Ухвала суду № 29972250, 14.03.2013, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/195/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

"14" березня 2013 р. Підгаєцький районний суд Тернопільської області

у складі :головуючого судді Ігнатової Г.В.

при секретарі Піх Р.Я.

за участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці справу за скаргою ОСОБА_1 на визнання дій державного виконавця Відділу ДВС Підгаєцького районного управління юстиції в Тернопільській області Матвійців Г.М. незаконними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2013 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою до Державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції Матвійців Г.М. про визнання дій неправомірними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2013 року , мотивуючи свої вимоги тим, що старшим державним виконавцем не було вчинено дій направлених на перевірку інформації, як це передбачено п.4 ст.20 Закону України « Про виконавче провадження», щодо перевірки інформації, щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи, а також наявності заробітної плати в боржника ОСОБА_3. за місцем відбування покарання в Долинському виправному центрі №118 УДДУПВП Івано-Франківській області та 28.02.2013 року старший державний виконавець прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №1/1913/2012 .

Заявник вважає такі дії державного виконавця неправомірними, а постанову про закінчення виконавчого провадження незаконною, та такою, що порушує його права на належний захист та дотримання інтересів під час виконавчого провадження. Рішення суду не виконано, і на думку ОСОБА_1, державний виконавець формально ставиться до його виконання, не вжила усіх належних заходів,по виконанню рішення суду.

Зважаючи на викладене, заявник змушений звертатися в суд з даною скаргою, та просити визнати неправомірними дії старшого державного виконавця щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження та скасування даної постанови. від 28 лютого 2013 року, винесену старшим державним виконавцем Матвійців Г.М.

В судовому засіданні скаржник вимоги підтримав та дав пояснення, які по суті та змісту відповідають зазначеним доводам.

Старший державний виконавець Матвійців Г.М.подала заяву про розгляд справи за її відсутності, скаргу невизнала, вказавши, що нею вжито всі заходи по примусовому виконанню у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» .

Дослідивши матеріали скарги, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні пред'явлених вимог слід відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог ст.1,2 та 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»органи державної виконавчої служби є органами державної виконавчої влади, а державні виконавці - посадовими особами цих органів. Вказаний статус державний виконавців зумовлює обов'язок останніх дотримуватися приписів ч.2 ст.19 Конституції України та законів України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дії органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.ст.6,11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати заходів необхідних для своєчасного і в повному обсязі примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасного і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

На виконанні в відділі примусового виконання рішень перебував виконавчий лист №1/1913/2012 виданий 21 серпня 2012 року Підгаєцьким районним судом Тернопільської області по вироку суду постановленого по кримінальній справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000грн

Згідно ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Під час перебування виконавчого листа на виконанні у ВДВС Підгаєцького РУЮ у Тернопільській області, державним виконавцем Матвійців Г.М. були проведені всі необхідні виконавчі дії та було встановлено, що за боржником на території Підгаєцького району не зареєстровано ніякого майна, на запити у відповідні служби, надійшли відповіді про те, що боржник не має майна на території Підгаєцького району Викладені обставини були встановлені судовим рішенням ухвалою Підгаєцького районного суду від 15 лютого 2013 року по справі № 605/00/13-ц під час розгляду справи за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу ДВС Підгаєцького районного управління юстиції в Тернопільській області та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.01.2013р.. Цим же судовим рішенням, за результатами розгляду справи, було відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1, оскільки дії старшого державного виконавця ВДВС Підгаєцького РУЮ в частині виконання виконавчого листа № 1/1913/2012 визнано законними а також скасовано постанову державного виконавця від 23 січня 2013 року начальником відділу ДВС Підгаєцького РУЮ 25.01.2013р., що дає суду підстави застосувати частину 3 статті 61 ЦПК України відповідно до якої, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції Матвійців Г.М. було здійснено виконавчі дії по своєчасному та послідовному виконанню рішення суду у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», тому доводи скаржника є голослівними, і такими що не підтверджуються жодним доказом, а тому підстав до задоволення скарги немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Пунктом 10 частини 1 статті 49 вказаного закону передбачено, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

28.02.2013р. старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції Матвійців Г.М. На підставі п.10 ч.1 ст. 49, ЗУ "Про виконавче провадження" винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №1/1913/2012 від 21 серпня 2012 року та направлено виконавчий лист за місцем відбування кримінального покарання боржника до Відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції у Івано-Франківській області..

Факт направлення виконавчого листа в адрес начальника відділу ДВС Долинського районного управління юстиції підтверджено супровідним листов за № 655 від 28.02.2013 року та квитанціями про оплату рекомендованої кореспонденції.

За наведеного вище вимоги скарги необґрунтовані, оскільки державним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження винесена у відповідності до Закону України « Про виконавче провадження « та норм чинного законодавства. що засвідчує правомірність дій Матвійців Г.М.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що старший державний виконавець Відділу ДВС Підгаєцького районного управління юстиції Матвійців Г.М. при винесенні оскаржуваної постанови діяла відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. При цьому, остання не порушила вимог п.4 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої державний виконавець має право в разі необхідності провести перевірки інформації, проте дана норма незобовязує державного виконавця до обов'язкового вчинення таких дій., оскільки інформація стосовно боржника, надана правоохоронними органами, отже сумнівів щодо її правдивості не викликає, і так як рішення прийнято у відповідності до пункту 10 частини 1 статті 49 зазначеного закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем вжито всіх заходів щодо примусового виконання рішення Підгаєцького районного суду, відповідно до норм чинного законодавства України, а тому вимоги скарги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки виконавче провадження ВДВС Підгаєцького районного управління юстиції направлено до ВДВС Долинського районного управління юстиції у відповідності до діючого Закону.

Керуючись ст.ст. 11, 49 ЗУ "Про виконавче провадження", ст. 16 ЦК України, ст.ст. 10. 11, 60, 210, 213, 218, 383 ,386,387 ЦПК України, суд

Ухвалив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Підгаєцького районного управління юстиції у Тернопільській області Матвійців Г.М. та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №34010780 від 28.02.2013 року -відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5-ти днів з дня її проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: Г. В. Ігнатова