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1008412,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 252103,00 грн.

В касаційному порядку вказані рішення судів ДПІ у м. Рівне не оскаржувались.

Суд першої інстанції, з позицією якого погоджується і колегія суддів, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскільки в порядку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне №0000152342 від 20.01.2011 року та №0000162342 від 20.01.2011 року контролюючим органом вищого рівня у визначений Законом термін не вирішено питання щодо вказаних податкових повідомлень-рішень, а відповідачем в порядку адміністративного судочинства було поставлено питання про стягнення з ПП "ВКФ Терен" заборгованості за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, та момент винесення податкової вимоги вказані зобов"язання не були узгодженими.

Колегія суддів також зазначає наступне. Норма підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України надає органу державної податкової служби право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Водночас при реалізації зазначеного права необхідно враховувати кореспондування приписів підпункту 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України з іншими нормами, а саме із змістом статей 39, 54 та 58 Податкового кодексу України.

Звернення керівника органу державної податкової служби з наведеним позовом є завершенням законодавчо встановленої послідовності дій податкового органу із застосування звичайних цін. При цьому обов'язковою передумовою для звернення із розглядуваним позовом є відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного податковим органом на підставі пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Отже, право органів державної податкової служби, визначене підпунктом 20.1.38 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може бути реалізоване виключно як завершальний етап загальної процедури з визначення платникові податків податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін і лише в разі відкликання податкового повідомлення-рішення, винесеного в порядку пункту 39.15 статті 39 Податкового кодексу України.

Тому звернення керівника податкового органу з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін окремо від порядку, врегульованого статтею 39 Податкового кодексу України, є неможливим.

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень розділу ХІХ Податкового кодексу України стаття 39 цього кодексу набирає чинності з 01.01.2013 року

Отже, до 01.01.2013 року у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Слід також зазначити, що частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий спосіб на час прийняття податкових повідомлень-рішень №0000152342 та №0000162342 від 20.01.2011 року не був законодавчо встановлений. Встановлення ж його у Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за № 1440/18735, як наголошує відповідач, не відповідає п. 7.3 ст. 7 ПК України. Згідно з ним будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Крім того, вказаним порядком встановлено, що у разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначені в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

З огляду на викладене, визначення податкових зобов'язань у відповідності до податкової вимоги №183 від 26.03.2012 року в розмірі 5 451308, 81 грн., які не ґрунтуються на нормах закону є безпідставним.

З урахуванням вказаного та з аналізу обставин справи можна дійти висновку, що за умови не прийняття податковим органом вищого рівня в ході проведення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень рішення щодо останніх, звернення до суду з позовом відповідача в порядку п.п.20.1.38 п.20.1 ст.20 та ст.39 ПКУ, що тягне за собою відкликання податкових повідомлень-рішень, у відповідача не було підстав вважати зобов"язання за спірними податковими повідомленнями-рішеннями узгодженими та виставляти податкову вимогу №183 від 26.03.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "15" червня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

Повний текст Ухвали виготовлено "28" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "ПВКФ Терен" вул.Старицького,37А,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023