Постанова № 29976227, 14.03.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Луцьк

Справа № 803/423/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Закритого акціонерного товариства «Волинь-Лада» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області (далі – позивач, УПФ України в м. Луцьку, управління) звернулося в суд з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Волинь-Лада» (далі – відповідач, ЗАТ «Волинь-Лада», підприємство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з 2011 по 2012 роки включно у розмірі 51 241,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за 2011-2012 роки становить 51 241,18 грн. На підставі вищевикладеного, УПФ України в м. Луцьку просить стягнути з ЗАТ «Волинь-Лада» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 2011 по 2012 роки включно у розмірі 51 241,18 грн.

Позивач, суб’єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, проте 14 березня 2013 року представник управління подав заяву, в якій позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити, а розгляд справи проводити без його участі (а.с.22).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка вручена уповноваженому представнику підприємства 04 березня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301031378707 від 04 березня 2013 року (а.с.21).

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, представником позивача було подано заяву про розгляд справи за його відсутності, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті "б"- "з" цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як вбачається з даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26 лютого 2013 року № 15956948 Закрите акціонерне товариство «Волинь-Лада» зареєстровано як юридична особа 27 вересня 1991 року виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області (а.с.24-25).

Підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в м. Луцьку, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за 2011 та 2012 роки (а.с.12-13, 16).

Як вбачається з даних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах заборгованість ЗАТ «Волинь-Лада» за 2011 рік становить 16 111,92 грн. (а.с.12-13), а за 2012 рік – 35 129,26 грн. (а.с.16). Загальний розмір заборгованості підприємства становить 51 241,18 грн.

Зазначені розрахунки надсилалися позивачем, що підтверджується листами УПФ України в м. Луцьку від 04 квітня 2012 року №2614/03-22, від 21 січня 2012 року №495/03-29 та отримані відповідачем, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.11, 14-15, 17 ).

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати товариством суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проаналізувавши подані позивачем матеріали, суд дійшов висновку, що УПФ України в м. Луцьку належними та допустимими доказами довело наявність у ЗАТ «Волинь-Лада» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за 2011-2012 роки у розмірі 51 241,18 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Оскільки, у Закритого акціонерного товариства «Волинь-Лада» перед Управлінням Пенсійного фонду в місті Луцьку Волинської області наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за період з 2011 року по 2012 рік включно в розмірі 51 241,18 грн. яка підтверджена матеріалами справи, добровільно товариством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ЗАТ «Волинь-Лада» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з 2011 року по 2012 рік включно в розмірі 51 241,18 грн. підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 160, 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до Закритого акціонерного товариства «Волинь-Лада» про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Волинь-Лада» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з 2011 року по 2012 рік включно в розмірі 51 241,18 грн. (п’ятдесят одна тисяча двісті сорок одна гривня вісімнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович