Рішення № 29972108, 11.03.2013, Василівський районний суд Запорізької області

0802/4225/2012

11.03.2013

Справа № 2/311/ 9/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року м.Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Кочевої І.В., при секретарі - Воропай Д.І., за участю представника позивача, що діє за довіреністю Радєвої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10007/0224 філії - Запорізьке обласне управління до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області, Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, прокурора Василівського району Запорізької області про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, уточнивши свої позовні вимоги, просить звернути стягнення на предмет договору іпотеки від 02 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Василівського державного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 на житловий будинок «А-1», житловою площею - 30, 4 кв.м., загальною площею - 63,5 кв.м., літню кухню «Б-2», сарай «В», вбиральню «Г», огорожу №1,2, що знаходиться в АДРЕСА_1 (сімдесят вісім), розташований на земельній ділянці Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області площею 0,0830 га. який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 31 травня 2001 року за реєстровим №1920, зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим №20169151, номер запису 1395 в книзі 17; за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки задовольнити вимоги банку за кредитним договором №213 від 02 жовтня 2007 року в розмірі 59 942 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 94 коп., в тому числі: сума поточної заборгованості по кредиту (основний борг) - 44388 грн. 62 коп.; сума простроченої заборгованості за кредитом 3075 грн. 11 коп..; сума прострочених відсотків за користування кредитом - 5228 грн. 88 коп.; пеня - 6158 грн; усунути перешкоди у користуванні будинком, виселивши та знявши з реєстрації осіб, які зареєстровані або фактично проживають за вказаною адресою без надання іншого житла, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02 жовтня 2007 року між банком та третьою особою - ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №213 та надано кредит в сумі 60000 грн. до 02 жовтня 2017 року, зі сплатою 16,5% річних В забезпечення виконання цього договору між банком та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, предметом якого є вказаний вище житловий будинок. Боржником ОСОБА_4 були порушені умови кредитного договору щодо своєчасної сплати платежів по відсотках та кредиту, станом на 01 травня 2012 року сума заборгованості за кредитним договором складала 59490 грн. 94 коп. За умовами п.4.2. іпотечного договору від 02 жовтня 2007 року у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов'язання в цілому чи частини іпотекодержатель реалізує своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки. П.6 іпотечного договору передбачено, що банк набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо на момент настання строку платежу зобов'язання або його частина не буде виконано та у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань передбачених кредитним договором. Незважаючи на письмові вимоги банку відповідач не погасив прострочену заборгованість.

Відповідно до п.3.3.11 іпотечного договору після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець зобов'язаний на письмову вимогу банку або нового власника звільнити предмет іпотеки протягом одного місяця з дати отримання такої вимоги, а також сприяти виселенню їх

мешканців, що зареєстровані або фактично проживають за адресою знаходження предмета іпотеки. Враховуючи, що позивач є державним банком, збитки від невиконання умов вказаних договорів несе держава.

Представник позивача позов підтримала та просить задовольнити повністю з підстав, вказаних у позові.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та своєчасно через орган місцевого самоврядування, про що у справі є поштове повідомлення. Суд вважає можливим розглянути справу без їх участі. Письмових заперечень та доказів на їх обґрунтування суду відповідачами не надавалося.

У судовому засіданні 16 жовтня та 27 грудня 2012 року відповідач ОСОБА_2 суду пояснила, що вона в теперішній час проживає у вказаному будинку зі своїми дітьми - ОСОБА_3, 1991 року народження та ОСОБА_3, 2007 року народження. Іпотечний договір в забезпечення кредитного договору боржником за яким є ОСОБА_4 вона дійсно підписувала, оскільки ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_7 пообіцяли зробити ремонт у її будинку. Крім того, вона брала кредит у кредитній спілці та віддала гроші подружжю ОСОБА_7. Документи для оформлення іпотечного договору готувала та надавала нотаріусу дружина ОСОБА_4 Довідку з сільської ради про склад сім`ї для надання нотаріусу вона не надавала. В нотаріальній конторі нотаріус не з'ясовувала питання чи проживають у будинку, що є предметом іпотеки, неповнолітні діти. На час укладення іпотечного договору - у 2007 році у будинку по АДРЕСА_1 були зареєстровані та фактично мешкали як вона, так і її двоє синів, які на той час були неповнолітніми. Іншого житла окрім вказаного будинку вона та діти не мають. Після смерті своїх батьків: ОСОБА_8, що померла у січні 2010 року та ОСОБА_9, який помер в лютому 2011 року, які мешкали на час смерті в АДРЕСА_2 - спадщини у вигляді житлового будинку вона не приймала та до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталася. Жодних доказів на обґрунтування своїх пояснень відповідач ОСОБА_2 суду не надавала.

Третя особа - ОСОБА_4, який був належним чином та своєчасно повідомлений про час та місце розгляду справи через орган місцевого самоврядування у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Заперечень проти позову суду не надавав.

Представник третьої особи - служби у справах дітей Василівської районної державної адміністрації Запорізької області у судове засідання не з'явився, суду надано заяву про розгляд справи без участі представника. У судовому засіданні 16 жовтня 2012 року представник служби ОСОБА_10 суду пояснив, що сім`я відповідачки ОСОБА_2 на обліку у службі не перебувала та не перебуває як неблагополучна. Ніяких звернень у 2007 році щодо укладення іпотечного договору, предметом якого є житловий будинок де проживали та були зареєстровані діти відповідачки - до служби не надходило. Заперечень проти позовних вимог не надано.

Представник третьої особи - Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області у судове засідання не з'явився, суду надано заяву про розгляд справи без участі представника, заперечень проти позову суду не надано.

Третя особа - приватний нотаріус Василівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 у судове засідання також не з'явилася, суду надала заяву про розгляд справи без її участі та надала суду завірені копії документів з посвідчення іпотечного договору від 02 жовтня 2007 року між банком та ОСОБА_2

Прокурор у судове засідання не з'явився, причини суду не повідомив, про час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином та своєчасно. У судовому засіданні 16 жовтня 2012 року прокурор Борисенко О.О. просив вирішити позовні вимоги на розсуд суду, заперечень проти позову суду не надавалося.

Суд вважає можливим розглянути справу без участі третіх осіб, що не з'явилися у судове засідання, проти чого не заперечували учасники процесу.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду сторонами докази та матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

Позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на спрямування коштів отриманих від продажу будинку для задоволення вимог банку за кредитним договором - суд вважає необхідним задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного між позивачем та третьою особою - ОСОБА_4 кредитного договору № 213 від 02 жовтня 2007 року, завірена належним чином копія якого є в матеріалах справи, останній отримав кредит в ВАТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 60 000 грн. зі сплатою 16,5% річних, комісійних винагород та інших платежів, на умовах та в строки, визначені договором до 02 жовтня 2017 року. Станом на 01 травня 2012 року боржник за кредитним договором ОСОБА_4 має заборгованість за кредитним договором 59 942 грн. 94 коп., в тому числі: сума поточної заборгованості по кредиту - 44388 грн. 62 коп.; сума простроченої заборгованості - 3075 грн. 11 коп.; сума прострочених відсотків за користування кредитом - 5228 грн. 88 коп. пеня - 6158 грн., що підтверджено розрахунком, який надано банком, та який ніким з учасників процесу не оспорювався.

В той же день - 02 жовтня 2007 року між банком - іпотекодержателем, та ОСОБА_2 - іпотекодавцем, яка є майновим поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором, було укладено іпотечний договір, предметом якого є будинок по АДРЕСА_1. Копія цього договору також є в матеріалах справи.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку», є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання, та підстави, встановлені статтею 12 цього ж Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Ст. 35 ч.1, 2 того ж закону передбачає, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В

цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, та порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, передбачені ст.38, ст.39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до іпотечного договору, укладеного сторонами: предмет іпотеки належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. Розділом 6 іпотечного договору передбачені питання звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання чи неналежного виконання боржником за кредитним договором своїх зобов'язань щодо погашення кредиту.

На виконання п.6.1 іпотечного договору, банком 28 лютого 2012 року ОСОБА_2 було направлено письмове повідомлення про невиконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором з вимогою про повернення всієї суми кредиту та інших платежів в сумі 56 529 грн. 84 коп. в 30-ти денний строк та повідомлено про намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки. Також вимога банку про виконання зобов'язань за кредитнм договором надсилася банком і ОСОБА_4 Їх копії є у справі.

З наданих нотаріусом завірених належним чином копій документів, на підставі яких було посвідчено договір іпотеки вбачається, що 02 жовтня 2007 року особисто іпотекодавець ОСОБА_2 в нотаріальній конторі надала заяву, якою підтвердила, що предмет іпотеки є її особистою власністю та засвідчила про відсутність зареєстрованих в будинку малолітніх, неповнолітніх членів сім`ї. Крім того, нотаріусу було надано довідку Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області видану у вересні 2007 року, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрована та мешкає по АДРЕСА_1 сама.

Хоча з витребуваної судом довідки тієї ж сільської ради встановлено, що фактично на час укладення іпотечного договору неповнолітні діти відповідачки ОСОБА_2 ( за довідкою сільської ради від 12 вересня 2012 року на запит суду - тоді ще неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та малолітній ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4; за довідкою тієї ж сільради від 25 вересня 2012 року - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та малолітній ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5; та за довідкою тієї ж сільради від 26 жовтня 2012 року на адресу прокурора Василівського району - ОСОБА_3 1991 року народження та дочка - ОСОБА_12, 1992 року народження, запис про яких міститься у особовому рахунку НОМЕР_1 відкритого на ОСОБА_2 по АДРЕСА_1).

На пропозицію суду надати суду свідоцтва про народження дітей - ОСОБА_2 вказаних документів не надавала. В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про народження лише ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, матір'ю якого вказана ОСОБА_2.

Посилання відповідачки ОСОБА_2 на те, що нотаріусом не з'ясовувалося питання проживання та реєстрації у будинку неповнолітніх дітей на час укладення іпотечного договору є безпідставними та недоведеним. В наведеного вище видно, що ОСОБА_2 навмисно ввела в оману нотаріуса з метою укладення іпотечного договору в інтересах ОСОБА_4, який мав отримати кредит в банку.

Відповідно до постанови від 17 березня 2010 року о\у СДСБЕЗ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області у порушенні кримінальної справи відносно особи, що видавала довідку Балківської сільської ради - ОСОБА_13, яка була надана нотаріусу про реєстрацію та проживання тільки ОСОБА_2 у будинку - відмовлено. На час розгляду справи постанова ніким не оскаржена та не скасована.

Відповідно до повідомлення прокурора Василівського району за фактом надання ОСОБА_2 фіктивної довідки нотаріусу ОСОБА_14 кримінальної справи не порушувалося.

З огляду на наведене, оскільки при укладенні іпотечного договору в будинку, що є предметом іпотеки фактично були зареєстровані та проживали неповнолітні діти відповідачки ОСОБА_2, але договір нотаріусом було посвідчено у результаті навмисних дій ОСОБА_2, яка надала заяву нотаріусу про відсутність зареєстрованих дітей у будинку та нотаріусу було надано довідку з сільської ради,

яка містила дані, що не відповідали дійсності, проте на теперішній час іпотечний договір ніким у судовому порядку не оспорювався, недійсним не визнаний, а тому він є діючим та обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до актового запису про смерть №15 від 16 лютого 2010 року ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років в АДРЕСА_2. ОСОБА_9 помер у віці 80 років ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешкав на час смерті за тією ж адресою.

Відповідно до повідомлення Василівської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняла його дочка - відповідачка ОСОБА_2 Суду надано копію спадкової справи №263 за 2011 рік, в якій є заява ОСОБА_2 від 30 серпня 2011 року про прийняття спадщини за законом після смерті батька у вигляді: житлового будинку АДРЕСА_2 та автомобіль. Свідоцтво про право на спадщину на теперішній час не видано. Спадкова справа після смерті матері відповідачки - ОСОБА_8 не заводилася. Таким чином, ОСОБА_2 суду надавала неправдиві пояснення з приводу того, що вона не приймала спадщини після смерті батька у вигляді житлового будинку.

Оскільки третя особа - ОСОБА_4 допустив порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, а відповідач ОСОБА_2 є його майновим поручителем перед банком за договором іпотеки, на вимоги банку ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором не погасили, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими вимогами закону та доведеними в суді, а тому підлягають задоволенню з метою задоволення за рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки вимог банку за кредитним договором, укладеним з третьою особою - ОСОБА_4

Суд вважає необхідним, відповідно до п.6.2. іпотечного договору, за яким банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, не забороненим законодавством, в тому числі на підставі рішення суду, звернути стягнення на предмет договору іпотеки від 02 жовтня 2007 року, відповідно до положень ст..ст.38, 39 Закону України «Про іпотеку» - шляхом продажу житлового будинку на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В частині позовних вимог щодо виселення мешканців вказаного вище будинку та зняття їх з реєстрації, суд вважає необхідним відмовити позивачу виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3, 4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Ст.109 ЖК України встановлює, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 1322 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 1322 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до п.43 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства про вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку в разу задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має врахувати положення з ч.4 ст.9, ст.109 ЖК України. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок, на який звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інших погоджений сторонами строк.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічні положення містить п. 3.3.11 іпотечного договору щодо виселення мешканців будинку, що є предметом іпотеки.

Оскільки законом передбачено вказаний порядок виселення позивач має право після звернення стягнення на житловий будинок (або новий власник будинку буде мати таке право) направити відповідачу, та особам, що мешкають у вказаному будинку письмову вимогу про їх добровільне виселення протягом одного місяця з дня отримання вимоги. У разі відмови мешканців будинку виселитися, їх виселення може бути проведено у судовому порядку. На теперішній час суду не надано жодних доказів про направлення іпотекодержателем - банком письмової вимоги особам, які зареєстровані та мешкають у будинку, що є предметом іпотеки, про виселення з будинку протягом місяця з дня отримання такої вимоги та доказів її невиконання мешканцями будинку, вимоги позивача про виселення відповідачів є передчасними та задоволенню не підлягають.

Суд роз'яснює позивачу право на звернення з позовом про виселення мешканців вказаного вище житлового будинку у разі їх відмови добровільно виселитися на письмову вимогу позивача після звернення стягнення на будинок.

Також задоволенню не підлягають і позовні вимоги про зняття мешканців будинку з реєстрації в будинку, по АДРЕСА_1, оскільки вказані дії вчиняються міграційною службою відповідно до положень ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про виселення.

Оскільки необхідність звернення до суду для позивача була викликана у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань відповідачем ОСОБА_2, суд вважає необхідним, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати в сумі 594 грн. 93 коп., підтверджені квитанцією, покласти на відповідача ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. ст.ст. ст.ст. 3, 4, 10, 11, 14, 82, 208, 209, 214 -215 ЦПК, ст..526, 610-612, 614, 615, 628, 629, 631, 638 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ст.ст.9,109 ЖК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет договору іпотеки від 02 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Василівського державного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 на житловий будинок «А-1», житловою площею - 30, 4 кв.м., загальною площею - 63,5 кв.м., літню кухню «Б-2», сарай «В», вбиральню «Г», огорожу №1,2, що знаходиться в АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці Балківської сільської ради Василівського району Запорізької області площею 0,0830 га. який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 31 травня 2001 року за реєстровим №1920, зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим №20169151, номер запису 1395 в книзі 17 - шляхом продажу вказаного житлового будинку на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності

на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10007/0224 філії - Запорізьке обласне управління ( МФО 373957, ЄДРПОУ 02760363) за кредитним договором № 213 від 02 жовтня 2007 року в розмірі 59 942 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 94 коп., в тому числі: сума поточної заборгованості по кредиту (основний борг) - 44388 грн. 62 коп.; сума простроченої заборгованості за кредитом 3075 грн. 11 коп..; сума прострочених відсотків за користування кредитом - 5228 грн. 88 коп.; пеня - 6158 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10007/0224 філії - Запорізьке обласне управління ( МФО 373957, ЄДРПОУ 02760363) судові витрати в сумі 594 грн. 93 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні протягом того ж часу з дня отримання його копії.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Кочева І.В.